“80–90% покупців квартир у новобудовах Маріуполя — жителі Москви, Санкт-Петербурга та інших регіонів Росії. Маріупольців серед них лише близько 10%”. Таку заяву 3 червня під час інтерв’ю російським медіа зробила рієлторка, яка працює на ринку нерухомості Маріуполя. ТРИБУН розбирався, хто населяє зараз місто, адже при повній окупації російська влада заявляла, що “захищає” місцевих. То ж чи залишились там маріупольці?
Ми не можемо точно визначити чисельність росіян у Маріуполі, але все ж знайшли певні ознаки, які вказують на переїзди з Росії. Поки тисячі маріупольців четвертий рік чекають на компенсаційне житло, скаржаться на заморожені ремонти та записують відчайдушні звернення до російської влади, у місті активно будують нові житлові комплекси. І головними покупцями квартир у них стають не місцеві жителі, а росіяни з інших регіонів.
Ще в лютому 2025 року керівниця сервісу нерухомості “Аякс Маріуполь”, а також так звана “голова регіонального відділення Асоціації жінок-підприємниць Росії в “ДНР”” Луїза Наливай відкрито говорила про те, що росіяни не лише приїжджають працювати до Маріуполя, а й залишаються там жити.
“Попит на нерухомість мають жителі так званої великої Росії. <…> Маріуполь — курортне місто з морем, м’яким кліматом, додатковий південь, тому люди охоче сюди приїжджають і купують житло. Дуже багато тих, хто приїхав працювати з Центральної Росії та Сибіру, закохуються в місто, перевозять сюди свої сім’ї та вирішують залишитися тут жити”, — зазначила вона.
І, дійсно, є реальні приклади переїздів росіян. Так, наприклад, росіянка розповідає, що переїхала до Маріуполя з Підмосковʼя та назвала житло доволі дорогим:
Наступна жінка переїхала з дитиною до Маріуполя після того, як зʼїздила до чоловіка в окупацію. Фактично вся сімʼя переїхала з Желєзногорська:
Однією з причин такого інтересу є пільгова іпотека під 2%. Саме на таких умовах можна придбати квартиру в новобудові, сплативши лише близько 10% першого внеску. Для росіян це вигідна пропозиція. Для багатьох маріупольців — недосяжна розкіш. Особливий цинізм ситуації полягає в тому, де саме зводять це житло. Більшість нових житлових комплексів у Маріуполі з’являються на місці будинків, які були пошкоджені під час бойових дій, а згодом знесені. Багатьом мешканцям пояснювали, що знесення необхідне для будівництва нового житла, яке вони отримають як компенсацію за втрачені квартири.
За роки окупації в Маріуполі з’явилося вже чимало таких житлових комплексів. На проспекті Миру, 129 триває будівництво ЖК “Міраполіс”:
На вулиці Купріна, 4–5 збудували ЖК “Невський” — один із перших масштабних комплексів, який навіть відвідував Володимир Путін:
На бульварі Богдана Хмельницького, 12 виріс ЖК “Аура”:
На місці зруйнованих будинків по колишній вулиці Азовстальській, яку окупаційна влада перейменувала на Тульський проспект, з’явився ЖК “Лівобережний”:
Вулицю Азовстальську, назва якої безпосередньо асоціюється з одним із символів оборони Маріуполя, окупаційна влада перейменувала на Тульський проспект. А на місці будинків, які там стояли раніше, сьогодні будують нове житло для продажу.
За словами маріупольців, іноді окупаційна влада використовує ще одну схему. Якщо новий будинок зводять на місці знесеного, його адреса може змінитися лише на одну літеру. Наприклад, будинок по вулиці Нахімова, 134 після знесення перетворився на новобудову за адресою Нахімова, 134-А. Офіційних пояснень цьому немає. Однак місцеві мешканці припускають, що таким чином окупаційна влада намагається розірвати зв’язок між старою адресою та новим будинком, щоб колишні власники не могли претендувати на квартири в новобудові.
Люди розповідають, що ремонти звичайних будинків часто заморожуються через відсутність фінансування. Працівникам не виплачують зарплату, через що роботи зупиняються на невизначений термін. Водночас маріупольці звертають увагу на іншу закономірність: за весь час окупації не було випадків, коли через нестачу фінансування зупинялося будівництво нового іпотечного житла.
Один із місцевих жителів описав ситуацію так:
“Понабудували в Маріуполі іпотечних будинків, а в людей немає грошей. Купують їх “північани”, а нам не ремонтують квартири. Живемо в гуртожитках, на старості років залишилися без дому. Усе, що наживали роками, згоріло. Когось війна збагатила, а нас залишила ні з чим. Хуснуллін доповів Путіну, що в Маріуполі все добре з житлом, а насправді це не так. Підрядники кажуть, що грошей на ремонт не виділяють. Скільки ще чекати?” (стиль оригіналу збережено).
Окрема історія — знесення будинків. За словами маріупольців, частину з них можна було відновити. Ба більше, деякі будівлі спочатку навіть включали до програм ремонту. Однак пізніше раптово з’являлися рішення про знесення. Одним із таких прикладів став будинок на вулиці Купріна, 4. На відео, знятому до знесення, видно, що будівля мала пошкодження та сліди пожежі. Водночас більшість стін залишалася цілою, а очевидних ознак критичного руйнування конструкцій не було. Попри це, будинок знесли. Сьогодні на його місці стоїть ЖК “Невський”:
Схожа історія сталася з будинками на вулиці Латишева, 35 та Латишева, 25. За словами місцевих мешканців, спочатку окупаційна влада обіцяла їх відновити та говорила про можливість ремонту. Однак згодом було ухвалено рішення про знесення. Люди переконані, що ці будинки ще можна було врятувати, однак їх усе одно демонтували. Ми не даємо жодних оцінок щодо ремонтних робіт, а лише описуємо ситуацію зі слів місцевих.
Так само знесли будинок на бульварі Богдана Хмельницького, 47. На фотографіях, зроблених до демонтажу, видно як пошкоджені, так і вцілілі секції будівлі. Попри це, сьогодні на його місці вже будується іпотечне житло, де житимуть так звані “нові маріупольці”.
Місцеві розповідають, що якщо на момент знесення в будинку проживали люди, то їх змушували виїжджати. Для цього могли відключати воду, світло та інші комунікації, аби люди самі залишили свої квартири. На думку маріупольців, у гонитві за будівництвом нових іпотечних житлових комплексів і можливістю заробити на продажі квартир окупаційна влада демонтувала навіть ті будівлі, які хоч і були пошкоджені, але не були безнадійними. Ті ж, хто намагається публічно говорити про свої проблеми, дедалі частіше стикаються з тиском.
Напередодні чергової “Прямої лінії” з Володимиром Путіним мешканці Маріуполя масово записували відеозвернення на фоні котлованів та новобудов із плакатами “SOS” та “Безхатченки”. Люди нагадували, що вже четвертий рік не можуть отримати квартири, які їм обіцяли після знесення власних будинків. Однак цього року після публікації таких звернень людей почали викликати до “поліції” та вручати попередження про “неприпустимість порушення законодавства про проведення мітингів”.
У підсумку складається картина, яка виходить далеко за межі звичайної житлової проблеми. На місці знесених будинків виростають нові житлові комплекси. Основними покупцями квартир у них стають жителі Москви, Санкт-Петербурга та інших регіонів Росії. Самі ж маріупольці роками чекають на компенсації, не можуть дозволити собі іпотеку, втрачають надію отримати обіцяне житло і дедалі частіше стикаються з тиском, коли намагаються публічно про це говорити. Якщо вірити словам рієлторки, яка працює в окупованому Маріуполі, 80–90% покупців квартир у новобудовах — це не місцеві жителі. І тоді зміни, які сьогодні відбуваються в місті, стосуються не лише нових фасадів, житлових комплексів чи назв вулиць. Разом із новими будинками Маріуполь поступово отримує і нових мешканців. А люди, для яких це місто було домом задовго до повномасштабної війни, дедалі частіше залишаються лише спостерігачами того, як на місці їхніх будинків будують житло вже для інших.
Читайте також: "Компенсація" в аварійному будинку: що приховує російська відбудова Маріуполя.
