Українські підлітки та їхні батьки, які залишаються в окупації, можуть виїхати на вільну територію та продовжити навчання — навіть без українських документів і складання НМТ.
Саме про це йшлося 27 лютого під час онлайн-брифінгу президентської ініціативи Bring Kids Back UA. Команда представила план інформаційної кампанії на 2026 рік, що передбачає чіткі алгоритми виїзду, роз’яснення щодо вступу до університетів і гарантії державної підтримки. Окремий акцент — на безпечних маршрутах, реінтеграції та нових освітніх можливостях для молоді з ТОТ.
Журналістка видання ТРИБУН побувала на заході та зафіксувала основні тези.
Про кампанію
Керівниця напряму політик Bring Kids Back UA Олександра Дворецька наголосила, що кампанія триває не перший рік, однак цього року її планують розширити, зокрема в частині сприяння виїзду дітей і молоді з окупації. За її словами, команда прагне не разової інформаційної активності, а системної взаємодії з редакціями по всій країні.
Дослідження, за словами Дворецької, свідчать: люди можуть із недовірою ставитися до офіційних джерел, але зберігають довіру до локальних медіа, які читають роками. Саме через такі канали інформація про можливості виїзду, навчання та підтримки може поширюватися далі — через особисті контакти, родинні зв’язки, знайомства.
Керівниця напряму політик Bring Kids Back UA нагадала, що з 2014 року Росія вивозить українських дітей із ТОТ, а з початком повномасштабного вторгнення це стало більш масовим. За її словами, лише 18-19 лютого 2022 року з окремих районів Донецької та Луганської областей було вивезено понад 2 700 дітей.
“Проте упродовж цих чотирьох років росіяни змінюють різні тактики, але ненезмінним залишається одне — це те, що росіяни хочуть використовувати наших дітей як ресурс”, — зауважила вона.
У команді волонтерів переконані, що одним із ключових способів убезпечити дітей від пропаганди та утисків є їхній виїзд на вільну територію України з можливістю продовжити навчання та інтегруватися в безпечне середовище.
Нова хвиля кампанії орієнтована на конкретну дію — надати людям, які залишаються в окупації, зрозумілі інструменти для виїзду та інформацію про подальші кроки: адаптацію, підтримку, освітні можливості. Регіональні медіа в цій стратегії розглядають як один із ключових каналів комунікації.
Подолання бар’єрів виїзду
Презентацію продовжила комунікаційна менеджерка Катерина Гора. Вона окреслила ключову мету ініціативи — сприяти виїзду молоді з ТОТ та їхній подальшій інтеграції на вільній українській території.
За її словами, кампанія реалізується через різні канали та формати з урахуванням особливостей цільової аудиторії. Тут йдеться не лише про підлітків, а й про батьків, родичів, тих, хто впливає на рішення про виїзд.
Гора нагадала, що подібну інформаційну кампанію Bring Kids Back UA вже проводила влітку 2025 року. Тоді фокус був на роз’ясненні можливості вступу до українських закладів освіти без складання НМТ — через спрощену процедуру для абітурієнтів із окупації.
Отриманий досвід став основою для масштабування у 2026-му. Перед розробкою нової стратегії волонтери провели фокус-групи з молоддю, щоб краще зрозуміти бар’єри, які впливають на рішення про виїзд.
Серед ключових проблем — інформаційна ізоляція, страх перетину кордону, відсутність доступу до перевірених джерел інформації.
Кампанія передбачає не лише комунікаційну, а й адміністративну складову. Це про узгодження меседжів із реальною державною політикою та координацію з іншими органами влади, аби інформація, яку отримують люди, була точною та несуперечливою.
“Але коли ми говоримо про комунікаційну складову, то наша задача — це проінформувати молодь про те, що виїзд можливий; про те, що, окрім цього, можлива реінтеграція”, — сказала комунікаційна менеджерка.
Окремий акцент — на багатоканальності. За словами Катерини Гори, не існує одного каналу, через який можна системно донести інформацію на ТОТ, тому використовуються різні комунікаційні “кластери”. Водночас усі повідомлення мають вести до єдиного ресурсу, де буде зібрана повна й структурована інформація.
Проблема, коли різні державні органи подають дані по-різному, створює додаткову плутанину. Завдання кампанії Bring Kids Back UA — об’єднати ці потоки та забезпечити цілісну навігацію для тих, хто шукає можливість виїзду.
“Також ми працюємо над тим, щоб допомогти подолати й психологічні бар’єри. Тобто, розуміти, з якими страхами, з якими міфами ми маємо справу, і допомагати їх розвінчувати. І, звичайно, великою метою є збільшення кількості молоді й дітей, які повертаються — або задля навчання, або задля роботи, або загалом виїжджають з окупованих територій”, — пояснила Гора.
Координація, “One Voice” та нові освітні можливості
Продовжуючи презентацію, Олександра Дворецька наголосила, що Bring Kids Back UA як ініціатива президента не працює ізольовано, а виконує координаційну роль. Це ніби так звана “парасолька”, яка об’єднує державні органи, міжнародні та неурядові організації, залучені до процесу повернення дітей.
За її словами, повернення дитини — це ланцюг із багатьох етапів: пошук інформації, організація маршруту, консультації щодо документів, медичні питання, фінансова й логістична підтримка.
Окремо керівниця напрямку політик підкреслила принцип “One Voice” — узгоджену комунікацію на основі верифікованих даних.
Дворецька також нагадала, що саме за депортацію та примусове переміщення українських дітей президент РФ Володимир Путін отримав ордер на арешт від Міжнародного кримінального суду. Жінка вважає, що тема незаконного вивезення дітей має залишатися в публічному порядку денному.
Після виїзду: інтеграція та підтримка
Окремий блок стосувався того, що відбувається після виїзду з окупації. За словами Дворецької, сім’ї часто стримують страх невідомості — нерозуміння, як дитина інтегрується в освітній, культурний і правовий простір України.
Волонтери ініціативи готові детально пояснювати механізми підтримки: які соціальні та фінансові послуги доступні, як організований вступ до дитячих садків, шкіл і закладів вищої освіти, які види стипендій можуть отримувати студенти.
“Минулого року кожен вступник отримав бюджетне місце, навіть якщо він не вступив під час вступної кампанії на бюджетне зарахування. До вересня 2025 року Bring Kids Back UA разом із Міністерством освіти відпрацювали таким чином, що всі абітурієнти були переведені на місця державного замовлення і кожен із них отримав можливість вчитися за рахунок державного бюджету й отримувати стипендію”, — поділилася керівниця напрямку політик.
Пілотний проєкт “Зимова школа”
Цього року запускається пілотна ініціатива — так звана “Зимова школа”. Вона розрахована на учнів 11 класів та випускників, які виїхали або планують виїхати з ТОТ і мають намір вступати до українських університетів.
Програма дозволяє не чекати нової вступної кампанії. Учасники можуть приїхати вже зараз, покращити рівень української мови, літератури, історії України та “підтягнути” інші предмети, залежно від вибраної спеціальності. Курс передбачає близько 90 годин із кожної дисципліни та реалізується в очному форматі на базі університетів.
“Станом на зараз близько 80 університетів по всій країні мають цю програму й доступ до неї”, — зазначила Дворецька.
Обов’язкова умова — забезпечення гуртожитком. Завдяки цьому учасники отримують не лише підготовку до вступу (за квотою або через НМТ), а й проживання, соціальну підтримку та стипендію.
Для тих, хто виїхав не раніше жовтня 2025 року, зберігається можливість вступу без складання НМТ — за окремою процедурою через вступні іспити. Наявність українського документа про освіту не є обов’язковою: університети допомагають із оформленням або відновленням документів, навіть якщо випускник має лише документ окупаційного зразка чи не має його взагалі.
За словами Дворецької, мета “Зимової школи” — не допустити, щоб молодь, яка виїжджає протягом року, випадала з освітнього процесу.
Подати заявку на участь у програмі можна до 1 березня. Перелік університетів, інструкції та корисні контакти зібрані на єдиній сторінці за посиланням.
Презентацію комунікаційного блоку продовжила Катерина Гора. Вона окреслила роль регіональних медіа в загальній стратегії та пояснила, як саме інформаційні матеріали можуть інтегруватися в кампанію Bring Kids Back UA.
Волонтери визнають: процес виїзду, вступу, пошуку житла чи роботи може бути складним. Водночас саме чесні історії, навіть із труднощами, формують довіру й показують, що інтеграція можлива.
Родини з дітьми на окупованих територіях, зокрема підлітки 13-18 років є цільовою аудиторією ініціативи. Часто саме вони ухвалюють рішення про виїзд або впливають на позицію батьків. Водночас є й категорія молоді, яка виїжджає самостійно, без родини.
До вторинної аудиторії належать ті, хто вже залишив окупацію й підтримує контакти з друзями та знайомими. Саме вони можуть бути носіями довіри та джерелом “сарафанного радіо”.
Серед інших цільових груп — заклади вищої освіти, громадські організації, центри підтримки, державні інституції, а також лідери думок і медіа. Багато університетів, що працюють на вільній українській території, продовжують комунікувати з абітурієнтами з ТОТ через онлайн-інструменти, і це також важливий канал.
Чого бояться люди з окупованих територій?
Результати фокус-груп із підлітками, які виїхали торік або планують вступ, дозволили окреслити ключові перешкоди.
Серед них — інформаційна ізоляція, страх споживання проукраїнського контенту, недовіра до офіційних інституцій. У громадах, що тривалий час перебувають в окупації, рівень довіри до будь-яких державних структур залишається низьким. Натомість люди частіше покладаються на локальні медіа, регіональні Telegram-канали та особисті контакти.
Окремо зазначили страх дороги — російських блокпостів, перевірок, першого контакту з українськими органами влади. Деякі побоюються запитань про тривале перебування в окупації або наявність російських документів.
Також поширені міфи про нібито відсутність умов для життя й навчання в Україні. Катерина Гора наголосила: про створення ілюзії “безпроблемного життя” не йдеться, але важливо чесно пояснювати реальні можливості підтримки та перспективи.
Додаткові бар’єри — страх цифрового відстеження (побоювання телефонувати на “гарячі лінії” чи переходити за посиланнями), навішування ярликів на поверненців та вплив російської пропаганди, яка формує викривлене уявлення про ситуацію в Україні.
Як допомогти та вмотивувати людину виїхати з окупації?
Комунікаційна модель передбачає єдиний портал із зібраною інформацією про виїзд, реінтеграцію, навчання, документи та контакти. Враховуються різні життєві сценарії: виїзд із родиною чи без, наявність чи відсутність українських документів, різний вік і статус.
Контент поділяють на 2 типи. Перший — той, що допомагає реалізувати рішення: контакти організацій, алгоритми дій, інформація про фінансову підтримку, освітні програми. Другий — той, що мотивує: робота з міфами, розвінчування наративів, креативні формати, які пояснюють реальність життя на підконтрольній території.
Крім того, волонтери планують поширення друкованих матеріалів у місцях перетину кордону та відновлення документів — щоб люди могли одразу отримати базову інформацію й передати її тим, хто залишається в окупації.
Також у планах — менторські формати, де молодь, яка вже виїхала, зможе ділитися досвідом із тими, хто лише розглядає таку можливість.
Читайте також: Навчання в окупації: розповідаємо про російську пропаганду та можливість здобути українську освіту.
