Я неоднозначно оцінюю резолюцію Ради Безпеки ООН щодо України, ухвалену минулої ночі за ініціативою Росії і на основі внесеного державою-агресором проекту.
Безумовним позитивом цієї резолюції є те, що в ній однозначно наголошується на повазі до суверенітету, незалежності і територіальній цілісності України, з чим змушена була погодитися і Росія. А це означає в межах міжнародно визнаних кордонів нашої держави українську приналежність Криму. Крім того, резолюція містить вимогу всебічного дотримання перемир’я усіма сторонами.
Водночас, вважаю, що українське керівництво потрапило у дипломатичну пастку, яку розставив агресор, імітуючи миротворчу діяльність в Радбезі ООН. І про яку я нещодавно попереджав.
Адже тепер ті значні політичні поступки Путіну, на які погодився Президент Порошенко під тиском Ангели Меркель та Франсуа Олланда і які не мали належного юридичного закріплення у Мінську-2, отримали освячення у резолюції Ради Безпеки ООН. Тобто і втручання Росії у нашу внутрішню компетенцію, зокрема процес конституційної реформи, і амністія терористів та їх легалізація як обраних «політиків», і відтермінування передачі Росією та її бойовиками Україні контролю над нашим східним кордоном аж до якогось завершення внутрішньополітичного діалогу з ними.
Тепер Кремль буде використовувати авторитет резолюції Ради Безпеки ООН як засіб потужного політичного тиску на Україну з метою зовнішнього диктату у сферах нашої внутрішньої компетенції, а також для виправдання своєї подальшої агресії.
При цьому Україна продовжила в ООН вкрай помилкову лінію Президента Порошенка та МЗС, який в особі свого представника Сергєєва закликав членів Ради Безпеки ООН підтримати цю стратегічно шкідливу резолюцію. Не могли ж США, Великобританія та інші наші друзі на Заході бути «святішими за Папу Римського» і відстоювати українські інтереси більше за нас самих. От і маємо одноголосно підтриману резолюцію з подачі нашого ворога.
Олег Ляшко,
Народний депутат України,
Лідер Радикальної партії
