Попри зростання міжнародної підтримки й пожвавлення дипломатичних контактів, завершення війни Росії проти України залишається далеким. Останні переговори за участю США та європейських країн засвідчили радше політичні наміри, ніж реальний прорив до миру.
Про це для The Guardian повідомила директорка Центру східноєвропейських та міжнародних досліджень Гвендолін Сассе.
Зустріч у Парижі, що об’єднала 35 держав так званої “коаліції охочих”, була зосереджена на можливих гарантіях безпеки для майбутнього припинення вогню. У декларації за підсумками переговорів ідеться про моніторинг режиму тиші під керівництвом США, подальшу підтримку української армії, потенційне розгортання європейських багатонаціональних сил та довгострокову оборонну співпрацю з Україною. Водночас ані припинення вогню, ані мирні переговори фактично не розпочалися.
Росія не демонструє готовності до компромісу й паралельно посилює удари по українській інфраструктурі, зокрема енергетичній, що збільшує тиск на цивільне населення взимку. На цьому тлі Велика Британія та Франція знову заявили про готовність розмістити війська в Україні після запровадження режиму тиші, а канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вперше допустив участь національних військ — за низки умов і з парламентським схваленням.
“Звичайно, необхідно уточнити, хто і що готовий зробити для забезпечення припинення вогню, але ключове питання залишається тим же, що й протягом усього 2025 року: немає видимої політичної волі з боку Росії до серйозних переговорів. Президент Путін вважає, що час на його боці, і відчуває себе підбадьореним прямими переговорами з Трампом та його адміністрацією, орієнтованою на транзакції”, — зазначила Сассе.
Вона додала, що “коаліція охочих” показує головне: країни все частіше діють ситуативно, не спираючись на усталені міжнародні правила. Те, чим і як завершиться війна в Україні, багато в чому визначить цей новий підхід у світовій політиці.
Читайте також: Зеленський допустив завершення війни протягом пів року: деталі.
