Валерія Носенко та Діана Вербицька – сестри, медикині та засновниці салону краси в Рівному “sisters.studio”. Перед початком повномасштабної війни дівчата жили й працювали в Кремінній.
Про життя до 24 лютого 2022 року та самореалізацію під час війни кореспондентці ТРИБУН розповіла одна з сестер, Валерія.
Після завершення навчання в Кремінському коледжі дівчина працювала медичною сестрою в навчальному закладі й паралельно вступила до університету на викладача. Однак весь час думала про власну справу.
“Я з дитинства мріяла бути масажисткою. Тому пройшла курси з масажу й почала приймати клієнтів. За кілька місяців мала вже повний запис. Дуже втомлювалась, але мені подобалось те, чим я займаюсь”, – розповіла Валерія.
Через рік вона завагітніла та припинила працювати до поки дитині не виповнилося два місяці. Але, зізнається, було дуже складно і тому вирішила спробували себе ще в якомусь напрямку.
Сестра Валерії – Діана Вербицька – лікарка, займається дерматологією та косметологією. Тому наступним напрямом, де Валерія спробувала себе, була саме косметологія. Як зазначає дівчина, вона одразу зрозуміла, що це не для неї.
“У нашому місті геть не було лазерної епіляції, відтак я вирішила спробувати. Мене дуже підтримала сестра і завдяки її підтримці я наважилась взяти кредит на лазерний апарат”, – поділилася Валерія.
За її словами, справа одразу зазнала успіху, прийшло багато клієнтів і запис був на два місяці вперед.
Але всі плани зруйнувала війна. За два тижні після придбання лазера почалося повномасштабне вторгнення.
“Ввечері 23 лютого я ще нагадувала клієнтам про записи на завтра і всі підтвердили. Зранку 24-го в моєму місті не було чути вибухів, але новини ми, звичайно ж, читали, тому я скасувала всі записи. Ми з сімʼєю зібрали трохи речей та перемістились у підвал в тому навчальному закладі, де я раніше працювала”, – згадує Валерія.
У підвалі родина жила до квітня 2022 року і додому вдалося зайти лише один раз, напередодні відʼїзду. Вранці 3 квітня вони виїхали з Кремінної.
Ми евакуювалися. Але я почувала себе зрадницею, бо деякі мої родичі лишались в місті. Їхала з думками, що це буквально на кілька місяців і ми повернемось. Та більше не повернулися.
Обладнання й матеріали вивезти не вдалося. Навіть апарат, який тільки-но взяла в кредит, залишився вдома.
Містом тимчасового проживання Валерія з родиною обрали Рівне. Родичів в Україні вони не мали, а в Рівне релокували Луганський державний медичний університет, де працював чоловік Діани. Так вони опинилися геть в іншій частині України.
Перший час родина жила в безкоштовному гуртожитку для переселенців у Острозі, знайти житло в Рівному їм було складно.
“Онлайн всі ці два тижні я шукала квартиру й роботу. За деякий час приїхала в Рівне на співбесіди та огляди квартир. Вийшло так, що квартира та робота, де влаштували умови, були зовсім поруч”, – розповіла дівчина.
Спочатку переселенка влаштувалась у салон краси, де пропрацювала близько півроку. Однак коли почались масові відключення світла, то довелось шукати інше місце, бо в салоні не було генератора.
“Ми з сестрою знайшли два кабінети і купили самі генератор. Це були не найпрестижніші кабінети, де ми пропрацювали два місяці. До нас приходили дуже гарні, доброзичливі люди, вони нас сильно підтримали, тому для нас це не стало якимось переломним моментом”, – згадує Валерія.
Після того, як ситуація зі світлом налагодилась, дівчата почали пошуки нового приміщення для роботи. І згодом знайшли, але для двох воно було завелике, тому поступово почали розширювати штат. Спочатку запросили майстриню манікюру та бровистку. І вже за рік вони розширили свою команду до 13 співробітниць.
Станом на сьогодні салон “sisters.studio” має приміщення площею 300 квадратних метрів та 15 майстринь, які працюють у різноманітних напрямках.
Наразі в студії можна отримати всі види косметологічних послуг, зробити лазерну епіляцію, перманентний макіяж, оформлення брів та вій, макіяж, манікюр, педикюр, масаж, пресотерапію, отримати послуги перукаря та орендувати одяг для фотосесій.
Клієнтки, які звертаються до майстринь вперше, потім повертаються знову та навіть приїжджають з інших міст. Тож дівчата планують і надалі розвивати наявні послуги, самовдосконалюватися та мріють вивести салон на новий рівень.
“На Луганщині ми все втратили. Тому своє майбутнє вже плануємо тут, у Рівному. Ми дуже звикли до міста, воно чимось нагадує Кремінну. Тут ми всі разом, відкрили власний бізнес, а ще нам тут дуже комфортно. Рівне – це місто, де я б хотіла прожити своє життя”, – підсумувала Валерія.
Читайте також: “У Німеччині дуже цінують український сервіс”, – майстриня краси з Рубіжного про бʼюті-сферу за кордоном
