Видання ТРИБУН побували у кафе, розпитали чоловіків про їхні справи, дізналися історію відкриття та зміни, які довелося привнести, підлаштовуючись під відвідувачів.
Виникнення бізнесу
Артур Абрамян до повномасштабного вторгнення був начальником відділу маркетингу та реклами популярної на сході мережі супермаркетів “Сім’я”.
“Коли місто почали бомбити, ми не вірили в те, що відбувається. Напевно як і багато хто з інших. Провели півтора місяці в окупації. Коли всією родиною зрозуміли, що все, треба виїжджати, довелося подолати чимало блокпостів росіян”, — розповідає Артур.
Він виїздив разом з дружиною, дочкою, мамою та бабусею, сестрою та її чоловіком — Олександром.
“Спочатку ми виїхали в Черкаси, там змогли перепочити та зібратися з думками й перебралися в Київ”, — говорить Артур.
Відкрити кав’ярню допоміг спільні досвід та мрія. Олександр Лимар — бізнесмен, в Рубіжному мав кілька кав’ярень формату “to go” та два павільйони з шаурмою. Однак жоден з чоловіків не був раніше пов’язаний з ресторанним бізнесом. Проте вони вирішили ризикнути.
“Ми зустріли на своєму шляху хороших людей, які повірили в нас, підтримали. Вони надали нам приміщення в оренду. Потім ми зібрали стартовий капітал завдяки друзям та родині. Взагалі, спочатку думали про формат “to go”, бо в Саші вже був досвід, але вирішили, що нашу родину цим не прогодуєш”, — говорить Артур.
Так почалися пошуки того самого приміщення.
“В цьому приміщенні вже було кафе, але спочатку повномасштабної війни воно стояло зачиненим. Його особливість — коворкінг поруч та розташування у спальному районі. Тож, ми орендували його з усім начинням, змінили тільки назву”, — розповідає Олександр.
“Кафе “Yaskravi” — для кожного з нас, бо українці — неймовірні особистості. Бо ми всі — яскраві! Я зрозумів це у 2014 році, коли почалася війна й мої друзі, знайомі пішли добровольцями, почали волонтерити, створювали навколо себе ком’юніті рішучих людей. Це надихало, бо тоді волонтерський рух не сприймався так, як зараз. Це надихнуло і зараз. Дизайн логотипу закладу ми створили за допомогою шкільного друга - дизайнера”, — говорить Артур.
Згодом власники знайшли шеф-кухара, який допоміг зібрати команду та налагодити процес.
“Команда — це найголовніше в роботі закладу! Нам пощастило, ми знайшли класного шеф-кухаря Івана, який підібрав людей, розробив меню. Ми домовлялися з ним на пів року роботи, і ось вже певний час працюємо без нього. Все добре”, — говорять підприємці.
Важливі зміни
Якщо ще пів року тому кафе працювало на генераторах, а фішкою закладу були томатний суп та бургери, то зараз підприємці адаптувалися під запити відвідувачів.
“Звичайно, що наші фірмові ягідні чаї залишилися, але ж зараз не сезон, тому ми ввели фірмові лимонади. Їх також робимо самі. Один з них зветься "Турецький". До його складу входять апельсин, лимон, цукор, лід”, — розповідає Артур.
Окрім того, тепер в меню є алкогольні та безалкогольні напої, коктейлі на кавовій та молочній основі.
“В меню з’явилися сніданки. Й вони мають неабиякий попит! Тепер у нас є "Англійський сніданок", "Сніданок чемпіона". Також зробили "Сніданок Норвезький", він більш дієтичний”, — продовжує Олександр.
Ціни на сніданки від 130 грн й до 250 грн. На кожному зі столиків є QR-коди, що ведуть в онлайн меню.
“Воно динамічне, тобто не просто PDF-файл, там є фотографії страви, можна зайти на картку страви й подивитися опис, ціну”, — пояснює Артур.
Основні клієнти приходять у кафе з коворкінгу, це теж сприяло змінам.
“Ми ввели “страву дня”. На неї фіксована ціна — 180 грн. Це щось м'ясне, гарнір і салат. В принципі, теж популярна страва. Сьогодні, наприклад, кускус з биточками курячими та овочевий салат. Салат намагаємося робити з сезонних овочів. Додали ще в меню салат "Грузинський", він на основі горіхового соусу. Теж дуже смачно. На нього є постійні клієнти”, — говорить Артур.
Піца як мистецтво
Спочатку Артур та Олександр не збиралися готувати піцу в кафе, але довелося підлаштовуватися під реалії.
“Був невеликий спад по трафіку, тож ми вирішили, що треба чимось розбавити наше меню. Серед фастфуду в нас були тільки бургери. Ми подумали, що хто буде замовляти бефстроганов з собою, а бургери та піца - це саме той продукт, який можна замовити. Ти їдеш з роботи, можеш замовити і по дорозі додому забрати. Але щоби піца з’явилася у меню, треба її десь готувати. Так ми з Сашею зробили піца-станцію власноруч”, — говорить Артур.
“Підприємець має вміти все! А як ще вижити бізнесу? Ми самі взялися робити й вийшло добре. Встановили піца-станцію на цокольному поверсі поруч з кухнею, зробили витяжку”, — продовжує розповідь Олександр.
Над тістом підприємці працювали довго, бо хотіли досягти ідеальної структури.
“Ми хотіли, аби воно було більш пухким, неаполітанським, а не тонким. До бортиків ми подаємо сирний соус, бо багато хто бортики складає в тарілку, а тут можна з соусом їх з'їсти”, — говорить Артур.
В меню 13 різновидів піц, але популярних, тих, що беруть постійно, — 4-5.
“Наш “Топ” — фірмова піца “Яскраві”. Вона прям м'ясна-м'ясна. І що характерно, вона найдорожча, але її замовляють найчастіше. Беруть "Барбекю" — сирно-м'ясна з однойменним соусом. Беруть "Маргариту" та "Cheesy cheese" - 4 сири”, — продовжує Артур.
Власники кафе із подивом зазначають, що піцу “Гаваї” люди не беруть.
“Ми вводили її у меню, бо думали, що вона буде популярною. І за ціною вона недорога — 265 грн. Взагалі у нас піца коштує від 220 грн й до 330 грн. Однак, зараз ми думаємо переглянути кількість різновидів”, — говорить Артур.
Адаптація до нових реалій та підлаштовування під клієнтів вчать підприємців гнучкості.
“Ми, звичайно, хотіли б розширитися, але це більш довгострокові плани — 1-3 роки мінімум. Ми — кафе однієї вулиці. В нас немає “фішки” на кшталт “Зоряних Війн” чи “Ірландського пабу”, тому до нас не поїдуть з іншого району, наприклад. Через те ми адаптуємося під відвідувачів на місці”, — підсумовує Артур.
Кафе “Yaskravi” розташовано за адресою: Київ, вул. Ломоносова, 73, літера 3
