Підтримати нас

“Не залишила улюблену справу попри евакуацію”: майстриня краси з Кремінної працює на Полтавщині ЕКСКЛЮЗИВ

Эта статья доступна на русском языке
Марина Захарова з Кремінної
Джерело фото: ТРИБУН

Марина Захарова – кремінянка. До повномасштабного вторгнення вона розвивалася в сфері бʼюті-індустрії та не залишила улюблену справу і в найскладніший період життя. Наразі пані Марина живе та працює в Лубнах Полтавської області.

Про самореалізацію під час війни жінка розповіла кореспондентці видання ТРИБУН.

Марина Захарова навчалася в Рубіжанському політехнічному коледжі ім. О. Є. Порай- Кошиці від Луганського національного університету ім. Т. Шевченка на факультеті виробництва харчової продукції. Одночасно працювала в ресторанно-готельному комплексі "ПриЛісне" адміністратором ресторану. Пізніше власниця одного із місцевих салонів краси, який називався “Анетта", запросила жінку працювати майстринею з нарощування вій. 

“Мене завжди захоплювала ця процедура – створювати нові погляди за допомогою штучних вій. Тож я погодилася, після декретної відпустки пройшла навчання в Сєвєродонецьку та стала сертифікованою майстринею з нарощування вій. На цьому я не зупинилася та продовжувала розвиватися в сфері бʼюті”, – розповіла кремінянка. 

Надихали її фотосесії, де вона була в ролі моделі. Зазначає, що зйомки для неї – це не тільки світлини на згадку, а також її натхнення на щось нове та красиве.

Марина Захарова

“Досі памʼятаю день 23 лютого 2022 року. Ми тоді зібралися колективом в салоні краси "Анетта", щоб привітати колегу з Днем народження. То був останній день, коли ми були разом. Вже тоді були розмови, що йде до нас війна. Але я не могла в це повірити”, – згадує пані Марина.

24 лютого почалося з повідомлень в батьківському чаті про те, що діти в садочок не йдуть, та з роботи – про скасування всіх записів.

Прийшло усвідомлення – дійсно, війна прийшла й до нас. Страх, біль і сум – почуття, які я тоді переживала всі водночас. І просто не розуміла, що мені треба робити...

Більш ніж місяць родина залишилася в Кремінній. Підтримували зв’язок з рідними та клієнтами. Однак з часом ставало все страшніше та гучніше. 

“Пам'ятаю, як почула перші вибухи, як все всередині завмирало... Почала здрагати від будь-яких звуків. Мій на той час 5-річний син мені говорив: "Мамо, не бійся, це наші. Наші хлопці нас захистять"”, – поділилася кремінянка.

Майже весь час родина проводила в погребі, адже жили вони в приватному будинку. 28 березня відбувся сильний обстріл, після якого було прийнято рішення виїжджати з міста.

“Зібралися за декілька годин. Виїжаючи, був страх дороги, що з нами може щось трапитися. Не проходило відчуття, що можу більше не побачити рідних. Але при цьому намагалася заспокоїти себе, що все буде добре і ми ненадовго – 2-3 тижні й ми повернемось”, – розповіла жінка про день, коли покинула рідне місто.

Їхали вони на своєму автомобілі, цілеспрямовано – в Лубни Полтавської області. Пані Марина зізнається, що раніше навіть не чула про це місто, але там жили знайомі її цивільного чоловіка, які їх прихистили.

“3-4 дні ми жили в них. За допомогою ріелтора знайшли однокімнатну квартиру-студію. Важко було знайти більш кращі умови, бо переселенців було багато й обирати не було з чого. Перший час в одній кімнаті нас жило шість людей: я, син, чоловік, його мама, сестра та племінник. Через три тижні ми знайшли ще одне житло. Щоб не тиснути один-одного, ми з чоловіком та сином переїхали”, – розповіла переселенка.

Майже одразу вона знайшла роботу в Лубнах. За словами пані Марини, вдалося влаштуватися в один з найкращих і відомих серед містян салонів краси – в “Шарм", який знаходиться в центрі міста. 

“Так трапилося, що в цей заклад шукали майстра-бровіста. Раніше цю вакансію займав чоловік, але з початком вторгнення він пішов захищати Батьківщину. Мене взяли на роботу одразу, адже я мала досвід роботи і мене порекомендувала майстриня, яка там працювала. З нею я познайомилася вже в Лубнах. До речі, в цьому році салон відсвяткував 21 рік із дня відкриття”, – продовжила пані Марина.

Наразі майстриня виконує такі процедури: моделювання та фарбування брів, нарощування вій та ламінування, догляд для брів і вій. Також нещодавно вона пройшла навчання “Візажист з нуля”. А ще працює адміністраторкою сторінки салону в Instagram.

Створюю красу та хочу, щоб кожна дівчина, жінка відчувала себе найгарнішою.

“Я не зупиняюся на досягнутому та постійно розвиваюся в б'юті-сфері. Проходжу майстер-класи, семінари, б’юті-марафони, навчання онлайн. Підвищила кваліфікацію з ламінування вій в Києві. Відвідала Brow Branch в Полтаві восени 2023 року, Beauty forum top 100 – в Полтаві, в січні 2024. Клієнтів мені надає салон. Також я розвиваю свою сторінку в Instagram і таким чином теж знаходжу клієнтів”, – поділилася переселенка.

Мріє Марина Захарова, як і всі українці, про перемогу та мирне небо. Планує самовдосконалюватися в сфері краси та незабаром збирається відвідати наймасштабнішу виставку “Beauty sharm” у Києві.

Кремінянка дуже вдячна своєму новому колективу, який її прийняв, та директорці салону, про яку вона відгукується лише теплими словами.

Марина Захарова в Лубнах

“Ліси, річки та озера нагадують мені про домівку, про Кремінну, про Луганщину. Таке особливе повітря, якого немає більше ніде. А ще ми дуже любили гуляти залізною дорогою, підніматися на наші терикони й дивитися на краєвид рідного міста. Це такі дрібниці, але вони назавжди в моєму серці”, – поділилася кремінянка.

Сумую за рідними. І дуже люблю своє місто, досі бережу ключі та вірю, що одного разу зможу відчинити ними двері рідного дому.

Читайте також: Сестри з Кремінної відкрили салон краси в Рівному, який став одним із найвідвідуваніших у місті

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.


Інші статті рубрики

Найпопулярніші