Нещодавно українським урядом було прийнято постанову про нові правила перетину КПВВ. Головним нововведенням даної постанови є те, що діти, починаючи з 14 років, повинні перетинати лінію розмежування за закордонними паспортами. І хоча постанова поки що офіційно не вступила в силу, її публікація підняла нову хвилю фейків з приводу перетину пунктів пропуску на Донбасі. Кореспонденту медіа платформи «Діалог» вдалося поспілкуватися з координаторкою гарячої лінії громадської організації «Донбас SOS» Віолетою Артемчук, яка розповіла про основні фейки про КПВВ.
За словами Артемчук, поява деяких фейків викликана законодавчими змінами. Така ситуація з новою постановою, яка викликала шквал дзвінків на гарячу лінію.
«Як тільки ця постанова була опублікована, то до нас почали надходити дзвінки із серії «а чи правда?». Один з них – що тепер діти, у яких немає закордонного паспорта, взагалі не зможуть перетнути лінію розмежування в жодну сторону. Насправді, згідно з цією постановою, коли дитина їде оформляти закордонний паспорт, її, звісно, випустять з окупованої території на підконтрольну, щоб цей паспорт оформити. Нам дзвонили, що діти взагалі стали невиїзними в зв'язку з тим, що сьогодні закордонних паспортів немає. З приводу того, що громадяни України, яким за 14 років, зможуть виїжджати за закордонним паспортом – про це взагалі не йшлося, це вже дуже вільна інтерпретація», – розповіла координаторка.
Однак є фейки, які спливають з деякою регулярністю – вони, в основному, пов'язані з роботою КПВВ.
«Серед фейків також періодично виникає про закриття того чи іншого КПВВ – «А чи правда, що закривають «Станицю Луганську?», «А чи правда, що закривають «Майорськ» і що буде новий блокпост в Верхньоторецькому?». На сьогоднішній день це також фейк», – пояснила Артемчук.
«Одним з довготривалих є фейк про те, що, якщо людина перетинає КПВВ в суботу та неділю, то цей переїзд не фіксується в базі прикордонників. Це дуже важливо для пенсіонерів, які їдуть на ідентифікацію. Це неправда – база працює щодня і без вихідних. З неприємного – те, що цю інформацію люди часто чують на КПВВ від прикордонників», – додала вона.
Втім, є і фейки, непов'язані з новими законами, які з'являються начебто нізвідки. Як розповіла Артемчук, у минулому році в організацію почали телефонувати з приводу нібито обов'язкової флюорографії.
«З таких фейків, які незрозуміло, звідки беруться, але які періодично виникають – «а чи правда, що для перетину КПВВ в сторону, підконтрольну Україні, потрібно показувати флюорографічне дослідження і без цього не пропускають»? Звідки це взялося і що можна було так інтерпретувати – взагалі незрозуміло», – сказала експерт.
Чимало питань виникає у жителів ОРДЛО, що працюють в місцевих бюджетних установах.
«Також був ряд питань від громадян України, які проживають на окупованих територіях і працюють в «держструктурах» – в дитячому садку або в лікарні. Були питання: «А чи правда, що якщо я працюю в дитячому садку в Луганську, то при перетині КПВВ мене відразу затримають і будуть з'ясовувати подробиці моєї роботи і чому я там працюю» ? У людей були певні побоювання», – пояснила Артемчук.
Крім того, за словами координаторки, є певний страх у батьків молодих людей, які досягли призовного віку. Вони досить часто запитують про те, чи не заберуть представники військкомату їх синів в армію при перетині КПВВ.
Незважаючи на часте спілкування з жителями окупованих територій, Артемчук не може назвати точні джерела фейків – «вкиди» в ЗМІ бойовиків або «сарафанне радіо»:
«Ми не проводили спеціальне дослідження, у нас формат гарячої лінії. Ми запитуємо, звідки вони це взяли –- іноді нам прямо кажуть, що це їм сказали прикордонники на КПВВ, іноді – це розпливчасте «люди кажуть». Все не виникає на рівному місці, і я схильна думати, що на тій території ці «вкиди» з'являються в значній кількості. Але звідки воно спочатку пішло, я не можу сказати».
Однак Артемчук зазначає, що чимало фейків виникають через сенсаційні заголовки українських ЗМІ.
«Ми зіткнулися з цим, коли вийшов новий порядок перетину за закордонними паспортами. В українських ЗМІ була ціла серія заголовків: «Тепер діти з окупованих територій не можуть виїхати на підконтрольну територію без закордонного паспорта». До нас після цього писала мама сина: «А як же нам виїхати? Нам потрібно виїхати для отримання українського паспорта, а тепер виходить, що український паспорт ми не оформимо». Виявилося, що вона саме прочитала заголовок і на емоціях не стала читати саму статтю. При цьому, як правило, в самому тілі статті все дуже детально роз'яснюється», – зазначила вона.
За словами координаторки гарячої лінії, чимало фейків породжують також і місцеві органи влади в Донецькій і Луганській областях. За даними Артемчук, багато хто з них продовжує висувати незаконні вимоги – зокрема, вимагати документи для оформлення закордонного паспорта, не передбачені законодавством.
«Є єдині вимоги до документів, які потрібно надати для закордонного паспорта. Але нам говорили з міст, які недалеко від лінії розмежування, що там вивішують списки потрібних документів і серед цього списку є непередбачувані Порядком документи. Якщо потрібно оформити паспорт дитині з окупованої території, то міграційні служби на місцях доповнюють ще якимись документами. Чи є це вказівкою зверху, чи це самодіяльність місцевих органів, я не можу сказати. Але надлишкові документи потрібні, і це є додатковим бар'єром для отримання паспорта дітьми і, відповідно, для виїзду», – підкреслила Артемчук.
Із усього сказаного можна зробити висновок, що основна причина появи даних фейків – недостатня інформованість з приводу змін в законодавстві. Нові правила поки що не набрали чинності, але які інтерпретації з'являться в наступні дні - покаже тільки час.
Публікація підготовлена проєктом «Створення інтерактивної медіа платформи «Діалог» в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швеції та Швейцарії.
Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю автора та Громадської організації «Громадський Дім» і жодним чином не відображає точку зору Програми та урядів Данії, Швеції та Швейцарії. Думки та погляди Програми та урядів Данії, Швеції та Швейцарії можуть не співпадати з позицією автора.
