Реєстрація

Тиждень економічної дипломатії

На цьому тижні з 12 по 15 січня відбувся «Тиждень економічної дипломатії: як працює і де буксує економічна дипломатія у відносинах з…».  Організатором заходу виступила Рада зовнішньої політики «Україн

На цьому тижні з 12 по 15 січня відбувся «Тиждень економічної дипломатії: як працює і де буксує економічна дипломатія у відносинах з…».

Організатором заходу виступила Рада зовнішньої політики «Українська призма» за підтримки міжнародного фонду Відродження в рамках проєкту «Експертна дипломатія».

Спікери дослідили стан двосторонніх економічних відносин з державами-сусідами України: Білорусією, Польщею, Словаччиною, Румунією, Республікою Молдова, Болгарією, Туреччиною та Грузією, регіональними ініціативами та підготували рекомендації щодо підвищення ефективності інструментів економічної дипломатії.

Темою для обговорення в перший день була: Економічна дипломатія: чи відповідають інструменти реаліям сусідства? Білоруський кейс.

Відкрив захід Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Білорусь Ігор Кизим, який наголосив на необхідності проведення зустрічей високого рівня, які є дуже важливими в стимулюванні економічної дипломатії. Крім того, він зазначив, що в умовах кризи глобального рівня та з огляду на політичну ситуацію в світі, потрібно застосовувати всі можливі механізми для збереження тієї позитивної динаміки відносин між Білорусією та Україною, яка існує протягом останніх років.

Тетяна Зосименко, директорка програми Економічної дипломатії Ради зовнішньої політики «Українська призма», аналітик та викладачка з понад 10-річним досвідом участі у мультидисциплінарних проєктах та дослідженнях з економічної тематики говорила про розвиток економіки між країнами в умовах COVID-19. Крім того, актуальним питанням є відтік білоруських спеціалістів IT-сфери в Україну. Створення вільної економічної зони для ІТ-технологій, на її думку, буде сприяти покращенню міждержавних відносин.

Наступний спікер, представник Білоруського інституту досліджень, аналітик, політолог Вадим Можейко додав, що незважаючи на труднощі, які існують між країнами Білорусь – Україна, розвиток відносин продовжується, в тому числі і завдяки зусиллям дипломатів вищезгаданих країн.

В той же час, Юрій Вдовенко, директор програми інтеграції з ЄС Ради зовнішньої політики Українська призма під час своєї доповіді зазначив, що на його думку, країнам критично не вистачає стратегії «він - він», яка б дозволила розвивати двосторонні зв’язки без огляду на треті сторони.

Другий день форуму економічної дипломатії був присвячений розвитку економічної дипломатії у відносинах з сусідами: Грузія, Молдова та ГУАМ.

Директорка програми Економічної дипломатії Ради зовнішньої політики Українська призма Тетяна Зосименко поділилась думкою, що ГУАМ – це не тільки Україна, Молдова, Азербайджан та Грузія, а також і напрямки співпраці з іншими країнами поза межами організації, наприклад, з Японією. Вона зазначила, що останнім часом взаємодія Україна-Японія в аграрних питаннях відповідала інтересам всіх учасників та відкривала нову опцію у високотехнологічному та екологічному сільському господарстві.

Натомість Юрій Гриневецький, представник департаменту економічної дипломатії Міністерства закордонних справ України зазначив, що зміни геополітичної реальності в нашому регіоні ставлять перед ГУАМ завдання створити нову стратегію, побудовану на нових ідеях, проєктах та ініціативах.

Каха Гоголашвілі, голова Грузинської національної платформи говорив про необхідність створення нової постійної платформи для взаємодії Молдови, України та Грузії на прикладі західно-балканських країн, та в її межах проводити консультації з європейської інтеграції та внутрішньої регіональної співпраці.

Поточний стан двостороннього економічного співробітництва України та Грузії формується на тлі процесів поступового повернення втраченої динаміки політичних відносин, яким, на думку Максима Корявця, співкерівника Робочої групи другого Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, не вистачає стратегічного бачення та координації для вирішення оперативних питань.

14 січня говорили про економічну дипломатію на західному кордоні: Польща, Словаччина, Румунія та Ініціатива трьох морів. Обговорили проблемні питання та перспективні напрямки співробітництва України в рамках ініціативи трьох морів, метою якої є стимулювання інвестицій в інфраструктуру для покращення комунікації Захід-Схід в енергетичній, транспортній та інших з використанням наявних засобів Європейського Союзу.

Спікери зійшлися на тому, що Україна, яка офіційно не є учасником, може внести значний вклад в «Ініціативу трьох морів», тому що має всі можливості у трьох основних сферах співпраці в рамках Ініціативи: транспортна, енергетична та цифрова. Україна є транзитною територією між Балтійським та Чорним морями, тому чудово вписується в основну концепцію розвитку інфраструктури. Крім того, українська газова інфраструктура, а саме газові сховища, являють собою значні активи з точки зору енергетичного ринку країн Центральної та Східної Європи та забезпечення поставок газу в регіон. В той же час, ІТ-сектор України також має потенціал стати привабливим партнером для країн Трьохмор’я у створенні цифрових зв’язків.

Останній день форуму присвячений питанню «Чорне море: море економічних можливостей? (Болгарія, Туреччина, ОЧЕС)».

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятись від авторської.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.


Інші статті рубрики

Найпопулярніші