Уявімо, що Луганщину деокуповано, — чи можливий її економічний розвиток без повернення до застарілої промислової моделі? Професор Київської школи економіки Юрій Д'яченко, переселенець з Луганщини, переконаний: попри зруйновану інфраструктуру, забруднені боєприпасами землі та ліси, регіон має шанс перетворитися на самодостатній економічний простір, якщо зробити ставку на диверсифікацію, інновації та розвиток людського потенціалу.
Потенціал регіону очима експерта
"Попри масштабні руйнування інфраструктури, Луганщина зберігає стратегічні переваги: родючі чорноземи й потенціал вітро- та сонячних електростанцій," — зазначає Юрій Д'яченко.
Хоча експерт оптимістично оцінює аграрний потенціал, варто зауважити, що землі регіону значно забруднені боєприпасами, а ліси Кремінщини, наприклад, всипані гільзами, що унеможливлює традиційне землеробство без масштабних робіт з розмінування та рекультивації.
Експерт також підкреслює стратегічну важливість логістичної складової у відродженні регіону: "Відбудова залізниці, доріг і логістичних вузлів здатна перетворити регіон на важливий транзитний хаб, а аграрний сектор може стати джерелом сільськогосподарської продукції для внутрішнього ринку та на експорт."
Однак, на думку Д'яченка, відновлення регіону здатне створити значний економічний ефект: "У довгостроковій перспективі відновлення створить мультиплікаторний ефект: нові робочі місця у будівництві та сервісній сфері підсилять купівельну спроможність населення, що, у свою чергу, стимулюватиме розвиток малого бізнесу та сфери послуг."
Розмірковуючи про майбутнє деокупованої Луганщини, експерт окреслює кілька стратегічних напрямків, які могли б стати основою для відродження економіки регіону. Звісно, все це можливе лише після комплексного розмінування територій та відновлення пошкоджених екосистем.
"Насамперед це підприємства агропромислового комплексу із високою доданою вартістю: розвиток органічного землеробства, переробних підприємств і експортних ланцюгів. Сучасні технології зрошення, зберігання врожаю та біотехнології здатні значно підвищити ефективність традиційного сільського господарства, а розбудова логістики дасть змогу швидко постачати продукцію на міжнародні ринки. Також перспективним є розвиток відновлювальної енергетики — вітрових та сонячних станцій на Луганщини, де землі пострадянських підприємств можна використатовувати для «зеленої» генерації," — пояснює Д'яченко.
Важливим аспектом майбутньої економічної моделі Луганщини, на думк фахівця, має стати уникнення повторення минулих стратегічних помилок. Орієнтація на кілька великих промислових об'єктів, що була характерною для радянського періоду, створювала ситуацію, коли проблеми одного підприємства миттєво відбивалися на всьому регіоні, призводячи до масового безробіття та соціальної кризи.
"Зараз важливо уникнути повторення радянської моделі 'монозалежності'. Натомість слід будувати малі та середні підприємства різних галузей, які швидше реагують на зміни ринкової кон'юнктури," — підкреслює професор.
Відхід від монопромисловості та розвиток різноманітних бізнесів дозволять створити більш стійку економічну систему, менш вразливу до кризових явищ.
"Першочергово варто направити кошти на відновлення критичної інфраструктури: електропостачання, водогонів, транспортної інфраструктури. Ці проєкти мають фінансуватися за рахунок поєднання бюджетних програм держави та міжнародної технічної допомоги," — рекомендує експерт.
Говорячи про фінансування відбудови, Д'яченко наголошує на важливості комплексного підходу з поєднанням різних джерел та інструментів: "Необхідною є й участь у грантових програмах для малих і середніх підприємств, які здатні швидко адаптуватися до ринкових змін. Така синергія держави, бізнесу та донорів має створити базис економіки регіону."
Він також наголошує на важливості створення умов для приватних інвестицій: "Державні гарантії та податкові пільги стимулюватимуть приватні інвестиції в ЖКГ та індустріальні парки, де бізнес зможе будувати сучасні виробничі майданчики з мінімальними ризиками."
А без кваліфікованих кадрів навіть найкращі інфраструктурні проєкти не зможуть забезпечити сталий розвиток регіону.
"Інвестиції в освіту й перекваліфікацію мають стати одним із пріоритетів, щоб мешканці регіону могли опановувати інноваційні високодоходні види діяльності," — наголошує професор Д'яченко.
Новий образ регіону та уникнення минулих помилок
"Щоб відмовитися від стереотипу 'монстри металу й вугілля', потрібно почати комунікаційну кампанію, що висвітлює нові економічні кластери: зелену енергетику та інноваційне агровиробництво," — радить Д'яченко. Зміна сприйняття регіону як всередині країни, так і за її межами, сприятиме залученню інвестицій та поверненню переселенців.
На запитання про конкретні механізми зміни іміджу регіону експерт пропонує низку практичних кроків: "Публікації в медіа про успішні кейси локальних підприємців, стартапів і агрогосподарств сформують образ живого, динамічного регіону, який виходить за рамки заводських цехів. Важливо запрошувати інвесторів на спеціалізовані форуми та індустріальні тури, щоб вони побачили потенціал «нової Луганщини» на власні очі. Варто підкреслити культурну спадщину та туристичні ресурси Луганщини, об'єднуючи бренд «відродження» з екотуризмом і гастрономічними маршрутами."
Розмірковуючи про майбутнє Луганщини, експерт також звертає увагу на освітню складову відбудови та екологічні аспекти. Адже відродження економіки неможливе без кваліфікованих кадрів та збалансованого ставлення до природних ресурсів.
"Недостатня увага до навчання та перенавчання кадрів — одна з ключових помилок минулого. Не можна забувати й про екологічні ризики: надто інтенсивне використання природних ресурсів без відновлювальних практик призводить до деградації земель та надр," — застерігає експерт.
Відбудова Луганщини дає унікальний шанс не просто відновити те, що було, а створити принципово нову економічну модель, яка перетворить регіон із дотаційного на самодостатній. "Якщо сьогоднішні зусилля з реконструкції поєднати з будівництвом відновлювальної енергетики й цифровою трансформацією, Луганська область зможе перетворитися на приклад регіонального післявоєнного відродження," — підсумовує Юрій Д'яченко.
Проєкт "New meanings for Eastern Ukraine" реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки. Погляди та інформація, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.
