Рубіжне – місто-осередок конструктивізму на Луганщині. Так вважає сєвєродонецький краєзнавець Аріф Багіров. Він пояснив, як пов’язана назва району “червоного містечка” із кольором матеріалу, які будівлі у Рубіжному були зведені у стилі конструктивізму ще у 1930-х роках, та чому житло там коштувало значно дорожче за квартири в інших районах міста.
Розбираємося у матеріалі ТРИБУН.
Аріф Багіров родом із Сєвєродонецька, у рідному місті він був громадським діячем, цікавився історією рідного краю та подорожуючи вивчав її. Сьогодні чоловік має на меті якомога більше розказати людям про свою малу Батьківщину та її багаторічне минуле.
Про появу району “Червоних будинків” у Рубіжному
Район “Червоних будинків” – це історична частина Рубіжного, до якої входять кілька вулиць, на яких збереглися будівлі збудовані військовополоненими німцями наприкінці 1940-х початку 1950-х роках. Ці будинки мають червоне цегляне облицювання, що й дає назву району.
Але спочатку на його місці було селище у стилі конструктивізму, яке зводилося для робітників підприємств за часів розквіту промисловості на Луганщині, коли Рубіжне було важливим залізничним вузлом та центром хімічної промисловості.
“Це було цілком звичайним явищем для тодішньої Луганщини, коли навколо великого підприємства зводилося житло. Конструктивізм – один із витоків авангардизму. Його особливості – кутові форми будинків без великих декорацій та зайвих деталей, максимальна функціональність та економічність при зведенні. Тобто будівля збирається як конструктор. Це зовсім інший, унікальний архітектурний стиль на Луганщині. На той час селище та будівлі у цьому стилі були наймоднішими та найсучаснішими у всьому регіоні”, – каже краєзнавець.
Період авангардного конструктивізму на Луганщині тривав 10 років. На початку 1930-х років від нього почали відмовлятися, називаючи буржуазним.
“В Європі його ще називають баухаусом, за назвою архітектурної школи у Німеччині, яку розігнали після приходу Гітлера. Її головним правилом був бунт проти всього декоративного та надмірного. Так і виходить, що в СРСР один диктатор звернув конструктивізм, назвавши його буржуазним, а в західній країні – інший поклав на нього тавро дегенеративного мистецтва”, – додає Аріф
Згодом відбулося повернення до класицизму, у якому й будувався звичний нам вигляд району “Червоних будинків”. Стиль був популярним у Радянському Союзі у 1930-х - 1950-х роках й характеризується використанням масивних колон, піднесених цоколів, розкішних деталей та декоративних елементів, що створюють враження монументальності та величності. Такий стиль відображав прагнення до величі та могутності держави, що було характерно для того часу.
Які ж будівлі у Рубіжному створені в стилі конструктивізму?
“Деякі будинки навколо Першої середньої школи. Якщо поглянути, то це звичайні будівлі, які не справляють якогось великого враження. Але ж я їх вважаю архітектурною пам’яткою, яка доводить, що Рубіжне було найпрогресивнішим містом.
Також мені подобаються будинки біля універмагу. Вони виглядають статними та міцними. Ще приклад конструктивізму – Палац Культури збудований у 1933 році. Спочатку був імені Постишева, потім – Кірова. Він був зруйнований ще задовго до повномасштабного. А моя найулюбленіша споруда цього стилю – пожежна частина, яка знаходиться біля стадіону “Зоря”, – говорить Аріф Багіров про свої улюблені споруди у стилі авангардного конструктивізму.
До повномасштабного вторгнення у 2022 році нерухомість в цих будинках, незважаючи на їхній вік, коштувала ледь не найбільше у місті.
“Усе залежить від планування будинку. Наприклад, у Сєвєродонецьку найдорожчими були так звані “сталінки”. Бо вони відрізнялися високими стелями та продуманими комунікаціями всередині. А вищезгадані будівлі у Рубіжному не будували для звичайних робітників, а більше для професійних, наприклад інженерів, а також для начальства. Тому вони виходили максимально комфортними, відповідно й дорожчими”, – пояснює краєзнавець.
Основними матеріалами, які використовувалися в конструктивізмі були сталь, скло та бетон. Вони дозволяли створювати те, що неможливо побудувати ізцегли. Крім того, в конструктивізмі було важливо використовувати новітню техніку та технології, щоб забезпечити ефективну роботу споруд.
Рубіжне разом з Сєвєродонецьком і Лисичанськом входило в так званий “хімічний трикутник”. В забудові цих міст є схожі моменти, але є й відмінності.
Цей “хімічний трикутник” входив до тресту “Хімвугілля”. Який, у свою чергу, займався розвитком заводів. Відповідно одна і та ж компанія могла розбудовувати кілька промислових центрів за однією програмою. Це вже згодом, коли у Сєвєродонецьку з’явилося велике будівельне управління на базі заводу силікатної цегли, почалося створення споруд із місцевих матеріалів. Наприклад, нафтопереробний завод або завод гумово-технічних виробів. Відтоді вже можна було спостерігати відмінності у розбудові
Сьогодні будинки та споруди, які були зведені у стилі конструктивізму в Рубіжному, є важливими архітектурними пам'ятками. Вони свідчать про значний внесок цього руху у розвиток культури та історії міста та цілої області.
Краєзнавець поділився власними роздумами про відновлення цих будівель після деокупації.
“У мене є думки з цього приводу. Всі ці споруди відновлювати повністю непотрібно. Але хоча б декілька будинків, які не дуже зруйновані, спробувати привести до початкового стану потрібно. Бо це наша історія. А в одному із них гарно було б зробити музей та зобразити модель старого міста й району “червоних будинків”, – роздумує Аріф Багіров.
Читайте також: Започаткування залізничного руху на Луганщині пов’язане із поразкою Росії у Кримській війні. Пояснюємо, яким чином
