Крайній проведений обмін військовополоненими між Україною та Росією відбувся 31 січня 2024 року. Тоді до України повернулись 207 військовослужбовців – серед них не було жодного “азовця”. Минуло півтора року з дня вчинення російською армією теракту в Оленівці. Тоді від вибухів на території колишньої Волноваської виправної колонії, де утримували українських захисників, загинули 53 полонених, отримали поранення понад 130.
Журналістка ТРИБУН відвідала акцію, присвячену українським військовополоненим.
На Бессарабській площі в Києві людно та гучно. Обабіч тротуарів шеренгою стоять люди з плакатами та постерами, зробленими власноруч: “Не мовчи – полон вбиває”. “Підтримай – сигналь”. Гул автомобільних клаксонів розноситься широкими вулицями столиці. За акцією спостерігають люди з балконів будинків навколо.
Акції, як нагадування про українських бійців, які знаходяться в російському полоні, проводяться за ініціативи родин військових Маріупольського гарнізону.
“Чому тут важливо бути кожному? По-перше, це підтримка наших хлопців та дівчат, які знаходяться в російському полоні. І підтримка родин військовополонених, які багато місяців чекають на своїх рідних, не мають жодної інформації про них, але чекають, це дуже важко. І ще нагадування суспільству, що війна триває. Багато людей знаходяться в полоні тих, хто захищав нас і нашу країну – забуття є проблемою, про це не можна забувати. Про них треба не просто пам’ятати, а нагадувати кожен день. Ми віримо, що буде той день, коли кожна мама, кожна дружина і кожна дитина почує в телефоні таке бажане: «Рідні, я вдома»”, – розповіла нам одна із організаторок акції, яка теж чекає з російського полону рідну людину – сина Артема.
Військовослужбовиця Валерія “Нава” Карпіленко, яка була звільнена з російського полону в рамках великого жіночого обміну восени 2022-го року теж прокоментувала важливість відвідування цих акцій. Вона переконана, подібні акції – спосіб не лише нагадати про українських військовослужбовців, але й підтримати їх:
“Ви може впевнені, що вони нас не почують, але… В застінках Таганрога мені все ж сказали про акції і навіть не уявляєте скільки сил мені це додало!”, – написала жінка у своїх соціальних мережах.
Всього в заході взяли участь кілька десятків осіб. Красномовно про свою позицію вони заявляли написами на плакатах: “Ціна моєї свободи – другий рік його неволі”, “Єдність в боротьбі за полонених – наша сила”, “Вони захищали нашу свободу, але лишились своєї”.
“Говори
Говори
Говори
Якщо хочеш, кричи,
Навіть плач!
Перевернутий світ догори,
Не мовчи.
Ти не спостерігач”.
