Берлін скандує за Україну: репортаж із 10-тисячного мітингу 24 лютого ЕКСКЛЮЗИВ

24 лютого в столиці Німеччини Берліні пройшла одна з наймасовіших акцій на підтримку України. Понад 10 тисяч людей прийшли на ходу та мітинг. Проукраїнські лозунги лунали в центрі міста, а іноземці продемонстрували солідарність та закликали закінчити війну. 

Що відбувалося на заході, яка панувала атмосфера та які моменти вдалося зафіксувати — читайте в далі в матеріалі видання ТРИБУН.

Метою даного зібрання є протест проти війни в Україні та заклик до дій міжнародних партнерів. Присутніми були не лише українці, а й німці, поляки, словаки тощо.

Потяг до станції “Alexanderplatz” рушає. Саме цим маршрутом їдуть люди, щоб дістатися найбільшої акції цього дня. Ця площа — серце Берліна.

На годиннику зараз близько 17:30. За сучасними будівлями видніється величний Берлінський собор — найбільша протестантська церква Німеччини, зведена в 1905 році.

Його висота становить 98 метрів. 

На вулицях та провулках чергують патрульні та стежать за порядком.

Народ зустрічають журналісти, фотографи й інші учасники мітингу, або, як вони кажуть, “наші земляки”.

“Ми хочемо вийти на підтримку тут, бо вдома за нас воюють хлопці й дівчата. Це мінімум, що ми можемо зробити — показати, що ми з ними, з нашим президентом, з рідною Україною”, — каже вінничанка Марина.

Із великих колонок лунає пісня “Гей, Соколи” у виконанні українки. Атмосфера насичується. 

17:43. Надворі темніє, а світло вуличних ліхтарів дедалі краще видно здалеку. Зараз тут тиша. Та вже за кілька хвилин її обриває сотня активістів, що тримають величезні стяги й плакати, які промовляють відоме гасло “Путін — ***”. 

Вони миттєво привернули увагу — натовп почав стрімко зростати.

Попереду стоїть чоловік, що високо тримає табличку німецькою мовою “Мир без диктату”.

Із тепер ще більшої спільноти видніються широкі прапори інших країн. Тут є Грузія, Німеччина, Польща, Словаччина…

Увагу привертає дівчина, яка обома руками тримає власний постер. На ньому — напис про воєнні злочини росіян. 

Марія приїхала зі Сватівщини. Її рідне Преображенне захопили ворожі солдати, оселилися в будинку та розграбували речі.

Своїм лозунгом дівчина прагне наголосити на тому, що так зване “звільнення” окупантів — це справжній геноцид української нації. 

17:57. Девізи та шум перебиває звук із Берлінського собору. Зараз почалася хвилина мовчання, а величні дзвони насичили тужливу атмосферу. 

Погляд зупиняється на плакаті “Ні миру під російською окупацією”.

Згодом, пройшовши трохи вниз вулицею, можна побачити чорний стяг, а на ньому — фразу “Зброю українцям!”. Таким чином громада закликає інші країни надати необхідну допомогу нашій державі.

Водночас натовп кричить “Taurus jetzt (крилаті ракети “Таурус” зараз — ред.)”.

Організатори заходу все більше запалюють активістів.

Мешканці столиці Німеччини сьогодні чули й інші гасла:

• “Змусимо Росію платити”;
• “Рубіжне — це Україна!”;
• “Обери Україну — обери свободу”;
• “Вибір — це не про слова. Це про вчинки”;
• “Зробімо Росію знову маленькою” тощо.

Трохи далі видніється прапор Донеччини та 2 жінки в біло-червоному вбранні, які його тримають.

Якщо підійти ближче, можна розглянути сорочки, ніби облиті кров’ю. Це символ-нагадування: Росія вбиває.

Наближається одна з активісток. Це — пані Наталія з Маріуполя. Вона повертається та вказує на напис на своїй спині, водночас розгортаючи прапор із сонцем:

Разом зі своєю командою “Gute Mission” пані Наталія волонтерить для українців: організовує мовні курси, співи, малювання, збирає грошову допомогу, підтримує біженців із різних питань.

У парку “Am Lustgarten”, де проходить велелюдний захід, благодійники також продають оригінальні сорочки.

18:15. За пару хвилин учасники заходу рушають уперед. Тепер їхня ціль — посольство Росії, до якого залишається кілька сотень метрів. 

Амбасада розташована по вулиці Unter den Linden, 63-65. 

Мітингувальники скандують все гучніше й гучніше.

Організаторка в рупор розповідає про тортури та вбивства мирних людей. Вона нагадує про “азовців”, які досі у ворожому полоні, а також про масовані обстріли цивільних об’єктів, від яких щодня гинуть українці.

“11 років триває війна, а інші країни досі не знають, хто її почав”, — обурено каже жінка з натовпу. Вона закликає світових лідерів нарешті діяти та допомогти Україні здобути перемогу.

Зі схожим лозунгом вийшла вперед жінка, укрита прапором із підписами військових ЗСУ.

“Якщо Україна не встоїть — росіяни прийдуть сюди вбивати вас”, — майоріють останні рядки.

У центрі Берліна завжди людно, проте сьогодні особливий день. Сотні перехожих зупинялися перед мітингувальниками, дехто промовляв “Слава Україні” з акцентом.

Позаду йшла жінка, яка терпляче навчала літню німкеню українським гаслам. Вона промовляла фрази по складах і перекладала зміст. Пенсіонерка у відповідь усміхалася й повторювала.

18:41. А ось і посольство Росії. Поблизу цього місця панувала потужна енергетика. Проходячи повз будівлю відчувається гордість, свобода та міць, яку зараз переживає кожен учасник руху.

Трохи далі стоїть меморіал, присвячений жертвам війни та зруйнованим обстрілами будівлям. 

Люди поклали до дошки квіти й запалили свічки, вшановуючи пам’ять.

Колона простягається на кілометри. Тут зараз понад 10 тисяч осіб, як сказала щойно головна активістка.

19:10. Зустрічають народ Бранденбурзькі ворота в синьо-жовтих барвах. Це остання локація учасників мітингу. 

“Ця акція об’єднала різні національності. Тут ми продемонстрували відданість та любов до нашої Батьківщини, стійкість та справжню віру в перемогу. Ми прагнемо справедливості й миру і ми цього досягнемо”, — поділилася дівчина з Луганщини Олеся.

“Більше за все зараз хочеться переступити поріг власного дому та знову відчути ту безтурботність і просте щастя. Промовити “я вдома”, лежачи у своєму ліжку”, — додала вона.

19:24. Далі за планом — поїздка берлінським метро в напрямку свого тимчасового помешкання. Відходячи від юрби все ще чутно гомін активістів, а вдалині майоріють українські знамена. 

Читайте також: “Хочеться помсти за все, що принесли росіяни”, – військовослужбовець “Фауст” з Сіверськодонецька.