24 липня пройшов онлайн форум "Деколонізація Луганщини. Відбудова, ресурси та можливості”, де представники громадськості, влади та бізнесу обговорювали шляхи відбудови, відновлення ресурсів та можливості деколонізації у повоєнному відродженні регіону.
ТРИБУН відвідав цю подію та дізнався, як проходив захід.
"Під час деколонізації мають змінити назву вулиць, провулків, мостів тощо. У першому випадку треба привести назви у відповідність до стандартів державної мови. У другому треба визначити, які назви підпадають під імперську політику", - зазначила начальниця Управління культури, національностей, релігій та туризму Луганської обласної державної військової адміністрації Аліна Адамчук.
Виступали з доповідями як представники громадськості, так і органів влади, підприємці.
Викладачка історії Попаснянського ліцею № 20 Валентина Шулік розповіла про деколонізацію в історії України, колонізаторську політику на українських землях та світовий досвід деколонізації в реаліях України.
“Протягом історичних періодів Московське царство, Російська імперія, Радянський Союз нав’язували нам свою ідеологію. Один з етапів цього історичного періоду - колонізація наших територій”, - каже Валентина Шулік.
Про важливість перейменування вулиць на Луганщині та демонтування пам’ятників розповідав громадський діяч, очільник громадської організації “Декомунізація України” Вадим Поздняков.
"Всі ці об’єкти Росії на території України - це наслідок нашої багаторічної окупації. Те, що ми досі не перейменували вулиці та не демонтували пам’ятники, впливає на наш простір та наше усвідомлення себе у цьому просторі. Якщо ти живеш на вулиці Горького, їдеш біля пам’ятника Пушкіну, а потім йдеш на вулицю Плеханівську, то ти живеш не у ментальній Україні, а у ментальному совку та напівментальній Росії", - каже Вадим Поздняков.
Він також додав, що його організація провела по всій Україні перевірку вулиць, пам’ятників, меморіальних дошок та вже розпочато процес їхнього перейменування. За його словами, за останні півтора роки на території України перейменовано понад 100 тисяч вулиць та демонтовано приблизно півтори-дві тисячі пам’ятників, меморіальних дошок та елементів декору.
Бізнесвумен Ірина Додорова дуже щиро та емоційно розповіла, в якому стані зараз знаходиться Попасна, та про свої плани з відновлення міста після деокупації.
“Я як підприємець вже готова повертатися назад. Моя бригада кухарів поїде зі мною. Коли ми повернемося в Попасну, то одразу будемо думати як нам її відбудовувати. Я вже думала, що можна на початку підключити балонний газ або зробити пічки з цегли та годувати людей”, - ділиться Ірина Додорова.
За результатами опитування, яке проводили організатори форуму, відбулася дискусія. Розглядалося питання — чому більшість людей замислилася над процесами деколонізації вже після повномасштабного вторгнення.
"У цьому питанні причин та чинників дуже багато. Це як внутрішні чинники, так і зовнішні. Один з чинників - це три століття спільної історії України та Росії. Окрім цього, система в часи Радянського Союзу та Російської імперії систематично фальсифікувала нашу історію. Ще одна причина, на мою думку, - природна зміна поколінь, яке відбувалося вже за часів незалежної України. Воно не призвело до повноцінного аналізу нашого історичного минулого", - наголосив представник Українського інституту національної пам'яті Ігор Каретніков.
Як розповідали ведучі заходу, в опитуванні взяло участь понад 100 учасників. За цими даними всі опитуванні вважають за потрібне проводити деколонізацію на Луганщині. Окрім цього, опитування ще не закінчено. Бажаючі можуть теж взяти у ньому участь за посилання.
