Ярина Коваленко створює унікальні схеми для бісероплетіння, які повертають людей у дитинство і нагадують про рідні місця. Художниця розповіла, як народжуються образи, чому обмежує ширину схем до 33 намистин і що надихає більше за все.
Вона народилася у Луганську, навчалася на художника комп'ютерної графіки, а сьогодні поєднує створення схем із 3D-моделюванням у геймдеві та ілюстрацією. Декоративне мистецтво супроводжувало її з дитинства — виставки, творчі експерименти, пошук власного шляху. Усі свої схеми вона викладає безкоштовно. Для неї творчість — це не окрема сфера життя, а саме життя, де процес не менш важливий за результат.
Від Луганська до геймдеву
Ярина народилася у Кам'янобрідському районі міста Луганська. Декоративне мистецтво супроводжувало її з дитинства — виставки, творчі експерименти, пошук власного шляху. Після школи навчалася спочатку в коледжі на економіста — так хотілося батькам, а потім в Академії на художника комп'ютерної графіки. Сьогодні поза створенням схем вона займається ілюстрацією та 3D-моделюванням, реалізує себе у геймдеві, робить різні модельки та хендпейнт-текстури. Усі концепти — також її авторства.
"Якийсь час я хотіла бути виключно художником по оточенню, але зрештою займатися хендпейнтом мені виявилося ближче, як і робити схеми", — розповідає Ярина.
Іноді вона створює піксельарт, і якщо результат вдалий, — накладає сітку для вишивання та викладає у відкритий доступ.
Що стає поштовхом до створення нової схеми? Ярина каже, що зазвичай їй просто цікаво, що вийде.
"Зазвичай мені просто цікаво що вийде, тобто сам процес, і цього буває достатньо. Я дуже багато експериментую і ніколи напевне не знаю, який достеменно буде результат", — ділиться художниця.
Надихнути може будь-що — щось емоційне, що відгукнулося, або просто час зробити щось цікаве. Але, як зазначає Ярина, одного натхнення завжди мало. Потрібні ідеї та реалізація, а ідеї не з'являються на порожньому місці.
Це накопичення відбувається постійно. Ярина переглядає величезний обсяг матеріалу — від картин живопису до піксельарту. Вона звертає увагу на марки, які в Україні випускають, ілюстрації в мережі, екслібріси, оформлення старих книжок. Особливо подобаються ілюстрації видавництва Абабагаламага — Єрко та Суліми. У полі зору потрапляють керамічні вироби, килими, скрині, намиста, вишивка, фотографії. Все це стає візуальним банком, з якого потім народжуються ідеї для схем.
"Часто буває достатньо погортати стрічку і, наприклад, зловити святковий вайб Різдва чи Великодня і при цьому якісь ідеї в голові вже були", — розповідає авторка.
Але є ще одне джерело натхнення — особисте. Бувають находить ностальгія, коли Ярина згадує Луганськ до окупації, свої враження, спостереження, фотографії. Часто в пам'яті спливають підручники української мови та літератури, їхнє оформлення та емоції від картинок. Ці спогади теж стають частиною майбутніх схем.
"Взагалі найсильнішим натхненням для створення схем було те, що в мережі, на жаль, не було того, що мені б сподобалося, і я вирішила робити сама", — зізнається вона.
Перед тим як робити схему, Ярина зазвичай шукає певні референси, щоб образ, який є в голові, сформувався. Улюблених кольорів у неї немає. Для Ярини важливіше кольорові поєднання і емоції, які вони викликають. Вона мислить не окремими відтінками, а тим, як вони працюють разом і який настрій створюють.
"Я більше мислю категоріями кольорових поєднань і які емоції вони можуть викликати чи створювати якийсь настрій — для мене це важливіше", — пояснює вона.
Буває таке, що якусь схему художниця вже зробила, але не дуже задоволена результатом і потім деякий час думає, як наблизитися до того результату, що їй би сподобався. Через це в неї з'являються схеми, які вона переробляє, іноді повністю. А коли ідей немає або емоційно не той стан, є інший вихід — адаптація.
"Також якщо ідей поки що немає або я емоційно ніяка, я можу просто зайнятись адаптацією чогось під формат браслету або гердану. Часто це просто з цікавості який буде результат", — каже Ярина.
Фотошоп і правило 33 намистин
Усі свої схеми Ярина малює у Фотошопі. Там можна зробити собі сітку без проблем і налаштувати пензлик під малювання пікселями.
"Мені не дуже подобаються програми для створення вишивки чи інші для схем через обмеженість інструментів та коригування палітри, а також для мене є важливим можливість редагування шарів та взагалі їх створення. У фотошопі я можу малювати схеми швидко", — пояснює художниця.
Є у неї й особливі правила роботи. Перше — це розмір схеми по ширині. Ярина має зробити схему таким чином, щоб для людей, які будуть плести чи вишивати її, вона не була заширокою. Вона враховує матеріал — бісер — і розмір, який є більш розповсюдженим у майстринь.
"Мені потрібно вміститися у розмір 33. Це максимальний розмір — 33 намистини завширшки або якщо міряти вже готовий виріб — близько 5 см", — розповідає Ярина.
Також вона стримує себе за кількістю кольорів.
"Я розумію, що бісер — це недешево, і виріб, у якому є багато кольорів, — він буде дуже недешевий. Але інколи мене все ж таки заносить на багатокольорові схеми", — усміхається авторка.
Найскладніше — впізнаваність образу
У Ярини є два моменти, які стосуються усіх схем: час, витрачений на створення — схема може бути великою або, якщо ідея в голові не повністю сформована, витрачаєш додатковий час на опрацювання концепції, та сама складність передачі візуального образу таким чином, щоб він був для людей впізнаваним.
"Якщо люди впізнали у роботі певний образ, то це означає що візуально він працює і робота виконана добре", — пояснює Ярина.
Вибір палітри кольорів залежить від тематики та концепту того, що хоче зробити художниця.
"Якщо, до прикладу, взяти тематику Різдва, то це червоно-зелені барви, різні відтінки синього, особливо темно-синій, і обов'язково відтінки срібла та золота. Якщо схеми на осінню тематику, то тут можна сміливо брати кольори та відтінки, які притаманні врожаю, зерну, грунту", — розповідає вона.
Тим, хто хоче створювати схеми, Ярина радить почати з теорії — книжки про колір та кольорові поєднання одразу стануть у нагоді. Але не менш важливо спостерігати за світом навколо.
"Також треба багато спостерігати не тільки за іншими майстрами чи художниками, а й за навколишнім середовищем, наприклад споглядати природу і які кольорові поєднання бувають. Не буде зайвим трохи поцікавитись декоративною композицією", — каже художниця.
А ще — багато вчитися і дозволяти собі робити помилки.
"Повернула мене в дитинство"
Підписники та ті, хто використовує схеми Ярини, реагують по-різному.
"Якось одна дівчина, побачивши схему по Гаррі Поттеру, сказала що вона повернула її в дитинство. Комусь просто подобається і навіть з картинами порівнюють", — розповідає авторка.
Але найбільший відгук у серцях людей має те, коли Ярина створює щось на тему Луганська.
"Там одразу спогади як хвиля накатують. Взагалі це дуже добре, якщо у людей це викликає хороші емоції, бо я для того і роблю, щоб певні форми нагадували певні образи, а відповідно й емоції", — каже вона.
До того, що її схеми можуть поширювати без дозволу, Ярина ставиться спокійно.
"Я викладаю їх безкоштовно і я розумію, що хтось буде поширювати. Я створила цей ресурс перш за все для українців і щоб вони безкоштовно користувалися", — пояснює вона свою позицію.
Популярність у творчості для Ярини означає перш за все те, що вона знайшла свою аудиторію, якій подобається те, що дівчина створює.
"Також це напевне якісь можливості співпраці або цікаві проєкти і, можливо, якісь нові знайомства", — додає художниця.
Творчість Ярина не поєднує з повсякденним життям — у неї творчість і є життя.
"За межами створення схем я роблю 3D-моделі чи малюю ілюстрації, тому для мене це постійний і повсякденний процес", — розповідає вона.
Мрії, пов'язаної з вишивкою чи бісером, зараз немає. Але була колись.
"Ой ні, але можу розповісти яка була. Якось по телебаченню, років 11 тоді було, я побачила якусь дівчинку що поставила рекорд у книзі Гіннеса. Вона відтворювала з бісеру різні кущі та рослини в натуральний розмір. І чомусь мені тоді це здалося чимось дуже класним. Зараз як згадую і думаю: "Господи, це ж скільки треба матеріалів та часу і чи вартує воно того?"", — сміється Ярина.
Від творчості Ярина відпочиває по-різному. Неймовірно радіє, коли є час почитати книгу чи подивитися фільм або серіал.
"Люблю різні аніме дивитися. В комп'ютерні ігри пограти. Якщо якась гра сподобалась, то йду на платформу Artstation подивитися концепти, як вона створювалася. Вибратися в місто погуляти або просто сон. До речі, споглядання іншої творчості, — це також пожива для роздумів та ідей, що можна було б зробити, або певних візуальних образів та тематик. Якщо так подумати, то певне я взагалі від неї не відпочиваю", — говорить художниця.
Про емоції, які хоче передати своїми роботами, Ярина розмірковує інакше. Для неї важливіше, щоб образи та певний настрій відгукнулися людям, а кому і як — це вже залежить від кожної людини окремо.
"Взагалі важливішим є те, щоб образи та певний настрій відгукнулися людям, а кому і як відгукнеться — це залежить від кожної людини окремо. Зі схемами на святкові теми простіше, ти можеш створити відповідний настрій і емоцію, а також з більшою впевненістю знати, що саме емоції свята будуть", — підсумовує художниця.
Ярина Коваленко робить те, чого їй самій колись не вистачало — створює теплі, впізнавані схеми для бісеру, які викликають емоції й спогади. Вона підходить до цього з любов’ю до процесу. Для неї головне — щоб людям хотілося творити, щоб робота приносила радість і нагадувала про щось рідне. Її творчість — це спосіб ділитися настроєм.
Читайте також: Відсутність бабусиної вишиванки не робить луганців “меншими” українцями. Інтерв’ю з етнологинею Оксаною Косміною.
