На вході встановлена табличка зі шрифтом Брайля, щоб люди з порушеннями зору могли легше орієнтуватися. У центрі встановлене якісне освітлення, є вільний доступ до комп’ютерів та інтернету. Багато цього комфорту стало можливим завдяки проєкту, реалізованому спільно з ГО «Кризовий медіа-центр «Сіверський Донець»: світло, меблі, техніка, облаштування сходів та інші деталі.
Центр покриває широкий спектр потреб - від соціальних, юридичних і психологічних до культурних. Тут працюють психолог (онлайн), юристи, медичні працівники, логопед, соціальні фахівці, представники Пенсійного фонду та центру зайнятості, а також надаються консультації від ЦНАПу.
«Наш Кремінський координаційний центр допомоги ВПО Луганщини у Дніпрі - це не просто місце, де можна отримати необхідні послуги. Це простір, де люди знову відчувають приналежність до громади, до свого рідного краю. Ми прагнемо, щоб кожен відвідувач почувався захищеним і не залишеним на самоті», - розповідають співробітники центру.
Фахівець ДСНС регулярно проводить тренінги для дітей і дорослих, а також індивідуальні консультації. У Центрі доступні комп’ютерні та копіювальні послуги, тут навіть плетуть маскувальні сітки для земляків на фронті. Не так давно до команди долучився й фахівець із супроводу ветеранів - він активно працює з ветеранською спільнотою.
Велику увагу тут приділяють культурному та освітньому напрямку. У Центрі діють творчі гуртки від Кремінського будинку культури - вокальний та театральний, працює декоративно-ужиткова студія від Кремінського центру дитячої та юнацької творчості. Функціонує бібліотека, організовано книгообмін, проводяться перегляди фільмів і різні тренінги.
Для дітей створено особливі умови: працює кімната з можливістю короткотривалого денного догляду, діють гуртки та літні пришкільні табори. Завдяки Центру вони змогли доповнити онлайн-навчання живим спілкуванням, творчістю та веселими заходами.
Для дітей створено особливі умови: працює кімната з можливістю короткотривалого денного догляду, діють гуртки та літні пришкільні табори. Завдяки Центру вони змогли доповнити онлайн-навчання живим спілкуванням, творчістю та веселими заходами.
На наше питання стосовно «безбар’єрність» співробітники центру відповідають так: «… це не лише про поручні на сходах, а насамперед - це про те, щоб людина могла зайти і не боялася, що її не зрозуміють, не підтримають. Щоб можна було сісти, випити чаю, поговорити, відчути, що тебе чують. Адже до нас приходять люди, які втратили дім, роботу, друзів… І для них важливо просто відчути, що вони тут не самі.
Безбар’єрність - це про доступ до всього: до консультацій, до гуртків, до простору, де можна бути собою, незалежно від віку чи стану здоров’я. У широкому сенсі це про людяність і відкритість, про те, щоб ніхто не почувався стороннім. Ми хочемо, щоб кожен, хто переступає поріг центру, відчував: тут тебе чекають, цінують і розуміють».
«Найчастіше питають, як вчасно помітити «червоні прапорці» - наприклад, коли дитина у два роки майже не говорить, плутає звуки або взагалі не реагує на звернення. Я пояснюю, на що варто звернути увагу вдома, які ігри допомагають розвивати мовлення, і коли вже необхідна професійна корекція. Дуже важливо, щоб батьки розуміли: своєчасне втручання дає шанс уникнути серйозніших проблем у майбутньому», - каже логопед центру.
На питання про виклики у своїй роботі, лікар каже, що батьки не завжди вчасно звертаються по допомогу, а іноді навіть бояться, коли їм радять звернутися до фахівців.
«Людей найбільше турбують питання житла. Особливо гостро стоїть проблема переоформлення права власності на майно на окупованих територіях. Часто запитують про ситуації, коли БТІ не встигло вивезти документи: як підтвердити право власності без паперів, як узаконити спадщину або оформити документи дистанційно. Ми пояснюємо існуючі механізми, допомагаємо підготувати альтернативні підтвердження прав на житло та радимо, які кроки реально зробити зараз, щоб у майбутньому захистити свої права», - каже юрист організації.
Одночасно він підкреслює, що у центрі чудова атмосфера, дружній колектив і хороша організація процесів. Усі підтримують одне одного та вирішують питання разом.
Відвідувачі центу кажуть, що у цілому все влаштовує, але просять, щоб частіше надавалась гуманітарна допомога координаційному центру (продукти, гігієна), а також є запит на такий напрямок роботи, як арттерапія для людей похилого та середнього віку.
«Ми з родиною ще з 2022 року відвідуємо наш Кремінський хаб. Тоді він був на лівому березі міста, потім у ПТУ. Дізналися від знайомих», каже Ганна. «Коли переїхали до Дніпра, почали шукати Кремінський осередок і приїхали сюди», додає Катерина.
Хтось використовує простір як зручний собі дитячий садок. «Люди, підтримка, увага. А ще я часто користуюся послугою денного перебування для дитини, бо працюю й живу неподалік. Залишаю доньку і можу бути спокійна. Вона також відвідує творчі гуртки тут. Загалом атмосфера як удома», - Каже Юлія.
А для когось це місце стало майже другим домом. Так Валентина каже: «Для мене важливо просто прийти і поговорити з земляками. Тут завжди зустрічають тепло, усміхаються, цікавляться, як справи. Якщо надходить гуманітарна допомога чи плануються важливі заходи - про тебе не забувають, телефонують, запрошують. Можна сісти, випити чаю, трохи відпочити, скористатися комп’ютером.
Тут завжди сміються діти і вирує життя - це так приємно чути.
Одним словом, це місце, де відчуваєш себе потрібною, як удома. Тут усім раді, допоможуть, підкажуть, підтримають».
Підсумовуючи, можна сказати, що Найбільшим результатом роботи Кремінського координаційного центру допомоги ВПО у Дніпрі є «відчуття приналежності». Тут прагнуть створити таку атмосферу, щоб кожен, хто приходить, відчував себе як у теплій рукавичці - у безпеці, в колі своїх, серед підтримки й розуміння. Центр гуртує земляків, допомагаємо знайти нові контакти, друзів, відновити зв’язок із суспільством. Це дарує впевненість, зменшує тривожність і повертає відчуття, що ти не сам. Саме такі зміни тут вважають найбільшим досягненням.
