“Чи знав я що війна мене дочекається?”: інтерв’ю з азовцем “Тінь” з Луганщини ІНТЕРВ'Ю

Данило з позивним “Тінь” — боєць 12-ї бригади спеціального призначення “АЗОВ” родом з міста Лисичанськ Луганської області. Хлопець підписав контракт з легендарною бригадою в 19 років, і з того часу обороняє країну на східному фронті.

Журналістка ТРИБУН поспілкувалася з воїном, аби дізнатися про рішення доєднатися до армії, волонтерство та службу.

До початку повномасштабного російського вторгнення Данило навчався в Лисичанському педагогічному коледжі на вчителя фізичної культури. Пригадує, що жив звичайним життя – грав у футбол та гуляв з друзями. 

“Ще з дитинства мріяв та планував піти на війну, коли виповниться 18 років. Чи знав я що війна мене дочекається? Ні, навіть не було такого в думках”, — поділився військовослужбовець.

Втім, війна все ж дочекалась Данила – на початку вторгнення рідне селище хлопця росіяни почали брати в оточення, тому майбутній азовець прийняв рішення евакуюватися – знав, які наслідки чекатимуть на нього в тому випадку, якщо він залишиться в окупації.

“Волонтери приїхали на мікроавтобусі, це був останній шанс евакуюватися з селища. Після цього я приїхав до Києва, де живе моя двоюрідна сестра, її чоловік та його родина, які і дозволили лишитися у них. За що я їм дуже вдячний”, — пригадав Данило.

Спроби долучитися до українського війська через військкомат були невдалими. Йому відмовили через юний вік, тому він почав працювати різноробом та займатися волонтерською діяльністю. Пізніше Данило долучився до молодіжки “Правого сектору”, де розпочалася активна підготовка до бойових дій та залучення до громадської діяльності.

“Не було сумнівів, йти в «АЗОВ» чи ні. Я знав про них давно, тому і почав розглядати для себе саме їх, коли обирав підрозділ. Відразу подав анкету на вступ, чекав відповіді, потім зі мною зв’язалися, надали інформацію про те, куди саме приїхати та які документи взяти. У 2023 році, у свої 19 років я підписав контракт та поїхав проходити базовий курс бойової підготовки”, — поділився військовослужбовець.

Вже після проходження курсу Данило відправився на територію Донецької області, аби безпосередньо брати участь в бойових діях. До недавнього часу 12-та бригада спеціального призначення “АЗОВ” тримала оборону на території Серебрянського лісництва – всього за кілька кілометрів від тимчасово окупованої ворогом Кремінної. З осені 2022 року російська армія не припиняє спроб активного наступу, бажаючи вийти на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей. Через постійні обстріли та авіаудари колись зелена територія ботанічного заказника місцевого значення перетворилася на випалену землю. Наслідки атак окупантів боєць “Тінь” часто демонстрував у своїх соціальних мережах: 

“Серебрянський ліс — один з найважчих напрямків фронту. Попри всю складність нам вдається кожен день відбивати ворожі штурми, брати ініціативу та повністю переважати противника”, — дописав Данило, публікуючи знімки, зроблені в лісі.

Боєць доволі швидко набрав аудиторію в соціальній мережі “Х”. На своїй сторінці військовослужбовець ділиться інформацією про несення служби та активно поширює збори для українського війська. 

Мої головні досягнення ще попереду. Головна моя ціль: звільнити окуповані території, закінчити війну, створити власну сім’ю та жити в мирі. Як тільки це все відбудеться, тоді й можна буде договорити про якісь мої досягнення.

Данило вірить: ця війна закінчиться українською перемогою, хоча не дуже полюбляє це слово. Однак зауважує: для того, аби ця перемога сталася, потрібне єднання українців та спільна злагоджена робота.

“Війна дуже сильно змінює нас, життя, світогляд. Особисто я не впевнений, що, якщо доживу до кінця війни, то зможу повернутися до довоєнного життя. На мою думку, це неможливо”.

Під час підготовки інтерв’ю стало відомо, що в окупації загинула мати Данила. Про це боєць повідомив у своїх соціальних мережах: 

“пост написаний про мене, був на день матері, ще тоді я надіявся, що є хоть і не великий шанс, але звільнимо окуповану Луганську область, і за цей тривалий час, я зустрінусь з мамою, сильно її обніму і скажу ті слова які не говорив ніколи…

але я недавно дізнався, що моя мама померла..

У кінці розмови ми попросили Данила поділитися чимось, що він хотів би передати людям, що прочитають це інтерв'ю. Він процитував слова легендарного наймолодшого захисника "Азовсталі" Назара Гринцевича із позивним "Грінка", який загинув у травні 2024 року:

Хочу сказати наостанок: щоб не було, любіть маму, їжте кашу і любіть Україну!

Читайте також: “Я не пробачив би собі, якби не пішов захищати свій дім”, – військовослужбовець Володимир Нетреба