Окупаційна влада звітує про “відновлення” Лисичанська та його інтеграцію до російського культурного та соціального простору. У місті тривають “ремонти” багатоквартирних будинків, соціальних об’єктів, систем водопостачання та опалення, доріг, а також так звана “модернізація” комунальної інфраструктури. Водночас мешканці продовжують скаржитися на проблеми зі зв’язком та інтернетом, надання комунальних послуг та якість ремонтних робіт.
Як зараз живе окупований Лисичанськ, що приховується за офіційними повідомленнями псевдовлади, про актуальні повсякденні проблеми та так звані “відновлювальні роботи” – читайте в матеріалі ТРИБУН.
Яка обстановка у місті
Однією із актуальних проблем у Лисичанську є відсутність системи оповіщення населення. Через брак обладнання та пошкоджені лінії зв’язку під час бойових дій у місті не працюють сирени та гучномовці.
Окупаційна “адміністрація” повідомила, що “Відновлення системи оповіщення населення про надзвичайні ситуації заплановано на 2029-2030 роки". Розглядається можливість запуску SMS-повідомлень про повітряні загрози через систему екстреного мобільного зв'язку.
Водночас продовжують діяти обмеження на користування мобільним зв’язком та інтернетом, введені у межах указу президента РФ “Про запровадження воєнного стану на території Донецької Народної Республіки, Луганської Народної Республіки, Запорізької та Херсонської областей”.
Попри заяви псевдовлади, що “технічна можливість включення стільникового мобільного зв'язку та інтернету є”, ситуація залишається незмінною. Місцеві регулярно скаржаться на відсутність зв’язку та доступу до мережі.
У місті обговорюється й питання укриттів та бомбосховищ. Як зазначає так звана “адміністрація”, жителі знають, де знаходяться укриття, однак їх точне розташування не публікується в ЗМІ через безпекову складову. Що стосується бомбосховищ – будівництво нових у Лисичанську не планується.
Ось так на ці проблеми реагують мешканці:
Татарстан, який виступає “шеф-регіоном” для окупованого Лисичанська, нібито на постійні основі передає гуманітарну допомогу. У червні місто отримало: медикаменти, продукти, будівельні матеріали, генератори, засоби зв'язку, інструменти та предмети першої необхідності. Ще одна партія “гуманітарки” стосувалася освітньої, культурної та спортивної сфер.
“Відновлення” об’єктів: між заявами та реальністю
“Ремонт” житлових будинків
Окупаційна влада акцентує увагу на “ремонтах” багатоквартирних будинків. Звітує перед делегацією із Татарстана, яка відвідувала Лисичанськ у травні 2026 року, про “успішне” виконання робіт і створення “комфортних” умов для жителів.
У заявах йдеться, що “До настання осені поточного року татарстанські будівельники мають відновити близько 100 житлових будівель. На сьогоднішній день на об’єктах вже ведуться активні роботи: заміна покрівельних покриттів; ремонт систем опалення та водопостачання; встановлення віконних блоків та відновлення вхідних груп; ремонт під’їздів та монтаж сантехнічного обладнання”.
Так, наприклад, демонструється хід “ремонтних” робіт на покрівлі однієї з багатоповерхівок. У будинку по вулиці Севастопольська також триває “ремонт”, зокрема, за словами так званого “начальника” дільниці Віктора Левашева, “ведеться заміна балконів та балконних козирків. Надалі планується відновлення вимощення, цоколя фасадів і квартир, пошкоджених під час бойових дій”.
Втім, місцеві жителі показують інший бік заяв окупаційної влади про проведення “ремонтів”. Що відбувається насправді?
Мешканці будинку № 181 по вулиці Червона жаліються на наслідки “ремонтних” робіт, які раптово зупинились начебто через те, що закінчилися гроші: “дах розібрали, вікна у під'їздах виставили – і на цьому все. Двір завалений будівельними відходами так, що до дверей під'їздів буквально не пробратися. Прибирання ніхто не робить. Будівництво не огороджене, що загрожує безпеці перехожих та самих мешканців”.
Вчасно зробити “ремонт” та “відновити” комунальні мережі обіцяли й жителям будинку на вулиці Комунальна, 35. Однак люди повідомляють про умови “виживання”:
“Покрівлю залили бетоном лише на 80%, а місце прильоту так і залишили недоторканим. Під час дощів 4-й під'їзд повністю заливає. У під'їздах демонтували старе покриття та кинули величезні провали. Літні люди тепер просто заблоковані у своїх квартирах без допомоги їм не вийти. У підвалах зрізали труби опалення. Жителі з жахом від думки, що взимку будинок просто замерзне. Електропроводку ніхто не робить, стіни так і стоять без штукатурки. Будівельний мотлох і сміття у дворі не вивозять вже 4 місяці. Виміри вікон зробили ще 2 місяці тому, але нових вікон так ніхто і не привіз”.
“Ремонт” комунальних мереж
На початку 2026 року так зване “Міністерство будівництва та житлово-комунального господарства Луганської Народної Республіки” повідомило, що “цього року відновлені багатоповерхівки Кремінної, Лисичанська та Сєверодонецька будуть оснащені новими ліфтами. У цих містах заплановано встановлення 275 ліфтів. З них 200 встановлені у 2025 році, ще 75 буде змонтовано та запущено в роботу в поточному році”.
Але ситуація з ліфтами така ж складна, як і з “ремонтами” житлових об’єктів. У відео місцевий житель спитав ймовірно будівельників про готовність ліфтів та коли ними можна буде користуватися, на що отримав відповідь: “Через 2 роки”.
Одним із найгостріших питань для міста залишається водо- та теплопостачання. Окупаційна влада спільно з представниками Татарстану регулярно обговорюють стан комунальної інфраструктури, звітують про проведення “ремонтів” відповідних систем та відновлення магістральних водоводів.
У 2025 році псевдовлада звітувала, що у Лисичанську вдалося відновити “один із двох водоводів загальною протяжністю 13 км, забезпечивши централізованим водопостачанням 38 тис. мешканців міста”. Також наголошувалося, що “спеціалісти замінили майже 40% теплових мереж Лисичанська”.
У червні 2026 року в місцевих чатах доволі часто з’являються повідомлення про ліквідацію аварій на водоводах: “Бригади щодня виїжджають на ліквідацію поривів, оперативно проводячи земляні роботи та усуваючи течі на пошкоджених ділянках. Після завершення ремонту подача води оперативно поновлюється у повному обсязі”.
До “відновлення” водопостачання Лисичанська долучають і аварійні бригади із Татарстану – “Казанський Водоканал”: “фахівці усунули понад 30 поривів на магістральних мережах та введеннях у житлові будинки”.
Втім якість виконаних “ремонтних” робіт залишає бажати кращого. В одному із відео місцевих житель скаржиться на неякісну заміну труб, проведену російськими спеціалістами минулого року, через що відбуваються регулярні пориви води.
Попри звіти про “відновлення” магістральних водоводів і “вирішення” проблем із водопостачанням, мешканці Лисичанська й надалі залишаються без води, скаржаться на низький тиск у мережі, подачу води за графіком, нові пориви після проведених “ремонтів” та відсутність чітких термінів відновлення водопостачання після аварій.
“Ремонт” доріг
Ще одна проблема, з якою стикаються лисичани. Окупаційна “адміністрація” обіцяє її вирішити та навіть звітує про “ремонт” 32 кілометрів дорожнього покриття.
Однак у мешканців виникають питання щодо результату. У відео хлопець показує стан доріг після так званого “ремонту” і скаржиться не тільки на його якість, а загалом відсутність.
На іншому відео місцева жителька говорить про відсутність упорядкованих тротуарів, що ускладнює пересування із дитячим візком.
Готовність Лисичанська до осінньо-зимового періоду
Представники окупаційної влади наразі проводять наради щодо підготовки міста до осінньо-зимовому періоду 2026 – 2027 років. Обговорюються питання “реалізації заходів щодо відновлення комунальних систем та ступінь готовності житлового фонду та соціальних об’єктів до майбутнього опалювального періоду”.
За заявами псевдовлади, у Лисичанську до зими “планується підготувати 338 об’єктів, включаючи 310 багатоквартирних будинків та 28 будівель соціальної інфраструктури, 27 котелень та 51,75 км теплових мереж”.
Однак місцеві жителі скептично ставляться до подібних заяв та розповідають про реальну обстановку в місті, яка дуже різниться зі звітами та заявами окупантів:
Актуальні повсякденні проблеми у місті
В окупованому Лисичанську жителі досі скаржаться на зграї безпритульних собак, які нападають та кусаються. Про одну із ситуацій по вулиці Червона повідомила жінка: ”П’ятиповерхівка навпроти третьої школи також дуже прошу звернути увагу. Біля неї багато бродячих собак, зі своїм собакою вийти погуляти неможливо, відразу накидаються! Діти теж погуляти і покататися на велосипедах нормально не можуть, бо собаки кидаються на колеса”.
Щотижня у місті проводяться заходи з вилову безпритульних тварин. Зокрема, відомо про рейд в районі ГТВ на вулиці Польовій. Як зауважують спеціалісти, роботи здійснюються відповідно до встановлених правил та вимог законодавства.
Нещодавно так звана “адміністрація” Лисичанська заявила про запуск довгострокової програми з відлову та стерилізації бездомних тварин: “Адміністрація Лисичанська уклала довгостроковий контракт зі спеціалізованим ліцензованим підприємством на проведення систематичного вилову та утримання бездоглядних собак”.
Тепер “усі упіймані тварини будуть направлені до притулків, де пройдуть повний цикл ветеринарної обробки, обов’язкову вакцинацію, стерилізацію та чіпування”.
Хоч місцева “влада” і говорить, що це питання знаходиться під пильним контролем, проте випадки нападу собак на людей та великі зграї досі існують.
Лисичани стикаються і з проблемами доступу до медичних послуг. Містяни скаржаться на неможливість записатися до лікаря онлайн через портал держпослуг, оскільки місцеві медичні заклади відсутні в системі. Через це не вдається доєднатися до поліклініки, заявки відхиляються, а також неможливо отримати електронний талон на прийом до лікаря.
Єдине вирішення ситуації – “живі” черги під кабінетом лікаря. Цей процес довший, оскільки мінімум 10 хвилин витрачається на оформлення одного пацієнта, відбувається велике навантаження на персонал і, традиційно, довгі часи очікування у коридорах поліклініки.
Інтеграція Лисичанська до російського культурного та соціального простору
У червні 2026 року 49 дітей із Лисичанська відправили на літній відпочинок у табір “Приазовець” Республіки Татарстан. Там вони будуть здавати нормативи “Готовий до праці та оборони”, відвідувати контактний зоопарк, аквапарк, знайомитися з історичними місцями Краснодарського краю – козацькими станицями, лермонтовськими місцями, стародавньою Таманню.
Для старшокласників, які зараз навчаються в “Університетській” школі Єлабузького інституту КФУ, провели майстер-клас в інженерній майстерні вишу.
Російська влада всіляко намагається інтегрувати дітей з окупованої території у російський простір та нав’язати свої інтереси та цінності.
У червні 2026 року російська влада надала статус об’єктів культурної спадщини федерального значення низці пам’яток, розташованих на окупованих територіях Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей.
Серед них опинилася і будівля колишньої штейгерської школи початку ХХ століття у Лисичанську – одна з історичних споруд міста.
Так Росія намагається привласнити місцеві культурні об’єкти та змінити їхній статус і приналежність.
Лисичанськ уже чотири роки перебуває під російською окупацією. Протягом цього часу так звана “адміністрація” міста та представники російської влади регулярно звітують про його ”відновлення”, проведення “ремонтних” робіт на об’єктах житлової, соціальної та комунальної інфраструктури, а також створення комфортних умов для проживання населення.
Водночас місцеві жителі дедалі частіше стикаються з проблемами у сфері водопостачання, благоустрою, медицини та зв’язку. Показують реальну обстановку в місті, яка суттєво відрізняється від офіційних заяв окупаційної влади.
Росія інтегрує Лисичанськ у власний політичний, культурний та освітній простір: привласнює об’єкти культурної спадщини, “зросійщує” дітей та створює видимість масштабного “відновлення” міста.
*Цей матеріал створено в межах проєкту Інститутом масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів. Зміст публікації не відображає офіційну позицію ІМІ та Королівства Нідерланди.
Читайте також: Нав’язане свято: як на окупованій Луганщині відзначили День Росії
