Переселенці можуть отримати житло від Американського благодійного фонду “До України з Любов’ю”. Житло надається у безплатне користування до 5 років у Софіївській Борщагівці — 135 квартир, Тарасівка (Боярська ТГ) — 330 квартир, будинки для самотніх ВПО похилого віку — у Колонщині (Макарівська ТГ). Заповнити заявку можна ТУТ.
Журналісти видання ТРИБУН поспілкувалися з луганчанином Олександром Явтушенком, співголовою Рад ВПО в Дарницькому та Оболонському районах міста Києва та членом Координаційного центру допомоги цивільному населенню Київської області.
“Я сам переселенець 2014 року з Луганська. Юрист за фахом. Голова секретаріату громадської ради при Міністерстві цифрової трансформації України й співголова рад внутрішньо переміщених осіб при Оболонському та Дарницькому районах Києва”, — говорить Олександр Явтушенко.
Пан Олександр пояснює, що його робота допомагає виявляти першочергові проблеми переселенців, зокрема й житло.
“Ми впроваджуємо створення дорадчо-консультативних органів рад внутрішньо переміщених осіб по всій Україні при органах місцевого самоврядування, при органах державної влади. В тому числі включений і напрямок роботи щодо забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом. Я ще, наприклад, входжу до координаційного центру з питань цивільного населення при Київській обласній державній адміністрації. Крім цього, ми працюємо з міжнародними донорами, аби залучати кошти до будівництва нового житла для ВПО і відповідно, передачу його або в довгострокове користування, або у власність на тих чи інших умовах”.
Так у Вінниці вже є успішний приклад — кооперативний будинок.
“Проєкт ми реалізували спільно з об'єднанням переселенців "Спільна справа". Їхня історія була така, що переселенці звернулися до міської влади. Міська влада виділила безкоштовно земельну ділянку в місті Вінниця та профінансувала проєктно-кошторисну документацію для будинку, був створений будівельний кооператив. Тобто самі переселенці для себе створили будівельний кооператив і почали будівництво багатоквартирного будинку на понад 100 квартир. Відповідно цей будинок вже майже добудувався у Вінниці. Його під'єднано до комунікацій. Люди починають робити ремонти у своїх квартирах”.
Там люди самостійно профінансували собі житло, але місто безкоштовно видало землю і профінансувало проєктно-кошторисну документацію.
“Собівартість квадратного метра вийшла близько 13 тисяч гривень. В той час, як вартість квадратного метра комерційного житла такого самого класу в місті Вінниця — це близько 20 000 - 21 000 тисяч гривень. Це успішний кейс по кооперації саме внутрішньо переміщених осіб”.
Фахівець наголошує, що це здебільшого були переселенці 2014 року, оскільки будівництво почалося ще до повномасштабного вторгнення.
“Це були переселенці першої хвилі. В цьому контексті треба зважати на фактор інтеграції: за вісім років вони встигли більш-менш адаптуватися в тій громаді, в яку вони перемістилися. Якось стати там на ноги й, напевно, змиритися з тим фактом, що внутрішнє переміщення — це процес доволі довгий, а можливо вже матиме постійний характер”.
І в цьому відмінність від переселенців другої хвилі — тих, хто вперше покинув домівки у 2022 році.
“Ці люди мають надію, що ось-ось повернуться додому, навіть тоді, коли в їхньому регіоні активно ведуться чи велися бойові дії та на відновлення знадобляться роки”.
І це нормально — бути розгубленим в даному випадку, саме тому створюються групи підтримки переселенців, благодійні фонди першочергово надають житло в модульних містечках.
“Психологічний критерій часто обмежує нових переселенців шукати якесь постійне або довгострокове житло на території, на яку вони перемістилися. Оскільки вони не вважають, що це буде надовго. Окрім того, ці люди тільки-тільки перемістилися, стають на ноги, починають інтегруватися в нову громаду. Як правило, у більшості випадків вони не мають стабільної роботи, не мають якогось постійного місця проживання і взагалі часто перебувають в розгубленому стані: що їм робити далі, як далі жити? Бо більшість з цих людей втратили майже все, що в них було”, — ділиться спостереженнями Олександр.
Тому й житло є першочерговим та найбільш актуальним питанням.
“Житло від Американського благодійного фонду “До України з Любов’ю” будується в Київській області за американські донорські кошти. На певних умовах вони готові його здати переселенцям строком до п'яти років. Укладатиметься договір і безкоштовно надаватиметься тим, хто реально потребуватиме. В першу чергу це внутрішньо переміщені особи, які мають ще додаткові якісь пільгові категорії. Наприклад, багатодітна сім'я, особи з інвалідністю або дитина з інвалідністю тощо”, — пояснює Олександр.
За інформацією на сайті БФ, програма передбачає квартири для 135 родин у будинку на Софіївській Борщагівці, які надаватимуться на 5 років.
“Це багатоповерхові будинки. Квартири будуть мебльовані, з ремонтом, з усім необхідним, наскільки нам повідомили. Це не як комунальна квартира, а для кожної сім'ї буде окрема квартира. Відповідно, ті люди, які заповнили анкету на сайті, пройшли реєстрацію, відбір. Результати будуть затверджуватися американськими донорами. Після цього з відібраними сім'ями буде підписаний договір щодо надання житла в безкоштовне користування. Відповідно люди зможуть заїхати. Говорив з керівництвом цього американського фонду — вони очікують, що десь восени перші люди вже зможуть заселитися в ці квартири”, — говорить пан Явтушенко.
Квартири у Тарасівці для 330 родин будуть розподілятися за тим же принципом. Єдина відмінність — в цьому випадку донори передбачили фізичну та психологічну реабілітацію (згідно даних сайту).
“Для осіб працездатного віку обиралися Тарасівка і Софіївська Борщагівка, аби було близько до столиці та у людей було більше можливостей знайти роботу. Я знаю, що однією з умов проживання є те, що протягом трьох місяців людина має знайти собі постійне місце роботи, бо це також дуже важливо для інтеграції”, — продовжує ділитися деталями Олександр.
А от будинки для самотніх ВПО похилого віку у Колонщині (Макарівська ТГ) передбачають пансіон.
“Тобто там, як нам повідомили, буде і безкоштовна стоматологія, і безкоштовні обіди для осіб похилого віку. Через те, що людям похилого віку не так потрібна близькість до Києва, розглядали варіанти ближче до природи, але там буде вся потрібна інфраструктура. Над її створенням на місці працюють”.
Анкета на сайті Американського благодійного фонду “До України з Любов’ю” виглядає таким чином:
Дедлайну на подачі заявок нема. Як тільки набереться кількість людей, форма заявки закриється.
“Важливо уточнити: 10-20 анкет на одну електронну адресу заповнювати не можна, бо відображатися в адміністраторів буде тільки остання з тією ж електронною адресою. Тобто на кожну анкету мусить бути унікальна електронна адреса. Так влаштована СRM-система”, — підкреслює Олександр.
Нагадуємо, заповнити анкету можна ТУТ.
