У травні 2014 року на Луганщині формувався один із перших добровольчих батальйонів — "Айдар". Спочатку це були 16 місцевих добровольців, за кілька днів — уже сотня бійців, серед яких учасники Майдану. Перші операції в Старобільську, звільнення Щастя, прорив до Луганського аеропорту, важкі втрати під Веселою Горою — так починався бойовий шлях підрозділу, який за десять років став штурмовим батальйоном ЗСУ.
Створення
Батальйон "Айдар" був одним із перших добровольчих батальйонів, який у травні 2014-го почав захист східних рубежів Луганської області.
Його було офіційно створено 3 травня 2014 року. Місцевих добровольців було небагато – на 8 травня було лише 16 осіб, і тому було вирішено залучити учасників до Майдану. Так, після прибуття колони легковиків із Києва на 10 травня батальйон налічував 100 осіб.
Тоді ж було сформовано структуру батальйону:
а) підрозділ "Холодний Яр", що складається переважно з уродженців Черкаської області;
б) рота "Захід" (командир Лапін Ігор Олександрович "Зола");
в) афганська рота (командир "Івжик");
г) волинська рота (командир "Тайм");
д) автовзвод (командир "Рембо");
е) золота рота (командир Піскіжов Олександр, позивний "Італієць").
Засновником та першим командиром був Сергій Мельничук.
Девіз на момент створення – "Ми прийшли перемогти та розійтися по домівках!". Згодом на шевроні з'явився новий девіз: "З нами Бог!". Згодом з'явилася назва "Айдар" – від луганської річки.
Підрозділ пройшов шлях від добровольчого формування територіальної оборони в перші тижні російської агресії 2014 до постійної бойової одиниці Збройних сил України.
Батальйон став одним із перших добровольчих формувань, яке підпорядковувалось не Міністерству внутрішніх справ, а Міністерству оборони України.
Бойовий шлях у часи АТО
Упродовж травня–жовтня 2014 року "Айдар" діяв у Старобільську, Щасті, Рубіжному, під Луганським аеропортом — звільняв населені пункти, потрапляв у засідки, втрачав побратимів.
Травень
22 травня 2014 року в Старобільську відбулася перша операція батальйону "Айдар". Група добровольців з Луганська, Ровеньків, Антрацита і патріотів з інших регіонів України розгромила і взяла в полон банду російських найманців, яка блокувала упродовж кількох днів пересування української військової техніки в бік Луганська.
Під час позачергових виборів Президента України 25 травня 2014 року батальйон забезпечував порядок на виборчих дільницях Старобільщини, зокрема під Новоайдаром, а також на дільницях у місті Щастя.
Червень
Серед помітних подій — активна участь "Айдару" у визволенні міста Щастя від сепаратистів. За участі батальйону 14 червня 2014 року місто перейшло під повний контроль української влади.
Липень
15 липня бійцями батальйону були виявлені в районі селища Металіст Луганської області у замаскованому бункері та затримані 18 терористів із спецпідрозділу "Дон", які охороняли військову частину.
20 липня розвідники "Золотої роти" "Айдара" увійшли до міста Рубіжне і вступили в бій із сепаратистами, в ході якого знищили один броньований джип. Після прибуття 51-ї механізованої бригади батальйон прорвався до Сєвєродонецька. Надалі, батальйону поставили завдання деблокувати Луганський аеропорт. Із Щастя необхідно було прорватись крізь три посилених артилерією ворожих блокпости.
21 липня пішим маршем і на легкових машинах батальйон перерізав автомагістраль, зайняв оборону і, дочекавшись підходу мотострільців і танків 51-ї бригади, рушив далі на південь. Бійці батальйону обійшли зі сходу і відрізали селища Олександрівськ і Ювілейний від бойовиків з боку Донецька-Дебальцевого-Алчевська. У ході боїв був ліквідований загін бандформування "Восток", що контролював селище та вів обстріл Луганська з поля місцевого стадіону "Шахтар". Під час масованого вогню з боку сепаратистів почали відходити українські танки, але "Айдар" не відступив і дочекався підмоги біля Ювілейного, після чого продовжив наступ на Георгіївку. Бійці закріпились на трасі Луганськ-Лутугине в районі моста через річку Вільхівка й деблокували аеропорт. Наступ колони бойовиків, які вирушили з Лутугиного, відбили айдарівці та десантники з 80-ї окремої аеромобільної бригади, що перебували в аеропорту Луганська. Після цього підрозділ звільнив Георгіївку й перерізав важливу транспортну артерію Луганськ-Красний Луч.
Протягом 20-27 липня бійці батальйону звільнили п'ять населених пунктів, три автомагістралі й одну залізничну лінію. Водночас "Айдар" зазнав значних втрат.
Серпень
7 серпня 2014 року Міністр оборони України Валерій Гелетей заявив про створення на базі добровольчого батальйону територіальної оборони "Айдар" штурмового підрозділу Збройних сил України для проведення спеціальних операцій у зоні АТО. "Айдару" пообіцяли надати важке озброєння, в тому числі бронетехніку, а також військових інструкторів для навчання особового складу, який повинен був пройти переатестацію.
Вересень
5 вересня 2014 року бійці 2-ї роти батальйону "Айдар" потрапили у засідку під Веселою Горою. За повідомленнями на сторінці "Айдару" у Фейсбуці, це сталося на автотрасі між с. Металіст та м. Щастя на Луганщині. Через дві години після бою починалося оголошене перемир'я. 19 бійців "Айдару" загинули або вважаються пропалими безвісти.
Жовтень
15 жовтня 2014 року частина "Золотої роти" "Айдару" разом із командиром Олександром Піскіжовим потрапила у засідку під час прориву на 32 блокпост в ході боїв за Бахмутку. Вояки роти завдали значних втрат ворогу, але сили були нерівні. Кількість ворога в рази перевищувала чисельність групи айдарівців, що потрапила у підступну ворожу засідку. Ворог застосував крупнокаліберні кулемети та міномети. Під час нерівного бою разом із побратимами загинув комроти Піскіжов, декілька вояків з тяжкими пораненнями потрапили у полон.
У період 2014-2022 років батальйон перебував у підпорядкуванні ОК "Схід". З кінця 2022 року перебуває в підпорядкуванні Командування сухопутних військ.
Коротка довідка про батальйон з 2022 року
Нині "Айдар" — це 24-й Окремий штурмовий батальйон ЗСУ, який виконує бойові завдання на передовій, має свій тренувальний полігон і проводить власну кампанію рекрутингу. Керівний склад підрозділу перебуває на фронті з 2014-го року.
Під час широкомасштабного вторгнення російських військ айдарівці захищали найважчі напрями, відзначилися у боях за Бахмут і Часів Яр.
Стали вони й героями численних сюжетів медіа. Скажімо, старший лейтенант Олександр Коваленко є тим самим "воїном, який танцює", — зіркою соцмереж. Він удостоєний звання Герой України. А відео, як айдарівці вивозять із-під Бахмута квадроциклами поранених бійців, бачила вся країна і світ.
За це десятиліття багато бійців батальйону отримали державні нагороди. Шестеро відзначені званням Героя України (чотири з них — посмертно).
У Росії "Айдар" визнаний забороненою та "екстремістською" організацією.
10 травня 2024 року в Національному музеї історії України у другій світовій війні відкрилась виставка з нагоди 10-річчя батальйону "Айдар". Вона відтворює 10-ліття історії підрозділу і розповідає про людей, які захищають країну в його лавах.
Читайте також: Разбой: шлях від російського громадянства до командування взводом у “Азові”.
