Чималій кількості бізнесів зі східних та південних регіонів країни довелося релокуватися через початок повномасштабного вторгнення та окупацію населених пунктів. Вимушені переселенці знають, що переїхати та адаптуватися в новій області важко. Але як це, втекти від війни не самим, а забрати з собою й справу свого життя?
Про це виданню ТРИБУН розповіли Дмитро Косілкин, власник онлайн-магазину “Be Easy” та Анастасія Муранова, засновниця школи англійської мови “English club”.
“Бізнес, як ідея, якою він був на початку створення, наразі на межі виживання”
Цільова аудиторія онлайн-магазину Дмитра Косілкина — діти та їхні батьки, зокрема мами, велика частина яких з початком вторгнення виїхали за кордон.
“Ми «створюємо» аудиторію з нуля і наразі працюємо над утриманням певного штату працівників”, — повідомив чоловік.
Після початку повномасштабного вторгнення компанії довелося переїздити до Дніпра. З попереднього робочого штату лишилась тільки одна людина, яка переїхала у Дніпро також. Більшість роз'їхалась по всьому світу, частина лишилась в Лисичанську.
У Дніпрі підприємець перереєстрував виробництво у перший місяць до початку роботи, оскільки на той момент ситуація у законодавчому плані була незрозуміла. Процес перереєстрації, як згадує він, був стандартним – у податковій допомогли з прийомом паперів і протягом двох робочих днів процедура була виконана.
“Труднощі виникли вже наприкінці 2024 року, коли нам потрібно було змінити юридичну адресу з одного адресу на інший і ми подали заявку в “Дія” — вона оброблялась майже чотири місяці”, — пригадав він.
Першу виробничу площу їм надали друзі, які мали вільне складське приміщення. Після першого серйозного блекауту “Be easy” були вимушені з’їхати, оскільки приміщення не мало опалення, а прогрівати його генератором можливості не було.
“На той час ми вже скоротили штат в три рази і переїхали у невелике приміщення в житловому корпусі. Уже в лютому 2023-го зрозуміли, що знаходимося на межі і нам потрібне приміщення, тому переїхали в нове, де і працюємо зараз”, — розповів Дмитро.
Державні гранти для підприємців були доступні тільки тим, хто сплачував єдиний соціальний внесок – в “Be Easy” такої можливості не було, адже 90% коштів вони реінвестували в бізнес. Через це за допомогою компанія зверталася лише до міжнародних грантодавців.
“Ми отримали грант від “EU4Business” в перші місяці роботи для відновлення, пізніше від ще одного міжнародного донора. На рахунок чи планую звертатися ще — більшість грантів зараз розрахована на підтримку жіночого бізнесу, а також розрахована на обладнання в більшості випадків. Але одне обладнання не вирішує проблем релокованого бізнесу”, — зазначив він.
Наразі, як вважає пан Дмитро, не вирішеною залишається проблема з кредитуванням, оскільки система залишається стандартною – під заставу майна – якого у внутрішньо переміщених осіб немає, відповідно і кошти їм не надають.
“Враховуючи що ми швейне виробництво, то темпи інфляції виїдають прибуток і не дають можливості розвиватись швидкими темпами. Потрібні гранти як обігові кошти або гранти на створення і оплату рекламних компаній, можливість відновити свою аудиторію, щоб конкурувати на рівні з тими бізнесами, які не релокувались, не втратили команду і інші моменти. Суть не про соціалізм і рівні умови для кожного, а про можливість піднятись з колін і конкурувати на відносно рівних умовах”, — вважає підприємець.
“Працюємо, намагаємось виживати”
Основний бізнес Анастасії – школа англійської мови. На початок 2022 року це була найбільша мережа подібних шкіл в Луганській області – чотири школи, 1000 активних студентів та 30 викладачів. У місті Сіверськодонецьк було дві школи, і планувалося розширення саме у цьому місті. Також у планах було відкриття школи у Краматорську.
У 2022 році Анастасія та її чоловік потрапили у важку ДТП – три місяці були на лікарняному. На той момент вони займалися вивезенням бізнесу чоловіка з охопленого вогнем Сіверськодонецька – зустрічали меблі та обладнання.
“Вже потім, коли стало краще, ми почали думати про те, в якому місті ми бачимо своє майбутнє. І, в принципі, кращого міста, ніж Київ, придумати не змогли”, — розповіла Анастасія.
Школа відновила роботу майже відразу після початку вторгнення – багато вчителів виїхали з Сіверськодонецька, але всі бажали працювати далі. Уже в березні 2022 року заняття проводилися онлайн – майже шість місяців працювали за донат чи безкоштовно для тих студентів, хто хотів продовжувати навчання, але не міг платити.
Через важкі обстріли Києва подружжя не розуміло, якою буде подальша ситуація та чи залишаться вони у столиці, тому відновили свою діяльність лише у 2023 році. Завдяки невеликому гранту їм вдалося відкрити офіс на дві кімнати з мінімальною кількістю меблів, оскільки евакуювати з Сіверськодонецька вдалося лише два комп’ютери. Рік школа працювала у маленькому офісі, а вже у кінці 2023 року вдалося відкрити більшу школу в іншому житловому комплексі. Приміщення наразі відремонтоване частково, є три робочі кімнати, але може бути вісім.
Чимало разів Анастасія намагалася отримати гранти від держави, але жодного разу підтримку здобути не вдалося. У школи вийшло виграти два міжнародні гранти, які були успішно реалізовані.
Переоформлення бізнесу не було проблемою, однак рекламні акаунти в Facebook та Instagram були заблоковані, а також школа втратила сайт та CRM-систему.
“Не знаю, як оцінити наш стан. Ми працюємо, намагаємось виживати”, — повідомила Анастасія.
Вона зазначила, що в Україні зараз дуже важкі умови для роботи бізнесу, через це ніяких планів на майбутнє вона не має – планувати щось в сучасних умовах важко.
Засновниця школи висловила розчарування щодо відсутності міжнародної підтримки для релокованого бізнесу. Щодо роботи держави в цій сфері – ситуація далеко не краще.
“Я завжди шуткую, що першочергова задача підприємця в Україні – триматися подалі від влади. Вона – твій перший ворог в плані підприємництва”, — зазначила Анастасія.
Говорячи про підтримку бізнесу, підприємиця вважає, що потрібно більше грантів, оскільки їх наразі замало, останнім часом взагалі немає. Вона також зауважила, що “Дія” є майже монополістом у сфері грантів, а отримати їх деінде практично неможливо. До того ж як зауважила Анастасія, чимало з грантових заявок, які вони подавали, не доходили навіть до етапу перевірок – фінансового аналізу, перевірки ділової репутації тощо – їх “відмітають” одразу після першого етапу – оформлення в “Дії”.
Наприкінці дівчина наголосила на тому, наскільки бізнес є важливим для України наразі.
“Я вважаю, що авжеж можна було би набагато більше зробити для українського бізнесу, бо бізнес – це перші люди, які донатять, які підтримують Україну, створюють робочі місця. Тому я вважаю, що цю сферу потрібно нескінченно покращувати. На мою думку, наразі не було зроблено нічого”, — вважає Анастасія.
Державні програми з підтримки бізнесу в Україні будуть продовжені у 2025 році
За підсумками першого півріччя уряд може ініціювати зміни до державного бюджету для забезпечення їх фінансування.
Про це розповів народний депутат Дмитро Кисилевський.
Серед основних програм:
- підтримка індустріальних парків через розвиток промислової інфраструктури;
- забезпечення доступу до фінансування в межах програми “Доступні кредити 5-7-9” із фокусом на інвестиційні цілі та перероблювання;
- часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання українського виробництва;
- грантова підтримка переробних підприємств;
- програма “єОселя”;
- державна підтримка великих інвестиційних проєктів із сумою понад €12 млн, з компенсацією до 30% інвестицій;
- залучення інвестицій у межах програми “Ukraine Investment Framework (UIF)” обсягом €9,3 млрд, що включає гарантії, гранти та технічну допомогу від Єврокомісії;
- запуск механізму впровадження публічних інвестиційних проєктів.
Планується видати 20 тисяч грантів для створення або розвитку бізнесу, зокрема для ветеранів і членів їхніх сімей, а також забезпечити працевлаштування понад 15 тисяч внутрішньо переміщених осіб.
У Сіверськодонецькій міській військовій адміністрації повідомили про наступні програми підтримки для бізнесу:
Програма “єРобота” – гранти на власну справу
Державна програма “Власна Справа” від Міністерства економіки України надає можливість отримати гранти для запуску або розвитку бізнесу. Суми грантів – від 50 000 до 250 000 грн, а для підприємців Харківської області – до 500 000 грн. Умови використання коштів включають оренду, закупівлю обладнання, програмного забезпечення, рекламу тощо.
Гранти видаються за умов створення робочих місць:
- До 75 000 грн – створення робочого місця не є обов’язковим (для фізичних осіб, які ще не зареєстровані як ФОП).
- Від 75 000 грн до 250 000 грн – обов’язкове створення 1–2 робочих місць залежно від суми.
Подати заявку можна через вебсайт програми.
Гранти для молодих підприємців
Особи віком до 25 років можуть подати заявку на отримання до 150 000 грн для відкриття бізнесу. Створення робочих місць не є обов’язковим. Грантоотримувачі повинні зареєструвати ФОП після отримання коштів. Через три роки можливо повторно подати заявку на загальних умовах. Адміністрування програми здійснює Державна служба зайнятості.
Компенсація за працевлаштування ВПО
Державна програма передбачає компенсацію роботодавцям витрат на оплату праці за кожного працевлаштованого внутрішньо переміщеного працівника під час воєнного стану. Подати заявку можна через портал “Дія”.
Компенсація витрат на працевлаштування осіб з інвалідністю
Роботодавці можуть отримати компенсацію за облаштування робочих місць для осіб з інвалідністю І та II груп. Суми компенсацій:
- Для осіб з інвалідністю І групи – до 100 500 грн.
- Для осіб з інвалідністю II групи – до 67 000 грн.
Компенсація покриває витрати на допоміжні засоби, зокрема меблі, підйомні платформи, пристрої для людей з вадами слуху та зору. Подати заявку можна через офіційний вебсайт.
Співавтор: Євген Ільченко
Матеріал створено в межах проєкту "Підтримка професійної журналістики під час війни", що реалізується ГО "Інтерньюз-Україна"
Читайте також: Навчання в окупації: розповідаємо про російську пропаганду та можливість здобути українську освіту
