На окупованій Луганщині російська влада просуває так званий “сім'язберігаючий підхід”, який подає як турботу про дітей та підтримку родин. Насправді ж за цією назвою приховується практика вивезення українських дітей до Росії та влаштування їх під опіку або усиновлення російським сім’ям. Від початку 2026 року, за даними так званої “дитячої омбудсменки ЛНР”, 24 дитини з Луганської області були передані до “інших регіонів” Росії.
Про так званий “сім'язберігаючий підхід”, куди вивозять дітей з окупованих територій Луганської і Донецької областей, що відомо про їхню подальшу долю, а також про масштаби депортації та повернення хлопців і дівчат – далі у матеріалі ТРИБУН.
“Сім'язберігаючий підхід” на окупованій Луганщині
На окупованих територіях російська влада запровадила “сім'язберігаючий підхід”. Його позиціонують як систему підтримки родин та профілактики соціального сирітства. Однак саме під цим гаслом українських дітей вивозять до Росії та передають під опіку або усиновлення. До цього причетна зокрема і Уповноважена при Президентові РФ з прав дитини Марія Львова-Бєлова.
У червні 2026 року так звана “дитяча омбудсменка ЛНР” Інна Швенк повідомила, що від початку року вже 24 дитини були влаштовані до нових родин у “інші регіони Росії”. А до 2030 року планується на “30% скоротити кількість дітей у закладах”. Над цим наразі активно працюють “органи системи профілактики спільно з апаратом уповноваженого з прав дитини та некомерційними організаціями”.
Депортацією дітей з окупованих територій Росія займається з перших днів війни з 2014 року. Як наголошує Дмитро Лубінець, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, в інтерв’ю “Укрінформ”, “Перша верифікована депортація української дитини відбулася навесні 2014 року: російська сім'я приїхала до Криму, забрала дитину з інституційного закладу, оформила усиновлення і вивезла на територію РФ. Воєнний злочин був завершений”.
Розглянемо, під якими гаслами та куди Росія вивозила хлопців та дівчат з окупації протягом років та чому це вважається депортацією.
2022 рік. Влаштування в російські родини vs депортація
На початку повномасштабного вторгнення російська влада пропагувала ідею підтримки дітей та родин, які постраждали від бойових дій. У звіті про діяльність Уповноваженого при Президентові РФ з прав дитини у 2022 році зазначається, що “З лютого 2022 року Російська Федерація прийняла близько 4,8 мільйона мешканців України та республік Донбасу, з яких понад 700 тисяч – діти. Переважна більшість неповнолітніх прибула разом із батьками або іншими родичами”.
Також “серед осіб, які прибули на територію Російської Федерації, були вихованці закладів для дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків (близько 1,5 тис. осіб), законними представниками яких були директори зазначених закладів”.
Під опіку в російські прийомні сім'ї було влаштовано 288 дітей з окупованих територій Донецької області та 92 дитини з окупованих територій Луганської області.
Взагалі з квітня по жовтень 2022 року “У російські прийомні сім’ї з 19 регіонів країни було влаштовано 380 дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків, з ДНР та ЛНР”.
Видання “Важные истории” проаналізувало, де саме могли знаходитися депортовані діти. За їхніми даними, “Найбільше дітей – 47 осіб – перебуває в Новосибірській області. Щонайменше 30 дітей опинилися в сім’ях Московської області, 25 – у Калузькій, 24 – у Нижньогородській. Ще 21 депортована дитина живе в сім’ях Ямало-Ненецького автономного округу, 20 – у Ленінградській області. В інші регіони вивезли менше 20 дітей. Чотири суб'єкти (Пензенська, Ростовська, Костромська та Новгородська області) згадувалися в новинах як регіони, куди вирушили депортовані діти, але скільки в підсумку туди приїхало дітей – невідомо”.
Наприклад, у жовтні 2022 року Уповноважена при Президентові РФ з прав дитини Марія Львова-Бєлова повідомила, що до Підмосков'я було привезено 234 дітей-сиріт із Донбасу. Серед них 53 дитини — “вихованці трьох дитячих будинків віком від одного до п’яти років, яких попросив евакуювати до безпечних регіонів країни голова Донецької Народної Республіки Денис Пушилін”, а 76 дітей з окупованої Луганщини планували передати у “нові” родини у Волгоградську, Ленінградську, Новосибірську та Тюменську області.
У липні 2022 року Марія Львова-Бєлова особисто “усиновила” 15-річного Філіпа з Маріуполя. Так вона прокоментувала своє рішення: “Тепер я знаю, що таке бути мамою дитини з Донбасу. Це складно, але ми точно любимо одне одного”
На одній із відеоконференцій Львова-Бєлова промовила, що підліток, коли перебував в Україні, піддавався антиросійській пропаганді: “Я не можу сказати, що все проходить гладко, що все проходить без жодних труднощів. Важко реагувати, коли твоя дитина бігає за молодшими дітьми й каже: “З’їм москаленка”, але я розумію, що це пов’язано не з ним, а з тією восьмирічною антиросійською пропагандою, яка була на території Маріуполя. Але ми зараз любимо одне одного. Син почав називати мене “мамою””.
2023, 2024, 2025 роки. “Діти в родині” vs депортація
Щороку в російському інформаційному просторі лише іноді публікувалася інформація, куди саме вивезли дітей з окупованих територій Луганської і Донецької областей та хто взяв над ними опіку або усиновив.
Відомо, що у 2023 році деякі діти потрапили у Ямало-Ненецький автономний округ, Нижній Новгород, у 2024 році 70 осіб вивезли у Москву та область, Калугу, Тюмень, на Алтай, а у 2025 році 30 дітей-сиріт потрапили у сім’ї “в інші регіони Росії”.
2026 рік. Рішення Комісії ООН
12 березня 2026 року Незалежна міжнародна комісія з розслідування порушень в Україні представила звіт, у якому визнала, що Росія депортує та примусово переміщує дітей з окупованих територій.
У звіті йдеться, що “переконливі докази депортації та переміщення загалом 1205 дітей із п’яти областей України, перевірені комісією, дозволили їй дійти висновку, що ці дії є злочинами проти людяності та військовими злочинами у вигляді депортації та насильницького переміщення дітей”.
Голова Комісії Ерік Мьосе заявив:
“Зібрані докази свідчать про те, що ці дії були вчинені відповідно до ретельно організованого плану та в рамках політики, розробленої й реалізованої на найвищому рівні російського уряду”.
Також у березні 2023 року президенту Росії Володимиру Путіну та Уповноваженій з прав дитини Марії Львової-Бєловій судді Міжнародного кримінального суду (МКС) видали ордери на арешт “за військовий злочин у вигляді незаконної депортації населення (дітей) та незаконного переміщення населення (дітей) з окупованих територій України до Російської Федерації”.
Станом на 16 червня 2026 року за даними порталу “Діти війни”: 20 610 дітей депортовано та/або примусово переміщено (за даними Bring Kids Back UA), 744 000 осіб депортовано за даними з відкритих джерел, озвучених РФ.
Як би Росія не намагалася приховати вивезення дітей з окупованих територій Луганської і Донецької областей під грифами “сім'язберігаючий підхід”, “оздоровдення”, “діти в родині” тощо, міжнародна спільнота розглядає такі дії як депортацію та примусове переміщення та вважає воєнним злочином.
Водночас українська влада та міжнародні організації продовжують працювати над поверненням дітей додому.
Читайте також: Музей у Смоляниновому: як окупанти видали українську спадщину за доказ “російської історії”
