З 1 вересня 2025 року в Україні стартує державна програма "Школа офлайн", що діятиме в умовах воєнного стану.
Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Програма спрямована на забезпечення якісної та безпечної освіти для дітей в умовах війни. Для шкіл прифронтових регіонів уряд виділив 7,5 млрд гривень на будівництво укриттів, що дозволить повернути дітей до очного навчання.
Особлива увага приділяється українським школярам за кордоном. Вони зможуть вивчати лише ключові предмети з українознавчим компонентом, такі як українська мова, література, історія та географія України. Оцінки із закордонних шкіл зараховуватимуться до українських атестатів.
Для дітей, які переїхали до більш безпечних регіонів, навчання відбуватиметься очно в місцевих школах. А для учнів з тимчасово окупованих територій передбачено педагогічний патронаж — кожному школяру буде закріплено вчителя для індивідуальної роботи за гнучким графіком.
Читайте також: Директор Лисичанського ліцею №4 Андрій Живага: "Дистанційна освіта має потужний потенціал, який не можна знищувати"
З 2023 року Андрій Живага обіймає посаду директора Лисичанського ліцею №4. До початку повномасштабного вторгнення цей навчальний заклад був одним із найбільших у місті — 19 класів і 476 учнів. Сьогодні, через війну, ліцей працює дистанційно, а кількість класів скоротилася до 15, де навчаються 339 дітей.
Заклад не був релокований і не має єдиного місця дислокації. Навчання продовжується дистанційно, проте нові рішення Міністерства освіти і науки України, на думку директора, ставлять під загрозу існування такого формату.
У червні 2024 року МОН видало наказ №850, що обмежував можливості дистанційного навчання. Після хвилі обурення документ було відкликано, але згодом ухвалено інший наказ — "Про затвердження Змін до деяких наказів МОН". Живага наголошує, що нововведення змушують учнів із числа внутрішньо переміщених осіб навчатися в школах приймаючих громад, ігноруючи право батьків самостійно обирати формат навчання для своїх дітей.
Одна з головних проблем — фінансування класів у приймаючих громадах. Додаткові учні не передбачають збільшення бюджетного фінансування, що ставить під загрозу існування малонаповнених класів у дистанційних школах. У результаті багато педагогів можуть втратити роботу.
"Учителі-переселенці часто працюють на півтори ставки, щоб вижити. Перехід на одну ставку для них — фінансово невигідний", — пояснює директор.
Читайте також: Освіта в умовах війни: як три школи з Луганщини адаптувались до нової реальності
