Одні з найбільших міст Донецької області - Слов’янськ і Краматорськ - під час повномасштабного вторгнення стали прифронтовими та майже щодня потерпають від російських обстрілів. Через це звичне життя в усіх сферах зазнало змін. Дедалі частіше йдеться про руйнування, постраждалих, укриття та можливості евакуації. Проте наразі мешканці не поспішають залишати рідні домівки та підлаштовуються під обстановку.
Журналістка ТРИБУН з’ясувала, що відбувається у Краматорську та Слов’янську, з якою повсякденністю стикаються жителі та яка ситуація у містах з наданням адміністративних послуг, отриманням допомоги, навчанням, транспортом та ліквідацією наслідків війни.
Яка обстановка у Краматорську?
У зведеннях щодо російського вторгнення Генерального штабу ЗСУ щодня згадується Краматорський напрямок, наприклад: “На Краматорському напрямку окупанти сім разів атакували в районах Ступочок та Білої Гори”, “наші захисники зупинили одну наступальну дію росіян поблизу населеного пункту Бондарне”, “На Краматорському напрямку завершились невдачею три спроби загарбників просунутися вперед поблизу Ступочок та Часового Яру. Ворог завдав авіаударів в районах Часового Яру та Слов’янська”.
Але і саме місто часто зазнає ворожих обстрілів, наслідками яких є зруйнована та/або пошкоджена цивільна інфраструктура, житлові будинки, загиблі і поранені жителі. Про це Краматорська міська рада сповіщає у своєму офіційному телеграм-каналі.
Так, 2 жовтня 2024 року “зруйновано гуртожиток, пошкоджено промисловий об'єкт та гаражний кооператив. Також пошкоджень зазнали 9 багатоквартирних житлових будинків та 8 приватних. Поранень зазнала 1 особа”.
Російські війська можуть випустити ракети та авіабомби по Краматорську і вдень, і вночі. 11 листопада 2024 року “під ворожим ударом – приватна забудова. На жаль, не обійшлось без постраждалих. З-під завалів житлового будинку врятовано жінку 60 років. Наразі їй надається медична допомога в одній з лікарень міста. За попередньою інформацією 2 приватних будинки зруйновано повністю, а ще 28 - пошкоджено…”.
Місцеві зазначають, що в останні місяці кількість “прильотів” по місту значно збільшилася.
“З вересня обстріли почастішали. Майже щодня прилітають авіабомби та ракети. Є влучання у житлову забудову, багатоповерхівки, відповідно - поранені та загиблі цивільні”, - розповідає Олексій Ладика, журналіст “Kramatorsk Post”.
Так зараз виглядають деякі місця у прифронтовому Краматорську: зруйновані заклади, будівлі, постраждали житлові будинки…
Чи є у місті укриття?
У Краматорську, як і в будь-якому іншому місті, є укриття та місця, де можна перечекати обстріл та сховатися від осколків. Переважно про них знають лише місцеві. З безпекових цілей у загальному доступі адреси не публікуються, а на сайті Краматорської міської ради ця інформація прихована під грифом “захищено”. Для перегляду необхідно ввести пароль.
Але кожен може скористатися мобільними укриттями, які розміщені у різних районах і завжди доступні.
“Біля кожної зупинки є мобільні укриття. Під час одного з обстрілів мій знайомий скористався ним. Насправді, зараз майже ніхто нікуди не ховається, тому що у нас повітряна тривога триває майже весь день. Якщо ситуація погіршиться, обстріли будуть зранку до ночі, то тоді укриття будуть користуватися попитом”, – зазначає Олексій Ладика.
Як живе прифронтовий Краматорськ?
Попри наближеність до фронту та російські обстріли, у місті триває життя. Працюють різноманітні крамниці, кафе, кав’ярні, деякі заклади. Проблем з постачанням і дефіцитом товарів немає.
“З 2022 року зачинилися 2 кінотеатри, нічні клуби, виїхали такі мережі, як “Сільпо”, “АТБ”. Замість них тепер є інші супермаркети. Звісно, культурного життя майже немає, лише деякі заходи проводять волонтерські та громадські організації, але вони не є масовими. Все інше, як і всюди. Просто ми ближче до лінії фронту, більше “прилітає” і жорсткіші умови. Наприклад, комендантська година з 21:00”, - коментує журналіст “Kramatorsk Post”.
Жителі мають можливість вирішити всі нагальні питання у Центрі надання адміністративних послуг, Головному сервісному центрі МВС, а також отримати деякі послуги ДРАЦС, які зараз надає Управління реєстраційних повноважень Краматорської міської ради: отримання свідоцтв про смерть, народження та шлюб.
З повним переліком адміністративних послуг, які надаються у Краматорську, можна ознайомитися на сайті міської ради.
Також проводяться прийоми громадян. Наприклад, 6-7 та 13-14 листопада відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Донецькій області здійснив прийом громадян “для надання консультацій, вирішення питань отримання повторних документів та витягів з державного реєстру актів цивільного стану громадян тощо”.
Одна з найважливіших потреб мешканців, чиє житло постраждало або було повністю зруйноване через обстріли, - отримання виплат за програмою єВідновлення. І це питання краматорці можуть вирішити, звернувшись за консультацією за адресою: вул. В'ячеслава Чорновола (Маяковського), 24, кабінет 1.
“Після обстрілів постраждалим надається допомога. Спочатку мешканцям перших поверхів видають OSB-плити, вищих - плівку на перший час. Потім люди оформляють допомогу за програмою єВідновлення та отримують кошти на ремонт або сертифікат на нове житло”, - говорить Олексій Ладика.
У Краматорську працюють і медичні заклади, тому жителі можуть звернутися за будь-якою допомогою, записатися на прийом до вузьких спеціалістів, наприклад, у КНП “Міська лікарня № 3”.
“Ми надаємо амбулаторну, стаціонарну допомогу за всіма напрямками: хірургічну, терапевтичну, неврологічну. Усі наші відділення працюють. До нас звертаються і з мінно-вибуховими травмами, отриманими внаслідок обстрілів. Загалом, на сьогоднішній день пацієнтів стало більше, ніж у 2022 році”, - розповідає Ганна Щербак, медичний директор “КНП “Міська лікарня № 3”.
А ось місцеві заклади освіти працюють в онлайн режимі - запроваджено дистанційне навчання. На жаль, внаслідок обстрілів деякі з них постраждали, є зруйновані. Зважаючи на безпекову ситуацію, проводяться ремонтні роботи, аби підтримувати будівлі у належному стані.
“25 закладів продовжують надавати освітні послуги. Кількість учнів зменшилася у зв’язку з тим, що на території області оголошена обов’язкова евакуація, діти виїжджають до більш безпечних регіонів і там влаштовуються вже на місці. Усі дошкільні заклади закриті, але маємо надію, що безпекова ситуація дозволить їх відкрити хоча б у мінімальному форматі, до цього ми готові”, – зазначає Денис Сисоєв, начальник управління освіти Краматорської міської ради.
У прифронтовому місті відсутні проблеми з міським транспортом - актуальний розклад маршрутів доступний на сайті міської ради. Також є сполучення з усіма, підконтрольними Україні, містами Донецької області, загалом України. Із залізничного вокзалу прямують потяги до Києва, Одеси, Херсона та Львова.
Чи евакуюються мешканці з Краматорська?
Масового виїзду людей та/або примусової евакуації з Краматорська немає. Деякі ухвалюють рішення залишатися у місті допоки дозволяють обстановка та умови, інші - розглядають варіанти виїзду або виїжджають.
Краматорська міська рада постійно сповіщає жителів про можливості евакуації до безпечних регіонів України: Дніпропетровської, Львівської, Черкаської, Чернівецької, Рівненської областей.
Вивезення рідних з Краматорська у безпечне місто розглядає Марія Лященко.
“Ситуація у місті погіршується, тому розглядаю евакуацію рідних, шукаємо житло. На жаль, це вимушено. Обстріли посилилися. Нещодавно ракета влучила у сусідній будинок, вилетіли вікна, були загиблі. Загалом обстановка нестабільна. Іноді буває відчуття, що війни немає, все працює, але з іншого - розумієш, що війна зовсім поруч”.
Що відбувається у Слов’янську?
Обстановка у місті – неспокійна. Слов’янськ, як і інші прифронтові міста, обстрілюється Росією. Ракети влучають у багатоповерхівки, приватні будинки, об’єкти соціальної інфраструктури тощо. Крім руйнувань, є загиблі та поранені жителі.
“Зараз інтенсивність обстрілів трохи більша. Якщо раніше обстрілювали раз на 4-5 днів, то зараз - раз на 2-3 дні. Може бути перерва, трохи спокійніше. Мені здається, що це все залежить від ситуації на фронті. Але люди вже звикли до цього”, – розповідає Валерій Гармаш, голова ГО “Має сенс”, засновник сайту міста Слов'янськ, 6262.com.ua
Про наслідки “прильотів” звітує начальник Слов’янської міської військової адміністрації Вадим Лях. Наприклад, 22 вересня 2024 року він повідомив про обстріл мікрорайону Черевківка та Словкурорту: “На жаль, сьогодні наше місто знов зазнало обстрілів.
Влучання у мкр-н Черевківка і на Словкурорт. Зараз знаходжуся на Черевківці. Декілька будинків зруйновано. Багато пошкоджено. На жаль, є і поранені. Наразі - троє. Всі доставлені до лікарні”.
Під час одного з вогневих ударів по місту були пошкоджені приватні будинки, школа та приватне підприємство. Це сталося 22 жовтня 2024 року.
Вадим Лях також інформує і про обстановку у громаді. Так, 31 жовтня 2024 року на своїй сторінці у facebook він зазначив про наслідки обстрілу селища Мирне: “Прильот стався у адмінбудівлю Донрибкомбінату”.
Після ракетних атак та артилерійських обстрілів постраждалі отримують допомогу, наслідки у міру сил ліквідуються.
“Людям видають необхідні матеріали, комунальні служби оперативно все прибирають. Наприклад, коли був приліт по центральній частині міста, всі служби приїхали та швидко відпрацювали. Це вже досвід, усі знають, що робити”, - говорить Валерій Гармаш.
За допомогою жителі можуть звернутися на гарячу лінію Словʼянської МВА: 099 539 78 67, 099 539 80 48, 066 284 92 85, 095 841 80 82, 099 435 02 75, 099 558 56 73, 099 180 90 16.
Чи є у місті укриття?
У цілях безпеки адреси укриттів не публікуються, але місцеві знають, де можна перечекати обстріл. На кожній зупинці та у місцях масового скупчення людей є мобільні укриття. Проте зараз вони не користуються попитом, адже люди вже звикли до обстановки.
Яке життя у прифронтовому Слов’янську?
Місто намагається жити звично, хоча наслідки війни простежуються. Деякі заклади закриті, здебільшого розважальні, але крамниці, супермаркети, ринок, кафе, кав’ярні, перукарні, банки, медичні заклади та пологовий будинок – працюють. Також є всі міські комунікації, проте іноді з ними можуть виникати труднощі через вогневі удари.
“Закладів харчування стало більше, це пов’язано з попитом. Поїсти у Слов’янську можна від звичайного до чогось унікального. Всі працюють оперативно та ефективно. Що стосується розваг, то є декілька більярдних клубів, кінотеатри - зачинені. Загалом, обстановка виглядає так, наче все нормально”, - коментує Валерій Гармаш, голова ГО “Має сенс”, засновник сайту міста Слов'янськ, 6262.com.ua
Начальник Слов’янської міської військової адміністрації 1 листопада 2024 року оголосив, що “у школах № 7, 15, 16, 20 починають працювати комунальні соціальні їдальні”. Усі, хто потребує, можуть отримати безкоштовний обід.
У Слов’янську немає проблем з отриманням адміністративних послуг. З повним їх переліком можна ознайомитися на сайті ЦНАПу. Також є можливість вирішити будь-яке питання через гарячу лінію Слов’янської міської ВА.
Інша справа із закладами освіти - у Слов’янську всі працюють дистанційно. На жаль, приблизно 50% пошкоджено, а один дитячий садочок повністю зруйнований.
“Безпекова ситуація у Донецькій області залишається негативною, тому всі наші заклади працюють у форматі дистанційного навчання. Наразі діють 20 - загальної середньої освіти, 11 дитячих садочків і 1 заклад позашкільної освіти. У школах спостерігається скорочення дітей. Є різні причини, зокрема, демографія. Ще до початку повномасштабної війни це прогнозували, адже народжуваність менша, відповідно кількість дітей зменшується. Але через воєнні дії впливають ще міграційні процеси. Проте значний контингент залишається у наших закладах, зацікавлені отримувати освіту”, – розповідає Марина Хохлова, начальник відділу освіти Слов’янської міської ВЦА.
Найважливішою потребою у прифронтовому місті є транспортне сполучення. У Слов’янську за розкладом рухаються приміські автобуси та потяги (деякі скасовані через окупацію певних населених пунктів). Із залізничного вокзалу є можливість відправитися у Київ, Одесу, Львів, Миколаїв і Херсон.
Слідкувати за розкладами руху, зокрема міських автобусів і тролейбусів, варто на сайті Слов’янської міської військової адміністрації.
Яка ситуація з евакуацією зі Слов’янська?
“Більшість пристосовується до обстановки. Я не чую розповідей та розмов про те, що хтось кудись виїжджає”, - каже Валерій Гармаш
Слов’янська міська ВА на своїх інформаційних ресурсах публікує оголошення щодо можливостей евакуації до більш безпечних місць: територіальних громад Дніпропетровської, Львівської, Черкаської, Рівненської областей.
Співавтор: Євген Ільченко
Матеріал створено в межах проєкту "Підтримка професійної журналістики під час війни", що реалізується ГО "Інтерньюз-Україна".
