З початку повномасштабної війни українські жінки стикнулися з синдромом відкладеного життя. Здавалося, зачіски, макіяж, догляд за собою — не на часі, бо є речі важливіші за красу. Однак з часом люди почали швидше оговтуватися від трагічних подій, які щоденно спіткають нашу країну, та повертатися до більш-менш звичного для них життя. Яна Аскєрова – майстриня краси із Сєвєродонецька – намагається робити українок хоч трішки щасливішими та планує надалі розвиватися в Києві.
Детальніше про це переселенка розповіла виданню ТРИБУН.
За фахом пані Яна – хімік-технолог, працювала на підприємстві з газовидобування. Проте, коли була у декретній відпустці з другою дитиною, вирішила змінити сферу діяльності.
“Я поїхала в Київ, пройшла навчання та отримала нову професію – стала візажисткою. Відразу почалась дуже цікава робота”, – зазначила жінка.
Згодом її запросили до складу візажистів на Ukraine Fashion Week 2019-2020. Далі чекало безліч комерційних проєктів і за деякий час Яна Аскєрова стала підприємицею у сфері б’юті-індустрії.
“Працювала в студії краси в центрі Сєвєродонецька, брала участь у конкурсах для візажистів, займала призові місця. Також мені випала можливість працювати на конкурсі “Міс Україна” в складі візажистів. Тоді я фарбувала одну з наших красунь на головному шоу краси, який був крайнім перед повномасштабним вторгненням”, – згадує майстриня краси.
Планів було дуже багато, постійні клієнти, запис був вже до січня. Але спокійне життя порушила війна – росіяни почали атакувати Сєвєродонецьк та всю нашу країну.
За словами жінки, разом з родиною вони п’ять днів ховалися в підвалі. Рішення про виїзд з міста прийняти було дуже складно через різні розповіді про те, що люди потрапляли під обстріл під час евакуації.
“Відчуття були різні. Загалом – це збентеження, безпорадність. А ще я відчувала огиду до тих, хто почав вбивати людей та руйнувати наше рідне місто. Важко було спостерігати, як окупанти руйнують спокійне життя та світле майбутнє. Страшно за дітей, які не розуміють, що трапилось і чому не можно взяти з собою всі мʼякі іграшки та конструктор. Хотілось взяти якихось звичних для них речей, але ж все життя не вміститься в одну машину”, – поділилася пані Яна.
Та, як додала сєвєродончанка, попри негативні емоції була надія, що скоро Україна переможе та її родина буде й надалі щасливо жити в рідному місті.
Однак через те, що з кожним днем все небезпечніше було залишатися вдома, Яна з родиною вирішили їхати.
“Ми виїхали у напрямку Камʼянець-Подільського, там живе рідний дядько чоловіка. Дорога зайняла чотири дні через комендантську годину та великі затори”, – згадує жінка.
Трішки оговтавшись від подій, візажистка почала працювати на новому місці. Спочатку в салоні на відсоток, а потім орендувала невеличке приміщення.
Починати з нуля в новому місті, де ніхто не знає ані тебе, ані твоїх досягнень, зазначає переселенка, неймовірно важко. До того ж, у перші місяці повномасштабної війни людям було не до краси.
“Тоді мало хто користувався послугами візажистів, бо макіяж – це здебільшого якась подія, свято, а люди в той час не знали, як жити далі і що буде попереду. Краса була не на часі. Але згодом спрацювала реклама в соцмережах та “сарафанне радіо”, зʼявилися постійні клієнтки”, – поділилася пані Яна.
За свою працю в Камʼянець-Подільському жінка отримала відзнаку “Знак якості”.
“У Камʼянець-Подільському ми відчули себе як вдома. Діти пішли до школи, також відвідували заняття з музики та художню школу, знайшли друзів. І це дуже допомогло трішки заспокоїтися та почати жити далі. Дорослі знають, як справлятися з емоційним станом, а діти, на жаль, ще ні. Чоловік працював і продовжує працювати в Києві. Спочатку їздив на роботу і повертався до нас, у Камʼянець-Подільський”, – розповіла сєвєродончанка.
У грудні 2023 року пані Яна з родиною переїхали до Києва, та, каже жінка, вже облаштувалися в столиці. Діти навчаються, а майстриня відновила роботу. Наразі вона орендує місце в одному з салонів. Серед клієнток візажистки наразі здебільшого переселенкиз Сєвєродонецька. Але вона вірить, що все попереду та намагається будувати плани на майбутнє.
“Я розвиваюсь, займаюсь своєю улюбленою справою, рекламую свої роботи в соцмережах. Надалі планую брати участь у грантових програмах. А ще я дуже мрію відкрити б’юті-простір для дівчат, де вони могли б комфортно себе почувати, навчилися б добре фарбуватись. Мені здається, ми б гарно проводили час та, найголовніше, жінки почували б себе ще гарнішими, тому що навчились би підкреслювати свою красу”.
Яна Аскєрова зауважила, що маленькому бізнесу працювати під час війни дуже важко, але кропітка робота, любов до своєї справи та самовідданість допомагають не опускати руки та не здаватися.
“Моя задача – робити жінок трішки щасливішими через похід на б’юті-процедуру: макіяж, корекція брів, ламінування вій. Після отриманої послуги у дівчат покращується настрій, зʼявляється відчуття нормального життя. Також мій обов’язок – сплачувати податки, тим самим піднімати економіку країни”, – наголосила підприємиця.
Я люблю свою країну та, звичайно, вірю в перемогу.
Читайте також: Новий еталон та нова культура обслуговування: майстриня краси з Рубіжного відкриває студію в Києві
