Федеральний уряд Німеччини ухвалив рішення про суттєве поетапне підвищення мінімальної заробітної плати (МЗП) у 2026 та 2027 роках. Це рішення безпосередньо вплине на доходи мільйонів працівників у країні, включно з багатьма українськими біженцями, для яких ФРН стала другою домівкою.
Про це повідомляє OBOZ.UA.
Рішення було ухвалене федеральним урядом і не потребує додаткового схвалення з боку Бундестагу чи Бундесрату.
Як зміниться МЗП
Підвищення відбуватиметься у два етапи, слідуючи за вже запланованим зростанням у 2025 році. Наразі ставка становить 12,82 євро на годину.
Графік запланованих змін виглядає наступним чином:
- З 1 січня 2026 року – ставка зросте до 13,90 євро на годину.
- З 1 січня 2027 року – ставка досягне 14,60 євро на годину.
Це означає, що працівник, який працює повний робочий день (близько 160 годин на місяць), у 2027 році отримуватиме мінімальну зарплату понад 2300 євро до вирахування податків.
На кого поширюється підвищення
Нова мінімальна ставка поширюватиметься на всіх без винятку працівників віком від 18 років. За даними Федерального статистичного відомства Німеччини, це підвищення безпосередньо торкнеться 6,6 мільйона робочих місць у країні.
Аналітики зазначають, що наразі близько 17% усіх трудових договорів у ФРН (майже кожен шостий працівник) передбачають оплату, нижчу за майбутній рівень 13,90 євро на годину.
Кого не зачепить підвищення
Важливо зазначити, що законодавчо встановлений "Mindestlohn" (МЗП) не розповсюджується на певні категорії осіб. Підвищення не стосуватиметься:
- Стажерів та практикантів;
- Співробітників, які проходять професійну підготовку;
- Волонтерів та осіб, що виконують добровільну роботу;
- Приватних підприємців (самозайнятих осіб);
- Довгостроково безробітних протягом перших шести місяців після повернення на ринок праці;
- Осіб з інвалідністю, які працюють у спеціалізованих майстернях.
Як знайти роботу в Німеччині
Німеччина надала тимчасовий захист понад 1,2 мільйону українців, які рятувалися від повномасштабної війни. Для легального працевлаштування необхідний статус тимчасового захисту (Aufenthaltstitel) та дозвіл на проживання.
За офіційними даними, наразі в країні знайшли роботу близько 300 тисяч українців, що становить приблизно 25-30% від загальної кількості працездатних біженців. Цей показник викликає гострі дискусії в німецькому політикумі. Нещодавно генеральний секретар Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Карстен Ліннеманн заявив, що молоді українці працездатного віку не повинні отримувати соціальні виплати (Bürgergeld), а натомість мають активно шукати роботу, вказуючи на значно вищі показники працевлаштування в інших країнах ЄС.
Українці можуть шукати роботу через кадрові онлайн-портали, федеральну службу зайнятості (Jobcenter) або через посередників, маючи при собі біометричний паспорт, резюме та підтвердження кваліфікації.
Читайте також: Пенсіонерам в окупації та за кордоном спростили процедуру ідентифікації: що варто знати
