Перша акція проросійських активістів у Луганську відбулася 1 березня 2014 року й завершилася тимчасовим захопленням будівлі Луганської ОДА. У квітні сепаратисти повторно захопили приміщення ОДА, а також управління Служби безпеки України у Луганській області та обласної прокуратури. У травні-червні відбулися збройні напади сепаратистів на прикордонний загін, військову частину Національної гвардії, міжнародний аеропорт тощо.
Попередні події
Луганськ був політично активним ще з початку Майдану в листопаді 2013 року. Луганські євромайданівці майже щовечора виходили на імпровізований мітинг в центрі міста поруч з пам’ятником Тарасу Шевченку. Звісно, владі це не подобалося. Відповідно вона влаштовувала акції "проти нацизму" з участю бюджетників, різних підконтрольних організацій і партій, залучали козачі організації. Уже під час першої такої акції виникла сутичка між прихильниками Євромайдану та донськими козаками.
Місцевою владою було створено організацію "Луганська гвардія", яка є одним з майбутніх осередків сепаратистів. Згодом з'явилися народні дружини.
Розгортання подій "русской весны"
На межі лютого-березня 2014 року в ситуацію почала активно втручатись Росія. На антимайданівських мітингах з’являлися невідомі люди, які погано орієнтувалися в місті і розмовляли російською мовою з помітною ростовською говіркою, налаштовані більш радикально, з російськими прапорами. 9 лютого в Луганську пройшов "Русский марш".
1 березня біля пам'ятника Тарасові Шевченку на площі Героїв Великої Вітчизняної війни пройшов мітинг проросійських організацій. Учасники мітингу тримали прапори Росії та чорно-жовто-білі прапори. Учасники мітингу виступали за надання російській мові статусу державної, формуванні муніципальної міліції, підпорядкованої громаді, та вибори голів ОДА та прокурорів шляхом виборів.
2 березня на засіданні Луганської обласної ради ухвалили рішення про визнання нелегітимними центральних органів виконавчої влади України. Крім того, депутати підтримали рішення про проведення референдуму щодо федералізації України, закликали Верховну Раду України надати російській мові статусу другої державної, роззброїти незаконні збройні формування, забезпечити безпеку громадянам України, припинити переслідування співробітників правоохоронних органів, зокрема колишніх бійців спецпідрозділу "Беркут".
9 березня між учасниками проросійського мітингу та активістами проукраїнських сил сталася сутичка: проросійські активісти силою розігнали зібрання біля пам'ятника Тарасові Шевченку, учасники якого хотіли відзначити 200-річчя поета.
Захоплення державних установ
9 березня – Луганська обласна рада, 6 квітня – СБУ, 7 квітня – луганське відділення НБУ, 29 квітня – Луганська облдержадміністрація. обласне телебачення, обласна прокуратура.
Кульмінація подій – захоплення СБУ.
6 квітня від будівлі Луганської адміністрації учасники мітингу пішли до СБУ, де почали вимагати звільнення заарештованих представників "Армії південного сходу" (т.зв. "луганські партизани" зі Стаханова, нині – Кадіївка, очолювані В. Болотовим). Мітингувальники виламали двері, розбили шибки та увірвалися до будівлі обласного управління, після чого захопили збройову кімнату з великим арсеналом зброї.
Завершення "русской весны"
27 квітня було проголошено так звану "Луганську народну республіку", а Валерій Болотов стає "народним губернатором".
А вже 11 травня було проведено "референдум" про самовизначення фейкової "ЛНР".
Читайте також: Коли Луганськ був майже заблокований: хроніка боїв 2014 року.
