Після початку нової фази війни у 2022 році багато українців переживають тяжкий моральний стан, який впливає на фізичне та психічне здоров’я. ТРИБУН публікує чимало історій переселенців, котрі розповідають про свій біль. А от як із ним впоратися, ми розпитали військового психолога Олексія Карачинського.
- Що таке тривога та стрес, як виникають ці почуття?
Тривога і стрес — це негативні емоції, що сигналізують про небезпеку. Ці почуття можуть бути викликані різними факторами, такими як: нове оточення, надмірна вимогливість до себе, проблеми на роботі або в особистому житті, недостатня кількість сну тощо. Безпека може бути уявною — наприклад коли людина летить у літаку та думає, як перестає працювати двигун та через це відчувати тривогу. Та реальною — хвилювання перед іспитом в університеті, операцією чи народженням дитини. Також тривожність може проявлятися як у простому сенсі — коли людина запізнюється на роботу, так і у важкому — через війну.
- В умовах війни, багато людей живуть із відчуттям невизначеності майбутнього. Особливо це стосується тих, хто пережив окупацію чи бойові дії. Розкажіть, як людям позбутися синдрому відкладеного життя та рухатися далі?
1. Треба спробувати займатися плануванням життя на найближчий тиждень. І починати слід з невеличких справ, бо коли людина ставить собі маленькі завдання та виконує їх, це буде давати відчуття такого ж життя, як і до війни. Тому що плани є і вони не руйнуються.
2. Також слід прийняти свої почуття. Важливо зрозуміти, що тривога, страх та невизначеність є нормою в умовах війни. Не потрібно приховувати або стидатися їх.
3. Фізична активність може зменшити стрес. Прогулянки на свіжому повітрі, зміна середовища, йога, танці або інші види спорту можуть допомогти зняти напругу та покращити настрій.
4. Важливо відволікатись від подразників, через які людина відчуває негатив. Треба знайти нове хобі або продовжити активно займатися тим, яке вже є.
5. Часто українці живуть із синдромом відкладеного життя через невизначеність майбутнього. У такому випадку треба зрозуміти чітку позицію: або я допомагаю або просто чекаю. Волонтерська діяльність може підштовхнути людину забути про свої проблеми та негативні емоції і зосередитися на тому, що вона може зробити для інших.
Важливо зрозуміти, що позбутися синдрому відкладеного життя не так просто, але з допомогою фахівців та підтримки близьких людей це можливо.
- Жителі окупованих територій часто стають жертвами окупантів: зґвалтування, побиття, викрадення, полон тощо. Все це призводить до психічних розладів. Що робити в такому випадку та чи є варіант допомогти самостійно собі, чи близькій людині в умовах щоденного стресу?
- Залежить усе від рівня травм. Якщо людина стала свідком або жертвою насильства, важливо звернутися до фахівців, які можуть допомогти вам із цим впоратися. Це можуть бути психологи, психотерапевти, соціальні працівники або лікарі.
Крім того, важливо звернути увагу на своє фізичне та емоційне здоров’я. Фізична активність, здорове харчування та достатній сон можуть допомогти зменшити стрес та тривогу. Також важливо знайти підтримку в родині та друзях. Вони будуть позитивним фактором відволікання у цей складний період.
Щоб допомогти близькій людині, яка стала жертвою насильства, побиття, викрадення тощо. Найкраще - звернутися до фахівців, які можуть допомогти із цим впоратися. Обов’язково треба допомагати їй знайти професійну допомогу та надавати емоційну підтримку.
- Розкажіть про ознаки посттравматичного стресового розладу, чи одразу він з’являється в людини? Як його виявити?
- Ознаки посттравматичного стресового розладу можуть з’являтися в людини не одразу після травматичної події, а через кілька місяців або навіть років. Це можуть бути такі симптоми, як:
— Негативні думки та спогади про травматичну подію, які не дають спокою;
— Постійна тривога, страх та паніка;
— Відчуття вини, неповноцінності та безсилля;
— Розлади сну, невміння заснути або постійні сни про травматичну подію;
— Зниження настрою, депресія та втрата інтересу до життя.
Щоб виявити посттравматичний стресовий розлад, необхідно звернутися до фахівця — психолога або психотерапевта. Вони проведуть спеціальне обстеження та допоможуть виявити симптоми розладу.
- Чи можливо запобігти?
- Для запобігання ПСР важливо дотримуватися таких рекомендацій:
1. Підтримувати здоровий спосіб життя, займатися фізичною активністю та правильно харчуватися;
2. Забезпечити собі достатній рівень сну та відпочинку;
3. Навчитися ефективним стратегіям управління стресом та тривогою;
4. Звертатися до фахівців у разі появи симптомів тривоги та депресії;
5. Приймати участь у групових програмах психологічної підтримки.
Важливо пам’ятати, що посттравматичний стресовий розлад — це серйозна проблема, яку не можна ігнорувати. Якщо людина має підозри на наявність цього розладу, треба звернутися до фахівця для отримання допомоги.
- У яких випадках людина може самостійно допомогти впоратись зі стресом, а коли потрібна допомога спеціаліста?
- Людина може самостійно допомогти впоратись зі стресом, якщо вона відчуває легкий або помірний його рівень. Для цього можна використовувати такі методи, як: медитація, йога, глибоке дихання, фізичні вправи, релаксація.
Однак, якщо стрес стає надмірним і перешкоджає повсякденному життю — потрібна допомога спеціаліста. Це може бути психолог або психотерапевт, який допоможе виявити причину стресу та розробити індивідуальний план лікування. Також можуть бути необхідні ліки для контролювання симптомів стресу.
- Які наслідки очікують на людей, що ігнорують власні психологічні проблеми?
- Якщо людина ігнорує свої психологічні проблеми, то це може призвести до різних наслідків.
Наприклад, стрес може впливати на розвиток різних захворювань, таких як: головні болі, серцево-судинні захворювання, зниження імунної системи тощо. Ігнорування психологічних проблем призводить до розвитку депресії, тривожності, панічних атак та інших психічних розладів, а також до зниження якості життя. В результаті погіршуються взаємини з близькими, друзями та колегами, що може призвести до конфліктів та ізоляції.
Отже, дуже важливо не ігнорувати свої психологічні проблеми та шукати допомогу в спеціалістів.
Читайте також: ‘’Луганська філармонія – любов з першого погляду, з першого звуку’’, - диригент Богдан Івахів
