Всеросійські військово-патріотичні рухи, виставки, присвячені так званій “СВО” та її учасникам, зустрічі з російськими “героями”, тематичні уроки, концерти та заходи з нагоди річниць окупації міст і військових “операцій” – усе це росіяни проводять для дітей на окупованих територіях Луганської області. Крім цього, активно залучають їх до участі, аби вони вважали себе “патріотами” Росії та відчули “русский дух”.
Щоденний пропагандистський вплив на дітей призводить до ідеологічного “перевиховання”, мілітаризації та повного стирання української ідентичності. Як відбувається “зросійщення” майбутнього покоління – далі у матеріалі ТРИБУН.
“Русский дух” у повсякденні
На окупованій Луганщині дітей продовжують долучати до Всеросійського військово-патріотичного громадського руху “Юнармия”. Як зазначають росіяни, він спрямований на те, щоб “получить ценностную ориентацию, сформировать нравственную позицию, раскрыть духовный потенциал личности, воспитать в юнармейцах доброту, сочувствия, совестливость, честность, верность, достоинство, любовь к Родине, культуре”.
Нещодавно школярі у Сорокиному (кол. Краснодон) склали “торжественную клятву юнармейца”. Вони присягнули бути “верными Отечеству и братству юнармейцев, быть честными и соблюдать устав, а также чтить традиции и защищать правду и справедливость”. Цей захід окупанти присвятили, зокрема так званій “годовщине признания ЛНР и ДНР Россией”, початку так званої “СВО” та “Дню защитника Отечества”.
“Патріотизм” виховують і через встановлення в освітніх закладах “Парт Героев”. Загалом на окупованих територіях Луганської області вже відкрито 729 таких “Парт”. Пропагандисти наголошують, що “реализация проекта “Парта Героя” – это не про установку парт и нанесение изображений. Это про память, про героев, про героизм. Это пример для подрастающих поколений. И важно не количество открытых объектов, а тот эффект, который остается в душах наших ребят. Их понимание, что из обычных школьников вырастают настоящие герои”.
Наприклад, 27 лютого 2026 року в “Стахановской средней школе № 18 им. В. Д. Болотова” урочисто відкрили “Парту Героя” на честь випускника школи Микити Рябова, який загинув під час виконання “військового обов’язку”. За нею можуть сидіти лише ті учні, які гарно навчаються та мають успіхи та відзнаки у шкільному житті.
Так званих “героїв” зображають не тільки на партах, а й малюють їх портрети. Школярі та студенти з Брянки взяли участь у міжнародній дитячо-юнацькій акції “Наш путь к Победе: портрет Героя СВО”, зробивши портрети діючих військовослужбовців і ветеранів так званої “СВО”.
Одними із найчастіших заходів, які проводять окупанти для школярів, – зустрічі з так званими “героями” та учасниками війни. Вони розповідають про свій бойовий шлях, фронтові історії, деталі військових операцій з акцентом на тому, що російські військові – “герої”, а Росія – “всіх рятує”, “звільняє населені пункти”, “повертає у склад РФ “исконно-русские земли”” тощо. У такий спосіб ще з раннього віку агітують дітей у майбутньому вступати у лави збройних сил Росії та відстоювати її інтереси.
Так, 4 березня 2026 року в “Луганской школе № 17” відбулася зустріч учнів молодших класів з ветеранами бойових дій – військовими медиками Валентиною Гребенюк та Ольгою Цибою. Вони розповіли про події 2014 року, історії свого бойового шляху та провели майстер-клас з надання першої допомоги.
Регулярно в “Алчевском Детском центре Музея Победы” проводяться зустрічі для школярів та активістів “Движения первых” – “Время героев”. Запрошені учасники так званої “СВО” теж розповідають про бойові дії та подвиги на війні. Мета цих діалогів – “укрепить связь между поколениями” та розповісти підростаючому поколінню “что такое на самом деле служить Родине”.
А ось у Хрустальному (кол. Красний Луч) учні школи № 4 зустрілися з росгвардійцями, які розповіли “что такое мужество и любовь к Отечеству”. Разом вони обговорили і “роль Чернухино-Дебальцевской операции в становлении Донбасса”.
До так званої “четвертой годовщине освобождения Станично-Луганского округа”, “к 10-летнему юбилею образования Федеральной службы Войск Нацгвардии России” концертна бригада Росгвардії виступила перед школярами та місцевими жителями в окупованій Великій Чернігівці. Цього разу ідейність пропагували через вірші та пісні.
Молодь на окупованій Луганщині “зросійщують”, і залучаючи її до тематичних заходів, які проводяться по всій Росії. Зокрема, 2026 рік у РФ оголосили “Годом единства народов России”, і відповідні пропагандистські заходи організовуються також на окупованих територіях.
Наприклад, в “Краснолучской школе № 10 имени А. С. Пушкина” провели захід “Моя Россия”, під час якого учні, гості та педагоги представили різні національності, що проживають на території Російської Федерації.
А в “Кировской средней школы № 2” показали, як молодь “познает возможности русского языка”.
Через такі пропагандистські заходи окупанти формують у дітей російську ідентичність і відчуття приналежності до Росії.
Мілітаризація як інструмент “русифікації”
Російська влада значну увагу приділяє святам військової тематики, зокрема “Дню защитника Отечества”, а також річницям подій, пов’язаних із 2014 роком, так званих “звільнень” і військових операцій.
Наприклад, цьогоріч до “Дня защитника Отечества” окупанти провели декілька заходів за участю дітей. У школі №2 міста Хрустальний (кол. Красний Луч) відбувся концерт “Защитником быть – Родине служить”. Учні для учасників так званої “СВО”, представників Росгвардії та інших гостей виступили із святковою програмою.
“Вспоминая и чествуя наших защитников, мы не только отдаем им дань, но и воспитываем в себе и в наших детях гражданский дух, патриотизм, любовь к своей стране”, – так окупаційна влада коментує доречність святкування.
Також з нагоди свята на окупованих територіях Луганської області була проведена акція “Письмо на передовую”. Участь у ній взяли і школярі та вихованці дитячих садків Брянки. Вони написали листи та підготували вітальні листівки діючим військовослужбовцям.
Загалом у межах акції діти з усієї окупованої Луганщини написали понад 650 листів. Водночас участь у ній не можна вважати добровільною, адже її проводили в школах і закладах дошкільної освіти.
Ще одна “патріотична” акція, приурочена до “Дня защитника Отечества”, відбулася у Кадіївці (кол. Стаханов) з лозунгом “Своих не бросаем!”. Школярі та інші активісти плели маскувальні сітки на фронт.
У Станиці-Луганській окупаційна влада провела акцію за участю дітей, присвячену вже сучасним подіям – так званій “Русской весне” – “Русская весна – начало пути домой”. Її мета – “напомнить жителям округа о событиях 2014 года и подвиге народа Донбасса, что стало отправной точкой воссоединения региона с Российской Федерацией”.
Це була виставка дитячих малюнків. На них зображені російська символіка, написи “Россия – Крым”, “Россия – это мы”. Окупанти наголошують, що “главная цель акции заключается в том, чтобы дети осознавали значимость исторического момента входа нашей территории в состав России, а начиналось все с Русской весны”.
У Голубівці (Кировск) згадали про “Дебальцевський котел”. На цю тему школярам провели урок мужності в “Кировском историко-художественном музее”. Їм розповіли “о событиях, происходивших с января по февраль 2015 года, о ходе Чернухино-Дебальцевской операции и важном стратегическом значении города Дебальцево”. Також запрошені учасники воєнних подій на Донбасі поділилися своїми спогадами та розповіли про бойові операції.
У заходах, присвячених подіям 2014 року та сьогоденню, окупаційна влада акцентує увагу підростаючого покоління на важливості так званих “освобождений”, участі та “подвигах” російських військових у боях, “поверненні територій” до складу РФ. Розповідає історичні події у викривленому вигляді, щоб сформувати у дітей проросійське бачення минулого та сьогодення.
Російська влада використовує безліч форматів та інструментів впливу, щоб “зросійщити” дітей та молодь на окупованих територіях Луганської області. Уникнути цього пропагандистського тиску наразі неможливо. Блокування українських джерел інформації та каналів зв’язку з вільною територією України обмежує дітей у доступі до інформації, яка могла б спростувати російські наративи.
Читайте також: Пастка за привабливим оголошенням: хто годує економіку ТОТ та чому “легкі гроші” обходяться дорого
