На окупованій Луганщині медична сфера залишається однією з найпроблемніших. Псевдовлада регулярно звітує про достатню кількість лікарів, залучення фахівців із різних регіонів РФ, проведення виїзних медичних оглядів, забезпечення населення ліками, відкриття пересувних аптек та відновлення медичних закладів. Водночас місцеві жителі описують зовсім іншу ситуацію: скаржаться на нестачу спеціалістів, тривале очікування медичної допомоги та проблеми з доступністю ліків.
Якою є ситуація у медичній сфері на Луганщині, про що звітує окупаційна влада та з якими проблемами стикаються місцеві жителі – читайте у матеріалі ТРИБУН.
Медичний персонал
На початку липня 2026 року “очільник ЛНР” Леонід Пасічник заявив, що медичні заклади на окупованій Луганщині укомплектовані лікарями на 60%:
“На сьогодні рівень укомплектованості лікарями порівняно з минулим роком зріс і становить близько 60%, а середніми медичними працівниками – майже 70%. Зарплати лікарів зросли в середньому на 50%. Тепер вони цілком можуть конкурувати із заробітними платами в інших суб’єктах Російської Федерації”.
Водночас раніше “міністерка охорони здоров’я ЛНР” Наталія Пащенко повідомляла, що дефіцит лікарів становить 54,5%. За її словами, близько 5 тисяч лікарських посад залишаються вакантними. Крім того, у медичних закладах близько 15% лікарів – пенсійного віку.
Найнижчий рівень укомплектованості середнім медичним персоналом фіксували у Лисичанську, Сіверськодонецьку, Рубіжному, Голубівці (кол. Кіровськ) та на території колишнього Слов’яносербського району. Серед лікарів найгірша кадрова ситуація спостерігалася у Лисичанську, Рубіжному, Сватівському районі, Сіверськодонецьку та Сокологірську (кол. Первомайськ).
Чому ж офіційні показники можуть змінюватися? Росія залучає медичних працівників із різних своїх регіонів для роботи на окупованих територіях. Через дефіцит кадрів і вузькопрофільних спеціалістів російських медиків регулярно направляють до лікарень Луганщини. Однак вони працюють вахтовим методом, а не на постійній основі, тому така практика не розв’язує проблему нестачі медичних кадрів.
У Сіверськодонецьку центральну міську багатопрофільну лікарню для надання медичних послуг відправляли лікарів із Іркутської, Астраханської, Тюменської, Пензенської та Курської областей, а також республік Дагестан, Тива та Удмуртія. Нещодавно у місті працювали спеціалісти з Пермі, які надавали екстрену анестезіологічну та реанімаційну допомогу мешканцям. Тож у Сіверськодонецьку працювало три терапевти, хірург, анестезіолог-реаніматолог та медична сестра-анестезист.
У Рубіжанській центральній міській лікарні вперше за тривалий час з’явився лікар-психіатр, який приїхав із Санкт-Петербурга. Він вів прийом пацієнтів, працював у денному стаціонарі, а також взаємодіяв із колегами для забезпечення комплексного підходу до лікування.
Так звана “адміністрація” Рубіжного так прокоментувала приїзд російського медика:
“Для мешканців Рубіжного це означає підвищення доступності спеціалізованої допомоги, можливість отримати консультацію кваліфікованого фахівця на місці та зміцнення впевненості у тому, що міська медицина продовжує розвиватися”.
Так звана “влада” окупованої Кремінної визнає дефіцит лікарського персоналу та повідомляє, що “ця ситуація перебуває під пильною увагою Адміністрації округу та головного лікаря лікарні. Робляться активні кроки для вирішення кадрового дефіциту”.
Однак раніше для надання медичної допомоги місцевим жителям залучали лікарів з Астраханської області та Федерального центру медицини катастроф “Південний”. Крім того, обіцяли також направити до міської лікарні лікаря-хірурга з Астрахані.
Попри спроби псевдовлади представити приїзд російських медиків як ефективне вирішення кадрової проблеми та підкреслити їхню професійність, жителі Луганщини описують зовсім іншу ситуацію.
Люди скаржаться на якість медичного обслуговування та гостру нестачу лікарів, яка зберігається навіть попри залучення фахівців із російських регіонів:
"Якщо намагалися рятувати у нас, то не дивно. Я сьогодні такий культурний шок від місцевих лікарів пережила, нікому не забажаю. Проблема з лікарями настільки сильна, але владі пофіг".
Подібні скарги регулярно з’являються в місцевих чатах, де мешканці обговорюють стан медицини як у містах, так і в регіоні загалом.
Дефіцит вузькопрофільних лікарів спостерігається і в Луганській міській клінічній багатопрофільній лікарні №1. Через нестачу анестезіологів скорочується кількість операцій, а пацієнти змушені тривалий час чекати на хірургічне втручання навіть у разі серйозних захворювань. Це призводить до значного погіршення стану здоров’я мешканців та підвищує ризик розвитку ускладнень.
Медичні заклади
Окрім проблеми, до кого місцевим жителям звертатися за медичною допомогою, виникає ще одна – як потрапити на прийом до лікаря. Запис до спеціаліста перетворюється на чергове випробування.
Сучасна послуга – отримати електронний талон – в регіоні недоступна, тому що на порталі Держпослуг відсутні дані про місцеві медичні заклади. Тож мешканці змушені, як і раніше, особисто звертатися до реєстратури для оформлення запису. Обслуговування одного пацієнта займає в середньому близько 10 хвилин, що створює додаткове навантаження на персонал і призводить до багатогодинного очікування в чергах.
Окупаційна влада не коментує наявні проблемні питання та не повідомляє про конкретні кроки для їх вирішення. Натомість активно звітує про придбання нового медичного обладнання, проведення ремонтних робіт у лікарнях і відновлення медичних закладів.
У липні 2026 року “очільник ЛНР” заявив, що “закуплено близько 17 тис. одиниць нового медичного обладнання, зокрема сучасні апарати УЗД, вкрай необхідний магнітно-резонансний томограф, комп’ютерні томографи та обладнання для гістологічної лабораторії, обладнання для оснащення лабораторної служби, пересувні рентген-апарати та ендоскоп”.
Загалом у розвиток медицини на окупованій Луганщині планують вкласти майже 13 мільярдів рублів. Кошти мають спрямувати на ремонт 90 будівель медичних закладів, з яких 11 – вже цього року, а також на будівництво близько 100 фельдшерсько-акушерських пунктів, з яких 10 планують відкрити в цьому році.
Відомо, що в селах Кримське та Весела Гора планують відкрити фельдшерсько-акушерські пункти.
У Кримському такий пункт обслуговуватиме 438 мешканців. Вони зможуть отримати медичну допомогу, пройти вакцинацію та огляд. Пункт у селі Весела Гора розрахований на 644 жителів. Як стверджують окупанти, його “запуск дозволить помітно розвантажити районні лікарні та забезпечити оперативний прийом пацієнтів на місці”.
Щодо ремонтних робіт – у Хрустальному (кол. Красний Луч) розпочали реконструкцію інфекційного корпусу лікарні “Княгинінська”. Планують оновити комунікації, коридори та палати, а також замінити покриття даху.
У Лутугинській поліклініці триває капітальний ремонт першої частини дитячого відділення. За словами так званої “влади”, “будуть повністю замінені інженерні комунікації, електромережі та системи опалення, а також буде чистове оздоблення приміщень та оновлення фасаду”.
Виїзні обстеження
Через дефіцит лікарів у медичних закладах різних населених пунктів Луганщини для надання допомоги місцевим жителям регулярно проводяться виїзні медичні обстеження.
Наприклад, у Перевальську офтальмолог, травматолог і невролог провели планові медогляди дітей та підлітків.
У селищі Хмельницький виїзна бригада фахівців Свердловської центральної міської багатопрофільної лікарні надала медичну допомогу 18 мешканцям. Під час прийому вони змогли виміряти артеріальний тиск, отримати важливі рекомендації щодо лікування та контролю хронічних захворювань, а також направлення на подальші дообстеження.
Фахівці Голубівської (кол. Кіровської) центральної міської багатопрофільної лікарні відвідали селище міського типу Донецький. Під час виїзного прийому кваліфіковану медичну допомогу та консультації отримали 14 людей. Крім того, пацієнтам провели необхідні лабораторні дослідження.
Мешканці Білолуцька отримали медичну допомогу від виїзної бригади спеціалістів Айдарської (кол. Новопсковської) центральної районної багатопрофільної лікарні. Під час прийому медики оглянули 48 пацієнтів. Вони мали змогу зробити електрокардіограму, флюорографію, мамографію та цитологічні дослідження, виміряти артеріальний тиск, здати клінічний і біохімічний аналізи крові, а також аналіз крові на вірус імунодефіциту людини. Крім того, деякі жителі зробили щеплення для профілактики дифтерії, правця та проти гепатиту В.
Окупаційна влада демонструє планові виїзні обстеження як результативний та ефективний формат надання медичної допомоги. Водночас ситуація з наданням невідкладної медичної допомоги залишається проблемною.
Місцеві жителі скаржаться, що через відсутність мобільного зв’язку вони не можуть викликати “швидку”. У деяких випадках це навіть призводить до смерті пацієнтів.
Ось так люди у чатах коментують ситуацію зі швидкою:
Аптеки та ліки
З 1 вересня 2026 року на окупованій Луганщині планують запустити пересувні аптечні пункти. Вони працюватимуть у населених пунктах, де відсутні аптеки, фельдшерсько-акушерські пункти або інші медичні заклади, що мають відповідну ліцензією.
За повідомленнями псевдовлади, цей експериментальний проєкт триватиме до 1 вересня 2029 року.
Водночас навіть у містах, де аптеки функціонують, місцеві жителі скаржаться на графік їхньої роботи. Мешканці Сіверськодонецька зазначають, що раніше аптеки працювали довше, тоді як нині придбати ліки у вечірній час стало значно складніше.
Ось, що пишуть люди в чатах:
На окупованих територіях актуальною проблемою залишається нестача лікарських засобів. Так звані “шеф-регіони” регулярно надсилають до окупованих населених пунктів гуманітарну допомогу у вигляді медикаментів, однак це лише частково вирішує проблему забезпечення населення необхідними препаратами.
Наприклад, Татарстан передавав до Лисичанська та Рубіжного лікарські засоби для сердечників, діабетиків і дітей.
Жителі Красноріченського скаржаться не лише на відсутність аптек, де можна придбати необхідні лікарські засоби, а й на проблеми з доставкою посилок із медикаментами, які їм надсилають родичі:
“У Красноріченське вже 2 місяці не привозять посилки, якщо і не 3. Люди не можуть отримати медикаменти, які їм відправили родичі, тому що в Красноріченську немає аптек і поїхати кудись в аптеку неможливо через обстановку. Родичі відправляють посилки в надії, що їх доставлять раніше, це хоча б було раз на місяць, а зараз взагалі говорить, що якась переадресація, кому потрібно їдьте в Кремінну. Ну возять пенсію, чи важко привести посилки? Ніхто не думає, що там медикаменти, уколи, які потребують зберігання в холодильнику. Ніхто не подумав, що людям дуже потрібні ці медикаменти. Хто відповідатиме за зіпсовані ліки. І не дай Боже, якщо комусь стане погано без них”.
На окупованій Луганщині в аптеках доволі часто відсутній інсулін. Через це місцеві жителі звертаються по допомогу у тематичні чати, де публікують оголошення з проханням продати препарат або повідомити, де його можна придбати.
У таких чатах жителі також продають, купують та обмінюються іншими лікарськими засобами.
Псевдовлада повідомляє про позитивні зміни у медичній сфері на окупованій Луганщині. Однак вони не вирішують повністю проблем, з якими щодня стикаються місцеві жителі.
Дефіцит лікарів і вузькопрофільних фахівців, труднощі із записом на прийом та викликом швидкої, нестача лікарських засобів – саме така ситуація залишається реальністю для мешканців окупованого регіону.
*Цей матеріал створено в межах проєкту Інститутом масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів. Зміст публікації не відображає офіційну позицію ІМІ та Королівства Нідерланди.
Читайте також: Як Росія нав’язує свою мову на окупованих територіях Луганщини та Донеччини
