Рубіжне, бої за яке тривали понад два місяці, було повністю окуповано 12 травня 2022 року. Нині це одне з найбільш постраждалих міст України від початку повномасштабного російського вторгнення. За інформацією МВА, у Рубіжному зруйновано 39 багатоповерхівок та майже 1000 приватних будинків.
ТРИБУН зібрав історії рубіжан, які долучилися до українського війська чи змогли виїхати з окупації.
“Русский мир” приніс із собою розруху та беззаконня, а людей, що залишилися там, занурив у реалії, коли головна та єдина мета – просто вижити серед цієї “братской любви”, – писав у 2022 році головний редактор ТРИБУН, рубіжанин Олексій Артюх.
“Як почалися обстріли, наш міський ексголова Сергій Хортів десь зник, потім його знайшли - він у Варварівці ховався у храмі. Це нам російські військові розповіли, коли ми в окупацію потрапили. Сказали: “ми знайшли вашого мера”, – розповіла ТРИБУН пані Олена, яка прожила перші тижні вторгнення в Рубіжному з двома дітьми та мамою.
З 8 березня 2022 року в Рубіжному почались сильні та активні бої. Росіяни стріляли вдень і вночі.
“Я у темряві притискала до себе дітей і маму. Ми чули, як будівля трясеться над нами, штукатурка сипалася мені в обличчя зі стелі. Я вже думала, ми не виживемо. У цей день “прилетіло” біля готелю. І з того дня у місті не було ні світла, ні води”, – згадала рубіжанка Олена.
“10 березня у нас зникли всі комунікації: світло, газ, вода, не було нічого. Також був відсутній інтернет і мобільний зв’язок. Дякуючи моїй мамі у нас була і їжа, і вода, вона все заздалегідь запасла. Ми думали що зараз трохи посидимо тиждень-два, може три й все закінчиться. Але все ставало тільки гірше. Почали думати як можна виїхати. 11 березня ми виїхали у Дніпро на власній автівці”, – розповіла ТРИБУН жителька Рубіжного Анастасія Смірнова.
Місцеві жителі, яким не пощастило евакуюватися у перші дні, були змушені щодня жити у тривозі та небезпеці. Люди топили сніг, пили технічну воду з труб, готували їжу на вогні перед будівлями де ховалися. Їли “закривачку”. У цей час ЗСУ намагалися тримати оборону. Також з'явилися перші добровольці, які прагнули стати на захист рідного міста.
“Кілька перших діб після 24 лютого в Рубіжному було повністю відсутнє військове керівництво. Вони евакуювались вже на другий день. Постало питання того, щоб самотужки будувати якесь ТРО. Ми не мали і зброї, тому брали те, що знаходилось під рукою: травмати, газові балончики, наливали коктейлі та патрулювали місто”, – розповів Сергій “Тарзан” з Рубіжного.
Під час боїв за Рубіжне втрати російських окупантів були ледь не в десять разів більшими ніж у Сил Оборони.
“В Рубіжному я опинився 28 березня 2022 року. Знайшов знайомих медиків, які вже місяць були у тих краях, і приєднався до медичних бригад, що займалися евакуацією поранених. Із перших складнощів було те, що дорога, якою ми возили поранених, обстрілювалася росіянами. І час від часу по ній та поряд з нею прилітали міни. Тому швидкість, з якою наші швидкі їздили цим шляхом — була шаленою. Дорога із купою поворотів. Тому в салоні кидало так, що ми «прилипали» до стін, тримаючи пораненого і працюючи із ним. Місце, де ми жили на той час, обстрілювалося окупантами. Часто прилітали міни, які залітали прямо у вікна, нищили уламками наші автівки та помешкання. Це дуже заважало роботі та життю. Точніше виживанню", – розповідав боєць Артем Семенюк.
Невдовзі росіяни підірвали першу каністру з аміаком на місцевому вокзалі, де загинуло багато мирних жителів. Після цього “помаранчевого гриба” усе повітря над містом було забруднене його викидами. Згодом у багатьох бійців тижнями була температура під 40.
“Той аміак вони загалом підірвали тричі, постійно збільшуючи масштаби катастрофи. Хімічний завод “Зоря” додавав адреналіну своєю присутністю, через постійні обстріли окупантів по ньому, міг здетонувати і знести усе Рубіжне щомиті”, – сказав Артем Семенюк.
За його словами, у Рубіжне окупанти зайшли з півночі, з лісів, де накопичили великі сили. І поступово вони рухались разом із лінією фронту на південь, захоплюючі усе місто. 12 травня ЗСУ відійшли з Рубіжного. Нині місто під окупацією РФ.
За інформацією Рубіжанської МВА, через російську агресію у місті повністю знищено 39 багатоповерхових та 983 приватних будинків. Зруйновано частково 336 багатоповерхових та 4307 приватних будинків.
Читайте також: “Звільнення Луганщини буде найскладнішою операцією” — боєць бригади "Лють" з Рубіжного.
