Сьогодні, 10 вересня, Луганському окружному адміністративному суду виповнюється 13 років. Суспільно-політичний оглядач «Трибун» зустрівся з головою суду Смішливою Тетяною Вікторівною, яка розповіла про історію суду, його роботу після переміщення з Луганська до Сєвєродонецька, про проблеми та досягнення.
У березні 2015 року Луганський окружний адміністративний суд відновив роботу у м. Сєвєродонецьк. Розкажіть, як відбувалося перенесення та відновлення роботи суду?
Повертаючись до історії створення адміністративних судів хочу відмітити, що вперше про створення Луганського окружного адміністративного суду зазначено в Указі Президента України від 16 листопада 2004 року № 1417/2004 «Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі та кількісного складу суддів». У якості юридичної особи Луганський окружний адміністративний суд зареєстровано 25 квітня 2007 року, однак свою процесуальну діяльність суд розпочав з 10 вересня 2007 року, коли було прийнято першу позовну заяву та зареєстровано першу адміністративну справу. Ми вважаємо, що саме з початку процесуальної діяльності суд в повній мірі набув статусу судової установи, а тому щорічно відзначаємо 10 вересня як день народження суду.
Отже, з 10 вересня 2007 року до липня 2014 року Луганський окружний адміністративний суд здійснював свою діяльність у м. Луганськ, як в обласному центрі.
Однак після тих сумних подій, які відбулися в 2014 році, коли м. Луганськ та частина Луганської області була захоплена та вибула з під контролю державної влади України, Президентом України 12 листопада 2014 року було видано Указ про зміну місця розташування судів, у тому числі Луганського окружного адміністративного суду. З листопада 2014 року ми почали працювати над відновленням роботи суду в місті Сєвєродонецьку.
Відразу зазначу, що будівля суду у місті Луганську була захоплена однією з перших, тому що суд у той час розташовувався на території Луганського патронного заводу, а тому представники незаконних збройних формувань почали з’являтись на території суду з травня 2014 року. З метою збереження життя і здоров’я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду роботу Луганського окружного адміністративного суду було призупинено 15 липня 2014 року, у зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя через бойові дії, що відбувалися в районі розташування суду та силове захоплення приміщення суду.
На той час ми ще сподівались на можливість повернення, однак, антитерористична операція тривала, можливість роботи органів державної влади, у тому числі судів була повністю заблокована.
Указом Президента України від 12 листопада 2014 року № 886/2014 внесено зміни до мережі адміністративних судів України, затвердженої Указом Президента України від 16.11.2004 № 1417/2004, відповідно до яких місцезнаходженням Луганського окружного адміністративного суду визначено м. Сєвєродонецьк.
На час прийняття рішення про переміщення Луганського окружного адміністративного суду до міста Сєвєродонецька будівля суду повністю вибула з під контролю працівників суду, а тому вивезти з м. Луганська ми змогли лише печатки суду та деякі документи.
Отже, перш за все ми почали з відновлення основних розпорядчих документів, займались пошуком приміщення, а паралельно збирали апарат суду, адже залишаючи свою домівку працівники суду роз’їхались по всій Україні.
У 2015 році у власність Державної судової адміністрації України передано будівлю колишнього Інституту підвищення кваліфікації за адресою м. Сєвєродонецьк, проспект Космонавтів, 18, де зараз розміщено наш суд. Вказана будівля понад 10 років до цього не експлуатувалась та перебувала в занедбаному стані, отже, разом з відновленням роботи суду як судової установи потрібно було вирішувати і різні побутові проблеми, придбавати техніку, займатись ремонтом будівлі.
На підставі розпорядження Вищого адміністративного суду України від 27.03.2015 № 70 «Про відновлення роботи Луганського окружного адміністративного суду» Луганський окружний адміністративний суд відновив свою роботу з відправлення правосуддя у м. Сєвєродонецьку з 30 березня 2015 року.
Перші справи, які до нас надходили, стосувались як захисту порушених прав, які відбувались на той час, так і відновлення втрачених судових проваджень. Оскільки після того, як суд перемістився, ми не змогли вивезти справи, у нас працювала комп’ютерна програма «Діловодство спеціалізованого суду», де зберіглась інформація про розгляд справ, однак ця система була введена в дію лише з 2010 року. Тобто, частково у нас була інформація щодо справ, разом з тим в КП «ДСС» міститься інформація виключно щодо винесених судових рішень та процесуальні документи у справах. Отже, матеріалів самих справ у нас не було. Тому в 2015 році поряд з розглядом адміністративних справ, інших матеріалів, ми займались ще й відновленням втрачених судових проваджень. Це потрібно було для того, щоб особи, які раніше звертались до суду, могли повністю відновити свої права, адже лише винесенням судового рішення не закінчується справа, вона закінчується лише фактичним виконанням рішення суду.
Крім проблеми з будівлею, чи були ще якісь труднощі?
Ми втратили все: технічну базу, матеріальну базу, і частково нам потрібно було відновити апарат суду. З міста Луганська виїхало лише 17 суддів і частина працівників апарату. Однак, труднощі нас лише загартовували, ми відновлювали буквально все, не лише справи, а й первину документацію суду, ми збирали апарат заново, відновлювали всі положення, які стосувались роботи суду, розширювали матеріально-технічну базу. Спочатку ми використовували власну техніку, потім, завдяки фінансуванню та увазі Державної судової адміністрації України до наших проблем, ми змогли придбати комп’ютерну та іншу техніку, яка була потрібна для роботи суду.
Паралельно з роботою суду як установи, ми займались й капітальним ремонтом будівлі. Зараз у нас створені доволі комфортні умови і для працівників, і для відвідувачів суду.
На сьогоднішній день суд у повній мірі зміг відновити роботу?
Так, як судова установа ми в повній мірі відновили свою роботу.
Які найбільш резонансні справи суд розглядав за останній час?
Резонансні справи – це ті справи, які викликають суспільний інтерес. Я б сказала, що у нас суспільний інтерес найбільш викликають ті справи, які пов’язані, мабуть, з виборчим процесом, оскільки це виключна юрисдикція адміністративних судів, а формування органів державної влади та місцевого самоврядування завжди викликало підвищений інтерес. Вибори пов’язані з боротьбою за владу і з протистояннями певних політичних сил. Суд знаходить поза політикою, а тому ми можемо неупереджено розглядати такі справи.
Так, у минулому році, під час виборів народних депутатів України, в суді розглядались 2 справи, які стосувались визначення результатів голосування по виборчому 105-го округу. Ці справи викликали підвищений інтерес, тому що між переможцем та кандидатом, який здобув друге місце, був незначний відрив. Отже, весь процес розгляду судом справ висвітлювався в засобах масової інформації, на телебаченні. Тобто, три доби (суд розглядає виборчі справи у дводенний строк) судді перебували під об’єктивами телекамер.
За результатами розгляду вказаних справ у задоволенні позовів судом відмовлено, постановами Першого апеляційного адміністративного суду вказані рішення суду залишено без змін.
Також, значний суспільний інтерес викликають адміністративні справи щодо діяльності суб’єктів владних повноважень у процесі виконання ними публічно-владних управлінських функцій, які призвели до порушення основних прав, свобод та інтересів людини й громадянина.
Наприклад, адміністративна справа № 360/5438/19 за позовом адвоката Волкова Миколи Миколайовича в інтересах Дочірнього підприємства «Рубіжанський ринок» Луганської обласної спілки споживчих товариств до Рубіжанської міської ради Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення Рубіжанської міської ради Луганської області № 101/109 від 18 грудня 2019 року «Про надання в оренду земельної ділянки Дочірнього підприємства «Рубіжанський ринок», зобов’язання вчинити певні дії.
Рішенням суду позов задоволено частково, оскаржуване рішення скасовано.
Наразі триває апеляційний перегляд зазначеного судового рішення.
Як ви оцінюєте роботу суду та його теперішній стан?
Я б сказала, що задовільно. Колектив збережено, всі судді пройшли кваліфікаційне оцінювання позитивно. Всі справи, які надходять до суду, розглядаються вчасно. У нас дуже незначний відсоток справ, розглянутих з порушенням процесуальних строків, що пов’язано , як правило з об’єктивними причинами або зі зловживанням процесуальними правами однією зі сторін процесу.
Рішення суду у більшості випадків комусь із сторін не подобається, тому що суд або задовольняє позов або відмовляє в його задоволенні.
У цілому, у нас створені, на мій погляд, доволі комфортні умови для учасників процесу, для громадян, які приходять до суду.
Щодо оцінки «задовільно», то це для того, щоб не зупинятись на досягнутому та працювати над покращенням умов.
Які зміни адмінсуду відбулися за останні роки, окрім переїзду та капітального ремонту?
З грудня 2017 року докорінно змінилась юрисдикція окружних адміністративних судів. З набуттям чинності Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції до юрисдикції окружних адміністративних судів віднесено категорія соціальних спорів. Відбулися зміни і щодо організації судового процесу. Ми активно використовуємо можливість розгляду справ в режимі відеоконференцій, що надає більше можливостей для доступу до правосуддя, працюють окремі модулі Електронного суду. Наразі є можливість прийняття участі в судових засіданням навіть поза межами суду.
Як ви оцінюєте судову реформу? Бачите якісь позитивні чи негативні моменти, переваги чи недоліки?
На жаль, судова реформа у нас майже щороку нова.
Якщо Ви маєте на увазі проходження кваліфікаційного оцінювання суддів, то в цьому є позитивні моменти. Наголошую, що всі судді Луганського окружного адміністративного суду позитивно склали всі встановлені тести, виконали практичні завдання. Наразі не завершено співбесіди щодо двох суддів нашого суду, однак, це сталось через незалежні від них обставини. У 2019 році закінчувались повноваження членів ВККС, а тому призначені щодо них співбесіди просто не встигли завершити.
А чи є якісь негативні сторони? Наприклад, 3 декларації на рік для суддів – це позитивний шлях чи негативний?
Я вважаю, що це створює відкритість судової влади. Я не бачу в цьому жодних проблем.
Які поточні проблеми та виклики стоять перед судом? Чи існують такі проблеми як затягування розгляду справ, недотримання термінів судового розгляду, нестача кадрів (зокрема суддів) та фінансування?
Що стосується кадрового питання, на сьогодні штат суду має складати 21 суддя, заповнено у нас лише 14 суддівські посади, 12 суддів здійснюють процесуальну діяльність з відправлення правосуддя, 2 судді знаходяться у соціальних відпусках (по догляду за дитиною і по вагітності та пологам). Тобто, у нас є певний кадровий дефіцит, 7 вакантних посад суддів, що створює підвищене навантаження на працюючих суддів.
Що стосується апарату суду, то на існуючий склад суддів апарат сформовано повністю. Разом з тим, якщо будуть заповнюватися вакантні посади суддів, звісно, нам потрібно буде ще оголошувати конкурси на посади секретарів судового засідання, інших працівників апарату.
Щодо фінансування, на жаль, в цьому році воно недостатнє. Я негативно оцінюю рівень фінансування, тому що нам виділяються кошти виключно на оплату праці, однак в недостатній мірі, а також на мінімальні потреби, а саме оплата комунальних послуг, частково на послуги зв’язку, поштові відправлення і папір. А ні на поточний ремонт комп’ютерної техніки, а ні на придбанні канцелярських приладів, чи іншого обладнання в цьому році фінансування не здійснювалось.
Строк розгляду справ врегульовано Кодексом адміністративного судочинства України. У 2020 році судом розглянуто лише одну справу з порушенням цих строків. Порушення відбулось через неявку сторін та необхідність їх повторних викликів до суду.
Після введення карантину, було внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, які передбачали те, що строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов’язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Це правило стосувалось строків подання відзиву, надання доказів, та всіх інших строків, які встановлювались судом. У зв’язку з цим до суду дійсно почало надходити багато клопотань щодо відкладення судових засідань. Починаючи з 12 березня по 6 серпня, надійшло понад тисячу клопотань щодо відкладення розгляду справи. Не завжди вони були обґрунтованими, в деяких випадках судді навіть змушені були приймати рішення про відмову в задоволенні таких клопотань.
Отже, з 12 березня 2020 року, у зв’язку з введенням карантину строки розгляду справ продовжувались на строк дії карантину, однак, 17 липня 2020 року набрав чинності Закон, яким змінено редакцію п. 3 розділу VI Кодексу в частині перебігу процесуальних строків під час дії карантину. За нової редакції суд застосовує всі раніше встановлені Кодексом строки, однак, може їх поновити або продовжити за клопотанням сторони, якщо дійде висновку про його обґрунтованість.
Вказаний Закон створив можливість для набрання чи.нності судовими рішеннями, які було прийнято судом починаючи з кінця березня 2020 року.
Який відсоток справ в середньому встигає розглянути суд?
В середньому щомісячно на розгляд судді надходить близько 50 справ, суддя розглядає з винесенням рішення до 45 справ на місяць. За 8 місяців поточного року до суду надійшло 3770 справ та матеріалів, зараз на розгляді перебуває 1045 справ та матеріалів.
Ми вже торкались фінансової теми, але є ще одне питання. Чи змінився рівень заробітної плати працівників адмінсуду за останні роки?Як цей процес вплинув на кадрове забезпечення (чи збільшилась/зменшилась кількість охочих кваліфікованих працівників через підвищення/зниження рівня зарплат)?
Що стосується рівня заробітної плати працівників суду, я б сказала, що у нас, все ж таки, достатній рівень заробітної плати кваліфікованих працівників. Ми постійно працюємо над тим, щоб цей рівень не зменшувався, а тільки зростав.
У цьому році, через значне недофінансування, заробітна плата в середньому стала дещо нижче, ніж в попередньому, однак ми намагаємося її підтримувати на рівні 2019 року.
Що стосується кадрових проблем, судом раніше оголошувались конкурси на заняття вакантних посад. Справа в тому, що у нас більшість посад – це посади державної служби, відповідно, ми можемо приймати на роботу виключно через проходження конкурсу. На конкурси, як правило, приходило достатньо бажаючих. Тобто, я вважаю, що статус працівника Луганського окружного адміністративного суду, викликає цікавість у фахових юристів. З березня 2020 року проведення конкурсів з добору на зайняття вакантних посад державної служби не проводились, однак, у нас достатня кількість працівників. У цьому році звільнився один працівник суду через сімейні обставини.
Як пандемія COVID-19 та карантин вплинули на роботу суду, його рівень завантаженості? Чи змінився режим роботи суду? Чи вплинув карантин на можливість людей фізично взяти участь у розгляді справ, у яких вони є сторонами або учасниками?
Дійсно, СOVID-19 і введення карантину вплинули на роботу суду. Перш за все, в суді запроваджені певні обмеження: всі відвідувачі повинні відвідувати суд виключно в засобах індивідуального захисту, тобто, це або медичні маски, або тканинні маски, або інші засоби захисту. Також ми застосовуємо ряд заходів задля попередження передачі цієї хвороби. У нас, якщо ви звернули увагу, є антисептики як на вході до приміщення суду, так і на кожному поверху. Працівники суду перебувають також в медичних масках. Засоби захисту ми закуповуємо виключно за власні кошти, на придбання цих засобів, антисептиків та інших дезінфікуючих засобів, засобів індивідуального захисту нам, на жаль, держава не виділила коштів. З кожної зарплати ми збираємо в певний фонд і потім самостійно купуємо все необхідне.
Що стосується можливості приймати участь у судовому процесі - ми допускаємо всіх бажаючих. Виключно діє обмеження щодо вільних слухачів. У нас зали не досить великі, в двох залах, де проводиться колегіальний розгляд справи, допускаємо лише 5 вільних слухачів, не більше, оскільки інша кількість може загрожувати безпеці учасників процесу. Учасники процесу допускаються, якщо вони перебувають в засобах індивідуального захисту і пройшли температурний скринінг. Працівники судової охорони забезпечені безконтактним термометром, перевіряється температура, якщо особа не має зовнішніх ознак захворювання, то вона допускається до участі в судовому засіданні.
В суді реалізовано можливість здійснювати розгляд справи, не перебуваючи поза межами залі судового засідання. Про таку можливість повідомлялось на сайті суду, роз’яснюється в ухвалах про відкриття провадження у справі про можливість реєстрації у електронному суді, можливості подання документів через засоби електронного зв’язку, можливості участі поза межами судового засідання. Тобто, навпаки, я вважаю, що пандемія змусила судову владу зробили крок на зустріч до учасників процесу і створити всі можливі умови для того, щоб був реальний доступ до правосуддя навіть в таких нелегких умовах.
Чи вплинула пандемія на рівень зарплат і скорочення апарату суду, його керівників та заступників?
Скорочення апарату суду у нас не було. Набір також не відбувався, тому що ми не проводили конкурс. Рівень зарплат працівників суду, починаючи з ведення карантину, не знизився. Єдина проблема – це те, що у нас недостатньо фінансування і інколи ми виплачували заробітну плату несвоєчасно.
Спілкувався Олексій Олійник
