У Росії та на окупованих територіях України дедалі частіше говорять про месенджер MAX. Його позиціонують як сучасний цифровий сервіс, де можна не лише листуватися, а й отримувати державні послуги, здійснювати платежі й не тільки. Однак за зручним на перший погляд інтерфейсом ховаються жорсткі механізми контролю: реєстрація стає обов’язковою, а відмова від використання загрожує реальними наслідками.
Журналістка видання ТРИБУН розібралася, як працює система контролю через “добровільно-примусовий” месенджер і чому навіть російські військові намагаються його уникати.
Позиціонування та функціонал
Російський месенджер MAX офіційно подають як платформу з “максимумом можливостей” для бізнесу, повсякденного життя та вирішення важливих справ. Його описують як швидкий і невибагливий застосунок, який дозволяє обмінюватися текстовими повідомленнями, аудіо та відео, передавати великі файли й використовувати анімовані стікери. Особливий акцент робиться на голосових та відеодзвінках, які, за заявами розробників, зберігають високу якість навіть за нестабільного інтернет-з’єднання та не мають обмежень ані за тривалістю, ані за кількістю учасників. MAX також позиціонують як майданчик для читання й пошуку контенту, а також як сервіс для заповнення та підписання документів онлайн.
Паралельно Роскомнагляд блокує дзвінки у WhatsApp та Telegram, ускладнивши доступ до незалежних месенджерів. Для користування ними потрібні VPN та додаткові налаштування, що робить їх менш доступними, на відміну від контрольованої Кремлем соцмережі.
Історія створення та запуск
Проєкт засновано у 2025 році компанією VK (заборонена в Україні соцмережа — ред.), а безпосередньою розробкою займається її дочірня структура ТОВ “Комунікаційна платформа”. MAX офіційно позиціонують як “національний месенджер” за зразком китайського WeChat. Крім обміну повідомленнями та дзвінків, сервіс надає доступ до державних електронних послуг, цифрового ID та платежів.
Месенджер обов’язково встановлюють на всі електронні пристрої, що продаються в Росії та на окупованих територіях України, а використання альтернативних застосунків обмежено. На старті в MAX було понад 75 мільйонів користувачів, як пишуть російські медіа.
Одночасно сервіс зазнав критики за технічні недоробки, агресивну рекламу та тісні зв’язки з РФ. Ідея створення “національного месенджера” з’явилася ще у 2015 році, коли голова Роскомнагляду Олександр Жаров вперше озвучив її на Петербурзькому міжнародному економічному форумі. Концепція була пов’язана з імпортозаміщенням, розвитком російського інтернету та прагненням врахувати “національну ідентичність”. Попередні спроби — месенджери “ТамТам” та VK Месенджер — не здобули популярності, тому у 2024 році зосередили ресурси на розробці MAX. 25 березня 2025 року VK оголосила про запуск цієї соцмережі, а вже наступного дня бета-версія з’явилася в App Store, RuStore та Google Play. Витрати на розробку оцінювалися в 1-2 млрд рублів. На початку червня того ж року сервіс включили до Реєстру російського ПЗ та офіційно закріпили.
Цікаво, що 1 вересня 2025 року, у день обов’язкового встановлення, MAX “помилково” визначив окуповану Донецьку область як територію України. Розробники пояснили, що через відсутність власних географічних баз даних сервіс використовує міжнародні репозиторії.
Примусове впровадження та контроль
Розробники MAX запустили цифровий ID, який дозволяє підтверджувати вік і соціальний статус без паперових документів. У школах, університетах та бюджетній сфері застосунок поступово став обов’язковим, а відмова від нього тягне за собою адміністративні наслідки.
В окупованих регіонах платформа активно використовується для чат-ботів та каналів, через які не тільки надають послуги, а й пропагують месенджер. Серед таких каналів — “Вода Донбасу”, “Пошта Донбасу” та “Сферіум” (простір для навчання — ред.). Додатково створено 586 чатів ОСББ. Чат-боти “Багатофункціонального центру ДНР” вже нібито оцінили понад 35 тисяч користувачів.
Водночас ці сервіси слугують інструментом агітації: через них людей привчають до спілкування й вирішення всіх питань виключно через MAX.
Після переходу комунікації на цю соцмережу зросла активність користувачів чат-бота “Відновлюємо Донбас разом!”, куди надходять проблемні запити. Це водночас привчає громадян користуватися платформою.
Російський хакер “Джокер ДНР” висловив сумнів щодо захищеності персональних даних у MAX, особливо з огляду на інтеграцію з порталом “Держпослуги”. Він зазначив, що на тлі численних витоків баз даних у Росії обіцянки повної безпеки потребують обережного ставлення.
Додатково месенджер планують використовувати як інструмент ведення воєн: автоматичне виявлення “зрадників”, блокування “ворожої” інформації та запобігання поширенню конфіденційних даних серед військових і цивільних.
З 1 вересня 2025-го MAX став ключовим каналом комунікації між керуючими компаніями та населенням. Відмова від використання додатком може призвести до відключення електроенергії, газу, води та каналізації. У Держдумі РФ наголошують, що месенджер є “однією з основ безпеки країни”, а відмова від користування автоматично ставить людину під підозру.
У школах MAX замінив платформу “Сферум”: батьки та учні повинні зареєструватися, щоб отримувати повідомлення від адміністрації, класних керівників та оновлення про зміни в розкладі.
Як школи на окупованих територіях звітують перед “Департаментом освіти”
Джерела Центру національного спротиву в окупаційних “адміністраціях” повідомили, що так званий “Департамент освіти ДНР” видав розпорядження провести суцільну перевірку навчальних закладів. Від шкіл вимагають надати поіменний облік педагогів, учнів та батьків із чітким поділом: хто вже користується російським месенджером MAX, відомим також як “Сферум‑МАХ”, а хто досі ігнорує вимогу про обов’язкове підключення.
““Сферум‑МАХ” є одним із інструментів окупаційного контролю за вчителями, дітьми й батьками під виглядом шкільного месенджера. Він збирає дані про користувачів та ставить їх під цифровий контроль”, — пояснюють аналітики.
ЦНС вдалося отримати документ із окупованої Макіївки. У ньому для кожного навчального закладу визначено своєрідний цифровий “паспорт лояльності”.
Це показники того, скільки вчителів, учнів та батьків уже зареєструвалися в MAX, а також скільки з них вважаються “активними” користувачами. На основі цієї інформації окупаційний “Департамент освіти” вибудував внутрішній рейтинг шкіл.
Для закладів, які потрапили до списку “проблемних”, передбачені окремі санкції. Від їхніх директорів вимагають писати пояснювальні записки на ім’я керівництва “Департаменту” через “невиконання телефонограми” щодо обов’язкового підключення до “Сферум‑МАХ”. Розсиланням відповідних вимог та збором пояснювальних безпосередньо займається керівництво структури, яке в “Департаменті освіти ДНР” відповідає за цифровізацію.
Псевдоадміністрація чітко дає зрозуміти: або керівники шкіл самостійно “дотиснуть” свої колективи та батьків, або матимуть серйозні проблеми з “владою”.
Спротив серед військових РФ
Паралельно всередині російських підрозділів зростає напруга довкола обов’язкового переходу на державний месенджер MAX. Так, за інформацією руху “АТЕШ”, агенти з 27-ї та 144-ї мотострілецьких дивізій 2-ї загальновійськової армії РФ у Донецькій області повідомляють про масове невдоволення серед військових. Рядові солдати та частина офіцерів намагаються уникнути встановлення додатка, який вони сприймають як повністю контрольований російськими спецслужбами інструмент спостереження.
Наказ “командування” зобов’язав усіх військовослужбовців до 18 лютого перейти на MAX і відмовитися від інших засобів зв’язку. Рішення викликало відкритий спротив, особливо після відключення Starlink, що вже створило серйозні труднощі зі зв’язком та координацією дій.
“Результат не змусив себе чекати: втрати особового складу й втрата раніше контрольованих позицій, особливо на Гуляйпільському напрямку. На тлі цього хаосу наказ про обов’язкове використання MAX викликав ще більше обурення”, — зазначили учасники руху.
У приватних розмовах військові визнають, що шукають способи формально виконати наказ, але фактично зберегти звичні канали комунікації. Поширена практика — придбати другий телефон спеціально для перевірок, де буде встановлено лише MAX. Водночас частина офіцерів неофіційно готова ігнорувати подальше використання Telegram.
Серед самих окупантів поширена думка, що використання державного месенджера може з часом обернутися кримінальними або дисциплінарними провадженнями. Вони переконані, що реальні бойові дії неможливо вести, суворо дотримуючись формальних вимог і наказів.
Що насправді являє собою месенджер-шпигун МАХ — пояснює експерт
Журналістка видання ТРИБУН звернулася за поясненнями до експерта з управління інформаційними впливами Олександра Скрипченка.
Які дані збирає MAX і чому це називають “цифровим полоном”?
За його словами, проблема безпеки месенджера MAX криється не стільки в самому додатку, скільки в його інтеграції з державними структурами. Експерт із інформаційних впливів зазначає, що технічно додаток пов’язаний із серверами Міністерства цифрового розвитку РФ.
“Ця установа є оператором ЄСІА — федеральної єдиної системи ідентифікації та аутентифікації росіян та посадових осіб органів виконавчої влади. Тобто, фактично, Мінцифри є зберігачем персональних даних, які сукупно можна назвати “електронним паспортом” громадянина”, — пояснює Скрипченко.
На перший погляд, для реєстрації в MAX потрібен лише номер телефону. Але в РФ SIM-карту не можна придбати анонімно — вона видається лише за внутрішнім паспортом. Цей номер стає ключем до всієї оцифрованої історії людини: від отримання держпослуг і реєстрації власності до перетину кордонів.
“У такий спосіб аналітики Мінцифри, не запитуючи в користувача, отримують усі його дані, зокрема біометричні, та його особисту соціальну історію, — наголошує експерт. — Отже, теоретично користувач може здогадуватися, що, реєструючись у MAX, він потрапляє в “цифровий полон””.
Чи можуть звичайні люди побачити або відстежити, яку саме інформацію про них збирають? Технічної можливості для цього немає, зазначає Олександр Скрипченко. Більшість користувачів просто не замислюються про ризики, довіряючи заявам розробника про захищеність “національного супермесенджера”.
Чи перетворюють MAX на інструмент стеження?
Технічний зв’язок застосунку з Мінцифрою РФ та системою ЄСІА, на думку Скрипченка, відкриває широкі можливості для стеження. Він звертає увагу на протокол OpenID Connect, через який відбувається автентифікація. Цей стандарт дозволяє використовувати єдиний обліковий запис на різних ресурсах, але водночас створює потенційну вразливість.
“Це створює можливості для перехоплення даних користувачів MAX, зокрема приватних повідомлень, на що здатен кіберпідрозділ таких силових установ Росії, як Міноборони, ФСБ та МВС”, — пояснює експерт із управління інформаційними впливами.
Навіщо це силовикам? Скрипченко детально описує, як отримана інформація може бути використана проти людей із активною громадянською позицією. Це і встановлення родинних зв’язків для подальшого тиску, і аналіз переписки на предмет “критики путінського режиму”, і навіть відстеження банківських транзакцій, які видають маршрути пересування людини.
“Все це є допоміжними даними для фабрикування кримінальних справ проти людей із активною громадянською позицією, яка суперечить поглядам режиму”, — наголошує він.
Крім того, експерт згадує дослідження незалежного форуму NTC, проведене у 2025 році. Фахівці виявили у MAX вбудований модуль, який стежить за використанням VPN.
На думку Олександра Скрипченка, це остаточно підтверджує призначення месенджера. Адже наявність доказів використання заборонених додатків (Viber, Signal, Instagram) або відвідування українських сайтів через VPN стає підставою для звинувачень у держзраді або для набуття статусу “іноземного агента”.
Як людей змушують користуватися MAX
За словами співрозмовника, впровадження месенджера MAX у Росії та на окупованих територіях України відбувається примусово. Він додає, що це відбувається з використанням адміністративного примусу та різних інформаційно-маніпулятивних впливів.
Скрипченко посилається на дані “Нової газети Європа”, згідно з якими у 2025 році московських школярів, студентів і бюджетників змушували встановлювати додаток під загрозою відрахування, позбавлення стипендій або звільнення. Він додає, що пропагандисти працюють навіть із дитячими садками — про це писала “Медуза”.
Паралельно з адміністративним тиском працює масштабна пропагандистська машина. Експерт із інформаційних впливів розповідає про державні ботоферми, які розхвалюють безпеку месенджера, та залучення медійних осіб.
“Активно залучаються актори, спортсмени, блогери та інші медійні особи як інфлюенсери MAX, що ефективно діє на свідомість стратегічно важливого для путінського режиму поколінь Z та ALPHA”, — каже Скрипченко.
В окупації методи такі ж, але з однією відмінністю, пояснює він. За інформацією Reporters Without Borders, MAX там поширюють, щоб обмежити доступ людей до інформації за межами підконтрольного Росії цифрового простору. Відмінність лише в тому, що на ТОТ не проводять масових розважальних заходів для просування додатку.
На думку Олександра Скрипченка, російський застосунок є елементом державної системи стеження. Він називає це “інструментом тотального цифрового контролю над населенням, замаскованого під популярну ідею дебюрократизації держави”.
Експерт пояснює, що в логіці російської влади будь-який громадянин є “потенційним зрадником” або “іноагентом”. Тому під наглядом опиняються всі: і цивільні, і військові. Для силовиків це відкриває широкі можливості: від шантажу та тиску на родини до відстеження маршрутів і фабрикування кримінальних справ.
“Як цивільні, так і військові користувачі втрачають недоторканість персональних даних та приватного життя”, — наголошує Скрипченко.
Особливу увагу він звертає на ситуацію з армією РФ. Після заборони інших популярних месенджерів MAX фактично монополізував комунікацію військових. І це, за словами експерта, створює вразливість для самих російських підрозділів.
“З точки зору послаблення російських підрозділів MAX є “Ахіллесовою п’ятою”, оскільки він слабо захищений від крадіжки даних, що на руку нашим кіберрозвідникам”, — пояснює він.
Поради для тих, кого змушують встановлювати MAX
Кксперт із управління інформаційними впливами зазначає, що можна якось убезпечити себе, якщо окупаційна “влада” примушує встановити шпигунський застосунок. Найкращий варіант — використовувати окремий пристрій — додатковий смартфон чи кнопковий телефон.
Втім, не в кожного є така фінансова можливість. Для таких випадків Олександр Скрипченко дає практичну пораду:
“Після примусового встановлення MAX потрібно обмежити цьому застосунку доступ до медіагалерей, контактів, файлів, облікових даних, камери та мікрофону, а також заборонити йому працювати в фоновому режимі. Це можна зробити в налаштуваннях смартфона в розділах “Додатки” і “Безпека””.
Ситуація, коли людина змушена встановлювати MAX не через власне бажання, а через вимоги роботодавця або навчального закладу, на окупованих територіях стає дедалі поширенішою. Співрозмовник радить діяти за логікою максимального цифрового захисту, яку він окреслив раніше.
Якщо технічно функціонал MAX потрібен для участі в робочих або навчальних процесах, експерт пропонує дещо іншу тактику.
“Доцільно встановити альтернативні додатки-замінники або, якщо у вас вимагають підтвердження експлуатації MAX, імітувати його використання, щоб лічильник часу його роботи крутився на радість окупанта чи його гауляйтерів”, — пояснює Скрипченко.
MAX і Північна Корея: що спільного в цифровому контролі?
Олександр Скрипченко вважає, що для розуміння справжньої природи MAX варто поглянути на досвід Північної Кореї. На його думку, саме тамтешні системи інформаційно-цифрового контролю є орієнтиром для всіх тоталітарних режимів, і Росія не виняток.
“Впевнений, що в рамках Договору про всеосяжне стратегічне партнерство між РФ та КНДР, IT-спеціалісти Роскомнагляду старанно вчаться в корейських колег із тамтешнього Департаменту держбезпеки”, — зазначає експерт з управління інформаційними впливами.
Водночас російський месенджер, за його словами, поки що значно поступається північнокорейським розробкам за рівнем тотального контролю. Скрипченко наводить кілька прикладів того, чого в MAX немає, але що давно працює в КНДР:
- По-перше, на смартфонах Pyongyang та Arirang є передвстановлений додаток Trace Viewer. Він робить скриншоти екрана кожні 5 хвилин у випадковий час. Користувач не може їх побачити чи видалити, але вони доступні правоохоронцям. У MAX такого немає.
- По-друге, у Північній Кореї працює система автоцензури: слова в онлайн-спілкуванні автоматично замінюються на ідеологічно правильні синоніми. Наприклад, звернення “оппа” (брат) змінюється на “товариш”. У MAX такого теж немає.
- По-третє, відкрити будь-який файл на телефоні в КНДР неможливо без цифрового підпису того, хто його створив або надіслав. MAX таких обмежень не має.
Але спільна мета очевидна, наголошує Скрипченко:
“Щодо схожості, то в MAX та північнокорейських системах контролю за населенням спільна мета та методологія. Це створення всезагальної “цифрової санітарної зони” та застосування шпигунського ПЗ для збору та використання персональних даних в інтересах безпеки політичного режиму”.
Різниця лише в формі: росіяни це подають як благі ідеї дебюрократизації, а в КНДР діють відверто, без “жонглювання”.
Про терміни впровадження MAX
Експерт із управління інформаційними впливами наголошує, що тотальне впровадження месенджера MAX не містить конкретних дат, але дає зрозуміти головний принцип: месенджер існуватиме стільки, скільки протримається нинішня влада в Росії.
Він наголошує, що цей застосунок — не комерційний проєкт, який має заробляти гроші або відповідати ринковим законам. Його розвиток забезпечують зовсім інші механізми.
“MAX, на відміну від платних застосунків, не розвивається за ринковими законами або комерційними інтересами інвесторів та розробників. Тому його життєвий цикл напряму залежить від стійкості путінського режиму”, — пояснює Скрипченко.
Він додає, що гроші та адміністративний тиск працюватимуть на популяризацію МАХ як у самій Росії, так і за її межами.
“Тож окреслити конкретні часові рамки видається неможливим. MAX можна порівняти з безпорадним Роскосмосом (багатофункціональна система персонального супутникового зв’язку — ред.). Попри перманентні провали державної корпорації, її бюджет щороку збільшується”, — резюмує експерт.
Читайте також: “Дітей карають за українську ідентичність”: правозахисниця – про нову фазу злочинів РФ.
