6 травня в Україні відзначають День піхоти. Саме цей рід військ, за визнанням багатьох військовослужбовців, зазнає найважчих випробувань на фронті. Один із тих, хто пройшов цей шлях, — Гліб на позивний “Фауст”, уродженець Сіверськодонецька на Луганщині.
В інтерв’ю для видання ТРИБУН він розповів, що до великої війни займався музикою в місцевій арт-резиденції “ПлюсМінус”, вболівав за футбольний клуб “Хімік” і долучався до культурних подій.
Усе змінилося з приходом окупантів — житло чоловіка було зруйноване. Як зізнається сам Гліб, саме це стало вирішальним поштовхом стати до лав захисників.
“Я пішов до військкомату у Львові та мобілізувався. Спочатку служив у батальйоні забезпечення, потім — у піхоті в першому механізованому батальйоні, а зараз — у батальйоні безпілотних систем, адже маю статус обмежено придатного. Жодного разу не пошкодував, що долучився до армії”, — ділиться він.
Пліч-о-пліч із побратимами “Фауст” воював на Бахмутському та Куп’янському напрямках. Отримав поранення, пройшов кілька операцій, а після лікарні повернувся до служби.
За його словами, майбутнє війни — за безпілотниками, наземними та повітряними роботизованими системами. Однак без піхоти, наголошує захисник, усе одно нікуди: саме вона заходить на ворожі позиції, утримує оборону й водночас зазнає найбільших втрат.
“Після декількох виїздів ти починаєш цінувати життя та розумієш, наскільки робота військовослужбовця важка та страшна”, — підсумовує Гліб.
Читайте більше в інтерв’ю: “Хочеться помсти за все, що принесли росіяни”, – військовослужбовець “Фауст” з Сіверськодонецька.
