Щодня над Слов'янськом летять ворожі дрони. Вони полюють на людей, на транспорт, на тих, хто просто йде вулицею. Місто має захищати своїх мешканців. Сітки — не стовідсоткова гарантія, але хоч якась надія вижити. Тому що коли дрон заплутується в сітці, він не досягає цілі. 8 лютого у Слов'янську нарешті почали їх натягувати. Але чому лише зараз?
Що таке антидронові сітки і навіщо вони?
Антидронові сітки — це спеціальні захисні конструкції, які натягують над дорогами, вулицями чи об'єктами інфраструктури. Вони працюють як фізична перешкода для ворожих дронів — FPV і боєприпасів, які скидають з безпілотників.
Коли дрон влучає в сітку, він заплутується в ній і не може досягти цілі. Боєприпаси, які скидають з дронів, також затримуються сіткою. Сітки не дають стовідсоткової гарантії безпеки, але для міст, які щодня під обстрілами, це критично важливо.
"Сітка є. Не вистачає рук"
5 лютого Вадим Лях, начальник Слов'янської міської військової адміністрації, пояснив ситуацію, яка хвилює і мешканців, і військових:
"Для того, щоб закрити хоча б 60 кілометрів внутрішніх слов'янських доріг, потрібно до 200 чоловіків. Підкреслюю: не жінок, а саме чоловіків, придатних до важкої фізичної праці, та не менше 20 одиниць спецтехніки", — пояснює він.
Всі комунальники, які є в громаді, постійно на виїздах. Після кожного ворожого прильоту вони ремонтують критичну інфраструктуру, забивають вікна, латають покрівлі. Допомагають сусіднім громадам, де своїх ремонтних бригад не вистачає ще дужче.
"Така ж ситуація була і два місяці тому, і рік тому. Проблема з нестачею кадрів з'явилася не вчора. Чим ближче до лінії фронту, тим важче знайти працівників, які згодні залишатися, не ховатися, виходити на роботу за будь-яких обставин", — каже Лях.
Кадрову проблему, за його словами, вирішують на рівні державної, обласної, міської влади і військового керівництва: "Впевнений, що ми з нею впораємося у найближчий час".
7 лютого поліція зафіксувала 1 139 ворожих обстрілів по лінії фронту та житловому сектору Донецької області. Того ж дня росіяни завдали авіаудару по Слов'янську — пошкодили пожежно-рятувальний підрозділ. Розбиті ворота, вікна, двері, стеля. Серед рятувальників, на щастя, постраждалих немає. Техніка теж ціла. Це не перший прицільний удар по тих, хто щодня ліквідовує наслідки ворожих атак.
Через загострення безпекової ситуації досі призупинене залізничне сполучення на ділянці Лозова — Барвінкове — Краматорськ. Замість поїздів курсують автобуси. Вранці 7 лютого до небезпеки додалася сильна ожеледиця.
"Наш поїзд 101/102 дочекається краматорські автобуси, гарантуємо", — повідомляє Укрзалізниця.
Сітки з'явилися
8 лютого у Слов'янську розпочали роботу з облаштування антидронових сіток. Темпи залежатимуть від кількості людей і техніки, яких зможуть залучити.
Андрій служить на Донецькому напрямку з 2018 року. Зараз найближче цивільне місто до його позицій — Слов'янськ.
"Тут досі є діти, на вулицях є діти. Звісно, евакуація йде, обстріли загострилися, але є ті, хто не вивозить свої родини. Є люди, які просто не приймають війну морально, як мені здається, і залишаються. Є старі люди. Багато, дуже-дуже багато", — говорить він.
За його спостереженнями, місто змінилося.
"Та за останні пів року. Базар пустіє, як у 2022-му. Для мене це показник. А те, що Слов'янськ перетворився на місто військових, вже, думаю, ані для кого не таємниця”, — говорить він.
"Сітки — це добре. Шкода, що не зробили раніше, бо вони справді здатні врятувати життя", — каже Андрій. Але одразу додає:
"Тільки я думаю, що зараз, напевно, краще було б примусово вивезти всіх-всіх-всіх, як колись робили в Попасній та інших містах Луганщини. Ми ж бачимо, що війна швидко не закінчиться".
Нам вдалося поговорити телефоном з мешканкою Слов’янська, про яку один з наших журналістів робив сюжет ще у 2022 році — пенсіонеркою Ольгою Михайлівною.
"Я нікуди не поїду. Мій дім цілий. Не збираюся. Ну гупає і гупає. Мені нема куди їхати і нема за що. Донька з зятем поїхали, то їхній вибір. Я вже одну квартиру втратила, з цієї не піду", — говорить жінка.
Будинок, де вона жила раніше, було зруйновано внаслідок ракетного удару восени 2022 року. після цього вона перейшла жити в квартиру покійного чоловіка.
"В мене все добре, я поставила буржуйку. Не переживай. Їжа є, пенсія є", — закінчує розмову жінка.
Як це працює в Херсоні
У Херсоні встановлення антидронових сіток розпочали ще влітку 2024 року. Зазначалося, що на роботах були задіяні 250 людей і понад 10 одиниць техніки.
Також наголошувалося, що облаштування сіток — це не просто розтягування полотна. Потрібно буріння, встановлення стовпів, бетонні споруди, троси, кріплення. Все роблять за рекомендаціями військових.
Але є важливий нюанс. Встановити сітку — це половина справи. Вона ефективна лише тоді, коли є можливість оперативно ремонтувати пошкоджені ділянки. Після детонації дрона чи боєприпасу на сітці, після артобстрілу потрібен терміновий ремонт. Без цього захист швидко втрачає сенс.
Читайте також: Україна готується стримувати РФ роками: у тилу фронту зводять масштабні укріплення.
