З 2014 року на окупованих територіях Луганської і Донецької областей діти та молодь піддаються впливу російської пропаганди. Окупанти задіюють усі засоби масових комунікацій, а подекуди й залучають дітей, аби досягти свого результату - зробити їх частиною російського суспільства. Під час повномасштабного вторгнення окупаційна влада активно мілітаризує молодь, щоб та відстоювала “правильні” інтереси, а у майбутньому - брала участь у війні проти України.
Журналістка ТРИБУН проаналізувала методи впливу російської пропаганди на дітей в окупації та дізналася, до яких заходів окупаційна влада залучає молодь, аби просувати “цінності” та “ідеї”.
Російська ідея у закладах освіти
Окупаційна влада приділяє велику увагу мілітаризації молоді. Це не тільки залучення дітей та підлітків до тематичних змагань, “рухів”, військового волонтерства, а й проведення “уроков мужества”. Зазвичай на них окупанти розповідають про російських військових та їхні “подвиги”, події 2014 року та повномасштабну війну з вигідного для російської влади кута зору.
Так, наприклад, 27 березня 2024 року представники фонду “Защитники Отечества” провели для луганських кадетів “урок мужества”, присвячений “10-й годовщине воссоединения Крыма с Российской Федерацией”.
Окупанти “рассказали кадетам о героях Российской Федерации – уроженцах Луганской Народной Республики, показали видеоролики о воссоединении Крыма с Россией и героических событиях на Донбассе”.
У такий спосіб підлітки на окупованих територіях знатимуть про анексію Криму лише з позиції російської сторони. Через брак джерел інформації та обмежений доступ до них вони не мають можливості дізнатися правди.
Окупанти продовжують переписувати історію на свій лад. “Міністерство освіти та науки” окупованої Луганщини 13 березня 2024 року заявило, що планує розробити новий підручник для 5-7 класів “История нашего края”.
А ось шкільні підручники українського зразка, які російська війська знаходять на новоокупованих територіях, - використовують для пропаганди та знищують.
Ворожий інформаційний канал “Донбасс решает” опублікував фото книг з підписом “в школах освобожденных территорий ДНР находят украинскую литературу для воспитания русофобов”. Йдеться про підручники для 10-11 класів “Захист Вітчизни” та книгу “Українська Гельсінська Спілка 1988-1990 рр”.
Окупанти стверджують, що “этим оболванивали детей. Из-за этого воюющие против России не знают своей настоящей истории”.
Пропагування російських поглядів і нав’язування дітям, що вони “русские”, відбувається і в окупованому Сєвєродонецьку. У гімназії №11 вчитель-колаборант під час уроку демонструє презентацію “Родиной мы называем страну, в которой родились. Страна, в которой я родился - это Россия”.
Варто зауважити, що Сєвєродонецьк окуповано з червня 2022 року, тому діти, які зараз там навчаються у школі, народилися й росли в Україні.
У школах на окупованих територіях також є популярним розміщення в кабінетах стендів з російською та окупаційною символікою.
Наприклад, подібний стенд є в одній із шкіл Рубіжного. На ньому напис “Россия” та прикріплені відповідні малюнки.
Яскравий приклад - кабінет у Свердловській школі №9, де присутня не тільки російська атрибутика, а ще й фото президента РФ.
Про що говорять з молоддю на окупованих територіях
На окупованій Луганщині Голова Спілки кінематографістів Донбасу, продюсер та музикант Роман Разум продемонстрував дітям свій фільм “Русская весна”. Його слоган - “Мы воюем за Россию”: показ бойових дій, прославлення російських військових тощо. Знімався фільм неподалік окупованого Лисичанська.
Це один із дієвих методів російської пропаганди. Адже подібні фільми викликають емоції, відчуття “патріотизму”, “розуміння”, що відбувається зараз, закликають до дій і на підсвідомості формують уявлення про “героїзм” і “героя”.
Зважаючи на це, молодь, яка прагне долучитися до чогось, самоствердитися, бути до чогось причетними, легко піддається впливу. Адже інформація з української сторони для них недоступна.
Вже відомий фейк про “повернення” “исконно русских земель” до складу РФ, який російська пропаганда поширює з 2014 року, й досі “живе” на окупованих територіях.
Підліткам на уроках і в 2024 році розповідають про “русскую весну”. Наприклад, у Луганській школі №5 19 березня відбувся телеміст, присвячений темі, “как исторические территории России возвращались домой, начиная с 22 февраля 2014 года”.
Вплив російських свят на молоде покоління в окупації
Аби підлітки та молодь на окупованих територіях Луганщини та Донеччини ідентифікували себе з російським народом, окупанти долучають їх до тематичних свят і участі в різних заходах. У такий спосіб просувають культурні цінності та показують так звану “єдність” з Російською Федерацією.
Показовим святом, у якому взяли участь неповнолітні, стало 23 лютого – “День защитника Отечества”. Його святкування відбулося у “Сімейному центрі” Свердловська, що на окупованій Луганщині. Діти у російській формі та з прапорами привітали окупантів.
“В отделении по работе с несовершеннолетними торжественно встретили бойцов 228 полка 2 батальона "Белые Волки". Военнослужащие приехали из окрестностей только-только освобожденной Авдеевки”.
Окупаційна влада залучає молоде покоління і до різноманітних Всеросійських акцій - пропаганда “єдиного” народу.
Так, 26 березня 2024 року школярі на окупованій Луганщині взяли участь в акції “Цветок надежды”, присвяченій пам'яті жертв теракту в “Крокус Сити Холле”. “Міністерство освіти та науки” окупованої Луганщини повідомило, що “дети своими руками сделали оригами цветка крокуса, ставшего символом поддержки пострадавших в атаке террористов”.
У деяких школах на окупованій Луганщині відбулася подібна акція – “Журавлі”.
Заходи відбулися під час навчального процесу, тож назвати участь у Всеросійських акціях “добровільною” - неможливо.
Отже, Росія застосовує усі можливі методи пропаганди, щоб діти та молодь з окупованих Луганської і Донецької областей ідентифікували себе виключно з російським народом і вважали окуповані території - територіями у складі РФ. У такий спосіб ворог намагається ускладнити, а подекуди й унеможливити деокупацію територій.
Проте варто пам’ятати, що не всі піддаються впливу російської пропаганди. Є й ті, хто займається партизанською діяльністю або намагається показати, що чекає Збройні сили України.
Авторка: Юлія Канзеба
