Краматорка Тоня Чергинська займається рукоділлям - плете браслети з бісеру. Жінка має велике бажання робити приємні сувеніри для воїнів, тому вирішила виготовляти браслети на замовлення.
До повномасштабного вторгнення краматорка працювала в одному з дитячих садків міста. Каже, що 24 лютого 2022 вранці прокинулася від вибухів і перші кілька днів була розгублена - не знала що робити далі.
"Розуміли, що ні відвести дітей у дитячий садок, ні самим піти на роботу ми вже не зможемо. Пізніше, коли зателефонували з роботи - сказали не виходити, і чекати на подальші вказівки - я остаточно усвідомила що тепер все серйозно", - згадує Тоня.
З міста родина Тоні вирішила поїхати 7 квітня, тому що в місті вже було небезпечно.
"Самі ми, можливо, і залишилися б у Краматорську, але було дуже страшно за дитину. Поїхали ми до Дніпра, хоча спочатку планували їхати на західну частину України. Але знайомий волонтер запропонував пожити у нього на дачі. Ми жили там до вересня, а потім орендували інше житло”, – додає жінка.
З ранніх років Тоня захоплювалася вишивкою. Вже у Дніпрі вона вирішила опанувати новий вид творчості – плетіння бісером. Спочатку вишила мішечок з кавою, яку подарувала знайомому. Потім хрещений батько її дитини, який на той момент захищав Україну, попросив вишити йому браслет з позивним. Тоді, каже жінка, і виникла ідея продавати патріотичні аксесуари. Жінка виклала відео з браслетом у Тік-тоці, і з того моменту почалися замовлення.
"Зараз серед замовників здебільшого військові. Вони кажуть, що такий браслет не прикраса, а пізнавальний знак. Пишуть мені, роблять замовлення, і за кілька днів прикраса готова", - каже Тоня.
За два місяці вона виготовила понад 100 браслетів. На плетіння одного браслета у жінки йде близько трьох годин, на день виходить виготовити два вироби.
"Найчастіше бере один військовий, а потім його побратими замовляють ще", - ділиться краматорка.
Ще Тоня робить підвіски в машину та значки з групою крові, але попитом вони користуються меншим.
Щоб замовити браслет, каже краматорка, потрібно написати їй у соцмережах.
За весь час перебування в евакуації, Тоня була в Краматорську лише раз – влітку 2022, коли приїхала за речами.
“На той час багато хто повернувся до Краматорська, незважаючи на те, що ворожі обстріли там були. Я йшла вулицею і бачила як грають діти під завивання сирен, більшість магазинів було закрито. На той момент відчуття міста, що динамічно розвивається, як це було до початку повномасштабного вторгнення, не було”, – розповідає Тоня.
Надалі Тоня планує розвивати свою творчість у Дніпрі, в Краматорськ до остаточної Перемоги України повертатись не планує.
"Насправді дуже хочеться додому. За багато місяців я так і не звикла до нового життя. І тут у нас немає нічого свого, а у Краматорську навіть посаджені біля під'їзду дерева – рідні", - ділиться вона.
