Залишитися чи їхати? Для багатьох українців у Європі це питання впирається не лише в бажання, а й у можливості. Особливо, коли бракує грошей на квитки, а паспорт уже недійсний. Втім, існує механізм, який створений саме для таких випадків — програма добровільного повернення та реінтеграції AVRR.
Журналістка видання ТРИБУН з’ясувала, хто з українців може скористатися цією допомогою, що пропонує МОМ і чому за повернення додому можна отримати реальну підтримку.
Хто з українців може отримати допомогу на повернення додому і що пропонує МОМ?
Для українських біженців, які хочуть повернутися в Україну, але не можуть самостійно організувати цей процес, діє програма допомоги в добровільному поверненні та реінтеграції — Assisted Voluntary Return and Reintegration (AVRR). Вона офіційно відкрита для всіх власників статусу тимчасового захисту.
Як зазначають у Міжнародній організації з міграції (МОМ), така допомога передусім включає організацію та фінансування зворотного шляху, а також підтримку в реінтеграції. Програми AVRR координуються МОМ разом із Євросоюзом та національними міграційними установами. І, на відміну від примусової депортації, вони будуються на іншому принципі: людина сама ухвалює рішення й отримує реальний фінансовий старт. Окрім того, українцям надають консультування для ухвалення свідомого рішення, допомагають із проїзними документами та іншими формальностями.
Програма відкрита для іноземців із неврегульованим перебуванням, осіб, які отримали відмову в статусі біженця або відкликали заяву, а також для жертв торгівлі людьми. Для українців із тимчасовим захистом це окрема опція — без жодного зв’язку з відмовою в притулку. МОМ може організувати повернення людей із проблемами здоров’я, інвалідністю, вагітних жінок (за умови підтвердження лікарем спроможності до пересування), а також самотніх батьків із малими дітьми та літніх людей.
Важливий складник програми — реінтеграційна допомога, яку людина отримує вже в Україні. Вона має різні форми, щоб відповідати потребам і очікуванням. Її можна використати, зокрема, для відкриття або ведення бізнесу, оплати освіти чи професійної підготовки, медичного обслуговування (включно з реабілітацією або придбанням обладнання), а також для субсидованого працевлаштування. Наведений перелік не вичерпний — характер допомоги адаптують індивідуально.
Рекомендація Єврокомісії 2025 року зазначала, що програми AVRR для українців мають залишатися доступними щонайменше до 2028 року, тобто рік після офіційного завершення тимчасового захисту. Це означає, що навіть ті, хто ухвалить рішення не одразу, а вже після березня 2027-го, матимуть доступ до підтримки.
Як відбувається консультація та процедура повернення?
На консультації з питань повернення українці, зацікавлені в добровільному виїзді, можуть обговорити свою особисту ситуацію, щоб дізнатися про доступні варіанти індивідуальної підтримки. Консультанти надають інформацію про фінансову та організаційну допомогу для виїзду, а також про можливу реінтеграцію. Така консультація є індивідуальною, неупередженою та не має обов’язкової сили. Вона не зобов’язує вас залишати країну перебування і не впливає на ваш статус тимчасового захисту.
Після ухвалення рішення про добровільне повернення заявку заповнюють на місці разом із консультантом. Якщо ви подали заявку, вас запросять на інтерв’ю до МОМ. Під час цієї розмови експерти пояснять усю процедуру, і ви зможете поставити будь-які запитання. Співробітники також детально розкажуть про всі необхідні кроки для підготовки до від’їзду.
МОМ допомагає отримати проїзний документ у відповідному посольстві або консульстві та за потреби покриває витрати на його оформлення.
Коли ви будете готові, Міжнародна організація з міграції спланує ваше повернення. Волонтери допоможуть вам під час від’їзду, але подорожувати ви будете самостійно, як і всі інші пасажири. У разі потреби та за можливості МОМ також надасть допомогу під час транзиту та після прибуття в Україну. Якщо під час подорожі вам потрібен спеціальний супровід (наприклад, медичний), організація його забезпечить.
МОМ організовує поїздку назад (літаком або автобусом) безкоштовно. Ви отримаєте невелику суму грошей готівкою під час від’їзду. Витрати, пов’язані з підготовкою повернення (наприклад, проїзні документи або транспорт до аеропорту), можуть бути відшкодовані. Залежно від країни ви можете мати право на допомогу з реінтеграції в Україні. Її мета — підтримати біженців у відновленні життя вдома.
Які документи потрібні та скільки грошей можна отримати?
Адвокатка, представниця Національної асоціації адвокатів України у Франції Марина Семенова виданню ТРИБУН пояснила, що для участі в AVRR через МОМ українцям знадобиться пакет документів. До нього входять:
- дійсний закордонний паспорт (або так званий “білий паспорт” — документ про повернення),
- документ про статус у країні перебування,
- документи, що підтверджують вразливість — медичні довідки, довідки про багатодітність тощо (за наявності).
“Це може збільшити суму допомоги”, — зауважує експертка. Крім того, потрібно заповнити заяву-анкету в офісі МОМ або місцевому міграційному органі.
Щодо сум реінтеграційної допомоги, то вони суттєво відрізняються, оскільки залежать від національних бюджетів країн ЄС та бюджетів МОМ. Ось орієнтовні цифри, які наводить адвокатка.
- У Франції (OFII) можна розраховувати на виплату від 300 до 650 євро на дорослого одноразово, плюс допомога на реінтеграцію до 2500 євро — але в формі оплати послуг або товарів в Україні, не готівкою.
- У Німеччині (програми REAG/GARP) — приблизно 200 євро на особу плюс додаткові виплати залежно від регіону.
- У Бельгії — близько 250 євро на дорослого (до 500 євро на родину).
Водночас Марина Семенова застерігає:
“Для українців у багатьох країнах програми “грошових виплат за від’їзд” зараз обмежені або замінені суто на логістичну допомогу (квитки), оскільки Україна вважається країною з активною війною”.
Прострочений паспорт, діти та головні застереження — що варто знати перед подачею?
Одним із поширених запитань є те, чи можна отримати допомогу AVRR, якщо закордонний паспорт прострочений? Як пояснює адвокатка Марина Семенова, це можливо. “Програма AVRR якраз і створена для допомоги людям у складних ситуаціях”, — каже вона. Якщо паспорт протермінований, МОМ допомагає звернутися до Консульства України для отримання Посвідчення особи на повернення в Україну — так званого “білого паспорта”. Оплата консульського збору за цей документ часто покривається самою програмою. Виїзд здійснюється на підставі цього посвідчення, яке діє лише для повернення додому.
Найскладнішим питанням із погляду ювенального права ЄС є участь неповнолітньої дитини окремо від батьків. Тут діє принцип нероздільності: як правило, дитина не може брати участь у програмі самостійно, якщо вона перебуває в ЄС разом із батьками. Якщо дитина повертається лише з одним із батьків (або з довіреною особою), обов’язково потрібна нотаріально завірена згода іншого з батьків, який залишається в ЄС.
Особливу увагу варто звернути на захист дитини.
“Якщо один із батьків залишається в ЄС, а дитину намагаються відправити в Україну через AVRR саму, органи опіки можуть заблокувати процес, розцінивши це як таке, що суперечить інтересам дитини (переміщення в зону бойових дій без належного нагляду)”, — пояснює правозахисниця.
Згода оформлюється в місцевого нотаріуса (з перекладом) або в консульстві України.
Перед подачею документів у Франції експертка радить обов’язково звернутися до OFII (L’Office Français de l’Immigration et de l’Intégration), оскільки саме ця структура є головним оператором добровільного повернення в країні.
“Отримання допомоги AVRR — це дуже серйозний крок, який фіксується в загальноєвропейських базах даних”, — наголошує Марина Семенова.
Чи вплине добровільне повернення на майбутні візи та статус у ЄС?
Популярний запит серед українців, які розглядають програму AVRR, стосується майбутнього: чи не закриє участь у ній можливість знову поїхати до Європи, наприклад, на роботу чи навчання. Представниця НААУ у Франції зазначає, що участь у програмі добровільного повернення зазвичай не тягне за собою заборони на в’їзд (re-entry ban). Основна причина проста: це не примусове видворення й не депортація.
“Оскільки мігрант повертається добровільно, він не порушує міграційне законодавство”, — каже вона.
Людина, яка скористалася AVRR, надалі може подаватися на робочу, навчальну візу або ж на “блакитну карту” (Blue Card) на загальних підставах. Проте варто знати: країни ЄС бачать у системі SIS II, що ця особа отримувала допомогу на повернення.
Існує й важливий нюанс, про який часто не говорять у загальних описах програм.
“Деякі країни можуть вимагати повернення коштів, витрачених на AVRR, якщо особа, якій надано допомогу, захоче отримати посвідку на проживання надто швидко після повернення (наприклад, протягом року)”, — застерігає Марина Семенова.
Тобто, сама по собі участь у програмі не є перешкодою, але надто раннє повернення до ЄС із метою довгострокового проживання може спричинити фінансові зобов’язання перед тією країною, яка фінансувала виїзд.
Чи можна повернутися через AVRR і одразу поїхати до іншої країни ЄС?
Теоретично такий сценарій можливий, але, як розповідає адвокатка, існують суттєві обмеження, пов’язані насамперед із природою тимчасового захисту.
По-перше, діє так зване “правило однієї країни”: тимчасовий захист можна мати лише в одній державі ЄС. Якщо людина отримала AVRR у Франції, то місцева влада анулює її посвідку на тимчасовий захист (APS).
По-друге, саме право на захист при повторному в’їзді зберігається. Якщо особа повертається в Україну, а потім знову виїжджає до іншої країни ЄС (наприклад, Німеччини), щоб отримати тимчасовий захист, таке право зберігається згідно з Директивою 2001/55/EC. Однак, попереджає Марина Семенова, Німеччина може перевірити, чи не було вже отримано допомогу в іншій країні.
Існує також етичний та фінансовий ризик.
“Зловживання програмами допомоги (отримання грошей у Франції, швидке повернення в Україну та виїзд в іншу країну) може бути розцінене як шахрайство, що закриє шлях до легалізації в ЄС”, — говорить співрозмовниця.
Щодо збереження права на захист після подання заявки на AVRR, то до моменту фактичного перетину кордону наданий статус зазвичай залишається чинним, але з певними обмеженнями. Сама заява на AVRR є виявом наміру припинити перебування під захистом і повернутися в Україну. Водночас статус не анулюється автоматично в момент подання заяви — це відбувається або в день видачі проїзних документів, або в день фактичного виїзду.
І найважливіше: до моменту вильоту або виїзду людина має право змінити рішення і відкликати заяву на AVRR. У такому разі тимчасовий захист зазвичай зберігається, якщо термін дії посвідки не завершився.
Читайте також: Експерт: чим довше триває війна, тим менше українці хочуть повертатися додому.
