З 23 по 27 вересня в українських населених пунктах, які окупувала росія, відбулися «референдуми» щодо входження до складу рф. Фейкові голосування провели в Луганській, Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях. Попри те, що жоден із цих регіонів повністю ніколи не контролювався росією , було поставлене питання про приєднання областей до рф у їх адміністративних межах.
На вечір 27 вересня російські ЗМІ вже почали поширювати інформацію про результати «волевиявлення». Прозвітували про цифру понад 90% «за». У т.з. ДНР взагалі намалювали 99,23%.
Виявилось, що кількість тих, хто нібито «проголосував» на псевдореферендумах, не збігається з фактичною кількістю мешканців, які на той момент проживали у цих областях. Окупанти рахували «голоси» навіть тих, хто виїхав. А тим, хто відмовився голосувати або проголосував проти, погрожували депортацією та мобілізацією.
Як насправді “голосували” на окупованих територіях читайте в нашому матеріалі.
Луганщина
Луганській області намалювали 98,42% охочих приєднатися до росії.
Голова області Сергій Гайдай розповів, що у перший день т.з. референдуму озброєні військові робили лише поквартирний обхід і примушували “голосувати” у дворах, а вже потім чоловіки з автоматами оглядали місця масового скупчення людей. Зокрема ринки — перевіряли документи і спрямовували до “виборчої дільниці”.
Також, в Луганській області працівники так званих «виборчих дільниць» змушували «голосувати» мешканців навіть без паспортів. У разі відмови окупанти погрожували звільненням. Також Гайдай додав, що ще одна з цілей псевдореферендумів на окупованих територіях - перевіряти наявність у помешканні чоловіків для примусової мобілізації до ворожої армії.
За словами Гайдая, роль спостерігачів виконували лише п’ятеро осіб із Білорусі та Камеруну, які мали міжнародну акредитацію. Ніде не оголошувалась кількість тих, хто віддав голос, - тільки відсоток. У розбитих майже вщент Лисичанську, Сєвєродонецьку, Рубіжному окупанти заявляли про явку від 41% до 46%, але водночас не мали списків населення, яке в цих містах залишилося.
За його підрахунками, у Сєвєродонецьку станом на кінець вересня залишилось приблизно 10 тисяч місцевих. До повномасштабного вторгнення у місті мешкало близько 110 тисяч людей.
Найвищу "явку" на псевдореферендумі було зафіксовано в окупованому Алчевську де, за словами окупаційної влади, існувала висока ймовірність обстрілів, а ділянки працювали виключно у бомбосховищах. В місті не відбувався поквартирний обхід із автоматами, тих, хто голосував, зібрали для телекартинки, а явку намалювали, спираючись на середні показники.
Натомість російська окупаційна влада заявляла про сотні відкритих дільниць для голосування. У деяких містах урни тримали просто на вулицях. Зазвичай це були прозорі пластикові коробки. Люди заповнювали документи і голосували на бордюрах, у палатках і в автобусах. За словами очевидців, поруч завжди були військові.
Крім того, на час проведення "референдуму" обмежили виїзд жителям більшості окупованих населених пунктів. У місті Старобільськ людям взагалі заборонили залишати місто до 27 вересня.
Коментуючи перебіг псевдореферендуму, Сергій Гайдай наголосив:
«Це так зване «голосування» — фарс від початку до кінця: людям не залишають вибору. У квартири члени «комісій» приходять у супроводі озброєних осіб. Хто проголосував «проти», не впевнений, що буде з ним далі».
Нереальні цифри оприлюднили і по окупованій Луганській області. У так званій ЦВК псевдореспубліки заявили, що участь у референдумі взяли 1 млн 765 тисяч 993 виборці. А ось станом на 1 січня, за даними Держстату самих окупантів, населення псевдореспубліки становило всього 1,4 млн. Тобто проголосувало на псевдореферендумі більше людей, ніж там проживає. Навіть якщо врахувати, що після 1 січня росіяни окупували більше територій Луганщини, тільки сама рф прийняла кілька сотень тисяч біженців з окупації перед повномасштабним нападом.
Донеччина
Начальник Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко заявив, що з територій, які росіяни окупували після 24 лютого, до початку псевдореферендуму виїхала абсолютна більшість людей, і переважно — у вільні регіони України. Але окупаційна влада повідомила, начебто явка на «референдуми» в Донецькій області перевищила 86%.
За словами ватажка т.зв. "ДНР" Дениса Пушиліна, "за приєднання до РФ" проголосували 2 млн 116 тисяч 800 виборців окупованих районів Донеччини. З цього випливає, що їх у т.зв. "ДНР" всього має бути 2 млн 133 тисяч 226 осіб.
Втім, за даними самих окупантів, напередодні референдуму у списках виборців було лише 1,5 млн осіб. Крім того, навіть за даними Держстату бойовиків, станом на 1 березня загальна чисельність населення т.зв. "ДНР" склала не більше 2,2 млн.
Особливо цинічним виглядає так зване голосування у майже знищеному росіянами Маріуполі. Одна з членкинь «виборчої дільниці» Олена у коментарі виданню Reuters заявляла, начебто місцеві шукають будь-яку можливість «проголосувати». А хворі чи прикуті до ліжка, мовляв, телефонують і просять прийти до них додому.
Але радник мера Маріуполя Петро Андрющенко поділився іншою інформацією. За його свідченнями, 23 вересня «голосування» у місті розпочалося під дулами автоматів. Людей зупиняли на вулиці та змушували «голосувати».
За словами радника, було встановлено декілька наметів у місцях концентрації людей, але й тут охочих виявилось обмаль.
На той момент в Маріуполі щонайбільше 90 тисяч людей, які могли голосувати. Не більше ніж 10% цих людей — відверто проросійська публіка. Всі інші — це ті, кого вдалося спіймати на вулиці.
А в останній день референдуму, щоб створити картину масовості, окупанти долучили до «голосування» росіян, які працювали у місті на будівництві.
Одне з найбільш кричущих порушень норм прав людини відбулося в окупованій Оленівці. Там росіяни змусили «голосувати» полонених українських військових і зафіксували це на відео.
Аби явка була вищою, на Донеччині до участі у фейковому референдумі залучали навіть неповнолітніх дітей від 13 до 17 років, а одиноких мешканців багатоквартирних будинків змушували голосувати й за відсутніх сусідів.
Враховувати варто й статистику поведінки: жодних офіційних виборів в Україні не відвідують майже 100% громадян. Максимальна явка у регіонах Донбасу була на виборах президента у 2010 році: тоді у Донецькій та Луганській областях проголосували 70% виборців. Середня явка ще нижча. За даними українського Держстату, станом на 1 лютого 2022 року на Донеччині було трохи більше 4 млн постійного населення, на Луганщині — наполовину менше. А отже, якщо порахувати явку навіть на рівні максимальних 70%, виходить, що реально могли взяти участь у голосуванні 1,5 млн осіб на Донеччині та 980 тисяч на Луганщині. І це без урахування сотень тисяч евакуйованих, а також тисяч убитих.
Тоді виходить, що порівняно із загальною кількістю населення в областях, кількість виборців, наближена до реального, могла досягати 37,5% у Донецькій області та 49% у Луганській області. І це навіть менше половини тих, хто міг би проголосувати, тобто кількість голосів “за” ймовірно ще менша. А такий референдум має бути визнаний недійсним навіть за російським законодавством.
Херсонщина
У перший день так званого референдуму на деяких «виборчих дільницях» окупаційна влада намагалася створити атмосферу свята. Людям роздали триколори, а з акустичних колонок лунали російські народні пісні. Дехто пустився в танок і став «зіркою» пропагандистського медіа.
Призначений росією гауляйтер Херсонщини Володимир Сальдо пообіцяв херсонцям на дільниці, що «тепер вони будуть у безпеці під захистом росії». Розуміючи, що ажіотажу на дільницях не буде, «члени комісій» у супроводі озброєних військових почали ходити по домівках, закликаючи «голосувати».
Правозахисникам з організації «Медійна ініціатива за права людини» стало відомо, що окупанти зламали двері й увірвалися до помешкання одного херсонця. На вимогу «проголосувати» чоловік на ім’я Віктор відповів: «Я в Україні народився, тут і помру! Мені втрачати нічого!» У бюлетені він вказав, що не підтримує ініціативу референдуму. Після цього, за інформацією правозахисників, військові вчинили безлад у його помешканні.
Обхід зі зброєю по будинках — далеко не єдиний спосіб залучення місцевих до «голосування». Як повідомляло херсонське видання МОСТ, члени «виборчих комісій» зазивали на «голосування» перехожих і не завжди навіть перевіряли паспорти. А ще «члени комісій» зазирали за ширми для «голосування», підглядали за тим, яку відмітку поставила людина. Крім того, на «голосування» в Херсоні представники «комісії» свідомо запрошували людей з інших регіонів.
Головний редактор видання МОСТ Сергій Нікітенко зазначав, що явка, про яку звітують окупанти на Херсонщині, не відповідає дійсності, а отже, це ще один фактор, який ставить під сумнів легітимність «голосування».
«Міжнародне право передбачає, що навіть коли такий референдум про самовизначення відбувається, у ньому має брати участь не менше ніж половина населення. Окупаційна влада повідомляє, що 50% проголосували. Але 50% від кого? Від списку виборців? Проте його не існує, бо вони записують цих людей у пустографки. Просто всіх, хто прийшов. Тобто вони не можуть сказати, що 50% проголосували, бо невідомо як була розрахована ця кількість», - зауважив Нікітенко.
Крім того, у руху опору "Жовта стрічка" розповіли, що за участь у псевдореферендумі росіяни пропонували жителям смт. Велика Олександрівка по 6000 тисяч гривень. У Скадовську, за словами мера міста Олександра Яковлєва, на дільниці люди йшли неохоче, в основному туди заганяли тих, хто працює в окупантських комунальних підприємствах та організаціях. Заганяли погрозами — не проголосуєш, не будеш працювати.
За словами депутатки Ірина Лепень, у Новій Каховці на момент проведення псевдореферендуму залишалась шоста частина населення. Вона додала, що в окупантів був доступ до архівів. Скористатись електронним реєстром виборців громади не могли, але з міського архіву могли взяти реєстр виборців від 2020 року.
Наприкінці першого дня створена окупантами так звана "виборча комісія" заявила про явку - 15,31%. На четвертий день говорили вже про понад 63%.
За інформацією першого заступника голови обласної ради Юрія Соболевського під час “виборів” задіяли "подворовий обхід" для голосування, виїзні дільниці на ринках та у дворах будинках. Окупанти задіяли всю фантазію, щоб показати, як жителі Херсонщини прагнуть до Росії. Свої дії вони пояснили бажанням убезпечити виборців.
Автобус з автоматниками бачили у селах Каховського району. Як розповідають херсонські ЗМІ, автобус заїжджав у село, автоматники йшли по будинках зі списками і примушували голосувати. Інформація про голосування під дулами автоматів надходили з Білозерки, Асканії-Нової, Великої Копані.
Увечері 27 вересня пропагандисти повідомили, що на Херсонщині всі голоси уже порахували й намалювали цифру 87,05% тих, котрі нібито «проголосували» за приєднання до рф.
Але ж реальна кількість мешканців окупованої Херсонщини не відповідала тій, про яку заявляє рф. На псевдореферендумі, за словами окупантів, схвально «проголосувало» 497 тис. людей, а проти — понад 68 тис. Проте фізично на псевдореферендум не могло прийти понад 550 тисяч мешканців, адже більша частина мешканців області евакуювалися.
Станом на 1 січня 2022 року загальна кількість мешканців Херсонської області становила 1 млн жителів. За словами голови Херсонської ОВА Ярослава Янушевича, за перші 6 місяців після початку широкомасштабного вторгнення рф виїхало більше половини мешканців усієї області. Отже, на момент “виборів” населення Херсонської області навряд чи перевищувало 500 тисяч, що суперечить російським даним по явці та результатам «голосування».
Запоріжжя
27 вересня після закінчення псевдореферендумів російські ЗМІ повідомили, нібито понад 93% жителів «проголосували» на псевдореферендумі у Запорізькій області. Загалом у списки виборців росіяни внесли понад 541 тис. мешканців Запорізької області, з яких «схвально проголосувало» нібито близько 430 тис. Жителів.
Цю інформацію спростував мер Мелітополя Іван Федоров. За його словами, лише 0,5% мешканців області проголосували на псевдореферендумі. Людям погрожували депортацією та змушували одну людину голосувати за декількох одразу. Крім того, Федоров повідомив, що в Мелитополі примушували голосувати замість померлих родичів.
Також голова Запорізької ОВА Олександр Старух зазначив, що стільки людей не могли «проголосувати» фізично, адже зараз на тимчасово окупованому Запоріжжі перебуває лише 25% всього населення регіону, яке складає близько 400 тисяч жителів. Більш того, напередодні проведення псевдореферендуму росіяни привезли до Мелітополя та Бердянська автобуси з людьми з тимчасово окупованого Криму.
За даними Головного управління розвідки, мешканців тимчасово окупованого Енергодара також змушували голосувати на псевдореферендумах, погрожуючи мобілізацією.
У деяких містах області росіяни намагалися створити видимість явки «виборців». У Бердянську з російськими військовими повторно обходили квартири тих, хто раніше відмовився «голосувати». Однак, за повідомленням Бердянської міської ради, містяни відмовлялись і після погроз. Тоді окупанти вдалися до хитрощів та погрожували відключити світло, щоб змусити людей, які ігнорують цей “референдум”, виходити на “голосування.
На тлі псевдореферендуму окупанти почали роздавати повістки. За інформацією Генерального штабу, виклики до військкоматів стали надходити тим мешканцям Запорізької та Херсонської областей, які раніше пішли отримувати російське громадянство.
У деяких містах і селах тих людей, які відмовлялися голосувати, одразу затримували й відвозили невідомо куди. Таку інформацію, за словами директора Департаменту культури та інформаційної політики Запорізької ОВА Владислава Морока, йому повідомили люди з окупованої Василівки.
Тим часом СБУ каже, що ідентифікувала понад 4 тис. осіб, яких росіяни планували залучити до організації псевдореферендуму у Запоріжжі. Серед них - більше 1 тис. російських силовиків з росгвардії, воєнної поліції та російського МНС.
Що каже закон
Референдуми, які провела російська федерація є незаконними. Анексуючи ці регіони, Росія порушує 2 статтю Статуту ООН, яка забороненяє погрози застосування сили або її застосування проти територіальної цілісності іншої держави. Українська сторона не визнає незаконних референдумів. Глави МЗС країн G7 та Євросоюзу також зазначили, що не визнають псевдореферендумів та у відповідь запровадили восьмий пакет санкцій ЄС погоджує восьмий пакет санкцій проти Росії.
Згідно з українським законодавством, проводити референдуми в окремих областях не можна. Зміна території України розглядається лише на всеукраїнському референдумі, який проводиться на вимогу не менш ніж 3 млн громадян із правом голосу. Також обов’язкова умова всеукраїнського референдуму — зібрати підписи не менше як у двох третинах областей і не менше ніж по 100 тисяч у кожній області.
Що кажуть в росії
Так звані «референдуми» проходили не тільки на окупованій території, але й у самій росії. Зокрема у Южно-Сахалінську, де працювали чотири виборчі дільниці для голосування біженців із Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей.
Раніше у Москві стверджували, що про референдум не можна провориди під обстрілами. Що голосувати в Запорізькій області, не контролюючи Запоріжжя, немає сенсу. Що на окупованих територіях відсутня надто велика частина мешканців. Що волевиявлення буде лише після завершення «операції» або «повної стабілізації».
Ще у квітні до окупованих територій у Держдумі висували купу вимог:
«Восстановить дееспособную власть, социальные службы, разработать новые программы обучения детей, которым мозги промывали восемь лет, начать восстановление инфраструктуры, жилья, социальных объектов, и только после этого можно объявлять референдумы».
Усі ці проблеми досі актуальні, проте хтось десь передумав і російська пропаганда проігнорувала власні слова, але дистанціювалася від “референдумів”.
Наприклад, представник «влади» окупованої частини Запоріжжя — Євген Балицький — стверджував, що поспілкувався з мешканцями регіону та особисто прийняв рішення про проведення «референдуму».
Окупаційний телеграм “Главное в Гечическе” розповів, що «влада Херсона» підтримала ідею «влади Запоріжжя» щодо «референдуму» в один день.
Колаборанти наполягали, що опитування буде «справедливим, чесним та законним» та наголошували, що: «Возвращение запорожской земли домой, в Россию, будет строго соответствовать российскому законодательству».
Перший та поки що головний аргумент бути з Росією — не бути з Україною. Якщо вірити російським ЗМІ та телеграм-каналам, наша держава мститься окупованим територіям, як «жена ушедшему мужу». Тексти про «референдум» частенько супроводжувались брехнею про тероризм, нацизм та обстріли мирних людей, які просто хочуть бути з Росією та прив’язували до «голосування» майже всі гучні інформаційні події.
Наприклад, евакуація — це спроба знизити явку на референдумі, а удари HIMARS — це спроба зірвати підготовку опитування.
Крім того, росіяни частенько люблять звинувачувати Україну у «восьми годах “узаконенного Западом бандеровского террора”. Україна начебто змушувала дітей починати уроки фізкультури з нацистських привітань, забороняла покупцям спілкуватися російською в магазинах, псувала економічні зв’язки з Кримом. Найпопулярніші причини приєднатися саме до Росії в матеріалах про “референдум” можна розділити на три категорії.
Перший блок — історичний. Окупанти не втомлюються повторювати, що південь України — це «исконно русские земли», які освоювали «великие люди».
Другий блок — економічний. Колаборанти обіцяють, наприклад, що «земли Херсонщины наконец перестанут распродавать по кускам». Або стверджують,vm.ru що з Росією більше можливостей для розвитку, ніж із Європою та США, бо вона «может принять значительное количество сельхозпродукции». У ще одному тексті окупованим українцям обіцяють vm.ru можливість кредитування, яке в них і так було до вторгнення Росії.
Третій блок — моральний. Якщо вірити колаборантам, то інтеграція з Росією принесе людям «нормальный русский порядок», під яким чомусь мають на увазі верховенство права.
Також у цьому контексті часто лунає аргумент про самочуття окупованих українців: «Мы наконец-то станем полноценной территорией, которая будет принадлежать государству, а не принадлежать каким-то резидентам».
