Каріна Іваник — співачка з Добропілля Донецької області, яка поєднує у своїй творчості фольклор, сучасну музику та особисті переживання. З дитинства пісня була невід’ємною частиною її життя.
Музичний проєкт KLIRIA, який існує менше року, став для дівчини новим етапом у творчості. В інтерв’ю виданню ТРИБУН Каріна розповіла, як поєднує особисті історії, сучасне звучання та “дівочу” лірику, відкриваючи слухачам глибину своїх емоцій і прагнення зберегти українську культуру.
KLIRIA: як маленький проєкт став великим кроком у творчості Каріни Іваник
Проєкт KLIRIA існує менше року, проте вже встиг представити 3 пісні. У шухляді артистки накопичується ще багато нових треків, які відзначаються, зокрема, “дівчачою” лірикою та сучасним звучанням.
Про походження свого псевдоніму Каріна згадує так:
“Мій псевдонім з’явився дуже швидко й неочікувано. Мені зателефонували колеги й сказали: у Вас є лише 20 хвилин, щоб придумати псевдо. Оскільки тоді ми першу пісню вже запускали на платформі”.
До цього в співачки вже був інший варіант, але він не підійшов “за деякими стандартами та критеріями”. Нове ім’я виникло органічно. “Я скомпонувала свої та мамині букви імені”, — ділиться Каріна.
Перший варіант псевдоніму звучав як “Карі”. “Хотілося легко: Каріна — Карі. Але в інтернеті вже було дуже багато всього на кшталт цього псевдоніму, тому ми вирішили вигадати інший”, — розповідає дівчина.
До появи KLIRIA співачка працювала під справжнім іменем.
“Терикони”, “Край мій”: доробки про Донеччину у творчості співачки
Каріна Іваник розповіла про свою нову пісню “Край мій”, яку вона називає найсумнішою у своєму житті. Натхненням для треку стали реалії та події рідного краю: “Мої батьки евакуювалися з Добропілля 4 місяці тому, адже там знаходитися було вже неможливо. І коли я почула, що вони виїжджають, сіла й написала цю пісню. Вона виявилась найсумнішою в моєму житті”.
Сама співачка вже давно переїхала до Києва. Раніше вона навчалася в Харкові, у Харківській державній академії культури, і часто приїжджала додому. Зараз цю можливість відібрали російські війська, які регулярно обстрілюють Добропілля.
Щодо дати офіційного випуску треку, співачка поки не дає точних обіцянок: “Пісня не до кінця готова. Можливо, 2-3 місяці. Сподіваюся, що у 2026-му вона буде випущена. Емоційно я вже готова до будь-чого. Після того, як росіяни почали руйнувати мій рідний край, я хотіла, щоб пісню почули й щоб наш край почули”.
Кліп до пісні “Терикони” — робота дівчини, яку першою почули її батьки.
“Я не завжди першочергово показую свої кліпи батькам, — уточнює Каріна. — Але “Терикони” першим почув мій батько. Йому дуже сподобалось”.
За ідеєю, ця пісня присвячена йому, адже він 40 років працював на шахті.
“Тиша говорить більше, ніж слова”: як Каріна Іваник передає емоції через музику
У своєму новому проєкті KLIRIA відверто ділиться особистими історіями та емоціями, вкладаючи в кожну пісню символізм і глибокий зміст. Однією з таких композицій є “Терпи”, яку співачка називає музикою про тишу.
Як пояснює Каріна, цю пісню створив її колишній продюсер, проте дівчина стала співавторкою: “Мені дуже сподобалась “Терпи”, і я накидала деякі моменти. Вона проникла мені до глибини душі, адже пісня про мене й про багатьох сильних людей”.
На запитання, чи закладає вона символізм у всіх своїх піснях, артистка запевняє, що жодна пісня не написана “фантазійно” — усі проєкти або про особисте, або про дорогих для дівчини людей. Надихають Каріну не лише власні переживання, а й оточення.
“Емоційне вигорання буває, але я не покину музику ніколи в житті. Я собі ще з дитинства поставила план: ніколи не зарікатись, що залишу цю справу. Музика буде зі мною протягом усього життя”, — підкреслює співачка.
Вона зізнається, що музика завжди була частиною її дитинства. Родом із села Ганнівка, Добропільського району, вона вперше потрапила до сільського клубу в 5-6 років: “Мама мене сюди привела й сказала: “Співай, доню. Можливо, тобі це сподобається”. І мені це сподобалося”.
Попри різні захоплення — малювання, танці, навіть волейбол — музика завжди залишалася головним напрямком у житті Каріни. Вона додає, що освіта фольклористки теж залишила слід у творчості.
Музика, караоке та фольклор: як дівчина поєднує різні грані творчості
Окрім того, що Каріна Іваник — співачка, вона також ведуча свят і звукорежисерка. На запитання, як поєднання цих ролей впливає на її підхід до створення пісень і кліпів, артистка відповідає:
“Звукорежисурі, проведенню свят і всьому іншому я навчилась у караоке та ресторанах, де працювала. Колись я також була ведучою на івентах. Наразі працюю арт-директоркою мережі ресторанів та караоке. Але не забуваю про співи: виступаю на святах, пишу свої пісні і в майбутньому планую займатися саме творчістю”.
Вона зазначає, що всі ці навички допомагають у роботі над кліпами та музичними проєктами.
Щодо формування власного стилю в піснях, Каріна відзначає вплив музичної освіти та особистої чуттєвості: “Стиль, напевно, сформувала моя лірична душа. Більше співаю ліричні, дівочі пісні”.
Поєднання різних ролей та фольклорної освіти допомагає Каріні створювати музичні твори з власним, впізнаваним звучанням, що відображає її внутрішній світ і ліричну природу голосу.
Режим польоту музики: як співачка готується до репетицій
Каріна Іваник поділилася своїм підходом до репетицій та “режиму польоту музики”, про який вона раніше згадувала в дописах у соцмережах.
“Головне — поїсти. Я дуже люблю смачно поїсти перед репетиціями”, — з усмішкою каже співачка. Після цього вона обов’язково робить дихальну гімнастику та розспівування, щоб не перенавантажити голосові зв’язки.
Потім Каріна починає співати те, що “лежить на душі саме зараз”, а вже після цього переходить до конкретних завдань репетиції: “Наприклад, мені треба відрепетирувати певну пісню, і я її можу співати 20 разів поспіль”.
Сам процес повторення вона називає “режимом польоту музики”, адже завдяки цьому можна відчути глибину виконання та повністю зосередитись на композиції.
Фольклор і сучасність: як Каріна поєднує народну пісню та популярні мотиви
Дівчина пов’язала своє життя з українською народно-пісенною традицією ще 7 років тому, коли вступила до університету. Рік тому вона закінчила навчання, здобувши ступінь магістра. “У мене не було вибору: душа лежала саме до фольклору й народних пісень. Я знала, що зможу поєднувати це з естрадним вокалом у майбутньому”, — зазначає співачка.
Вона впевнена, що глибокі знання фольклору дозволяють експериментувати: “Знаючи, як співати народні пісні, я зможу використовувати це в будь-якому музичному форматі, лише потрібен досвід і тренування”.
Одним із таких експериментів стала робота з текстами Шевченка. Каріна поєднала класичні мотиви з популярними музичними елементами, створивши своєрідний мікс текстів, який вона називає “попурі”. Дівчина пояснює, що обрала саме Шевченка не скільки через особисті уподобання, скільки через актуальність і силу його текстів.
Любов до Донеччини та символіка териконів у музиці
Каріна Іваник часто наголошує на своїй любові до рідного краю та пишається тим, що виросла в Добропіллі на Донеччині. Саме там формувалася її особистість і творчі вподобання: вона займалася різними видами мистецтва, та зрештою вибрала фольклор і музику.
Співачка відзначає, що регіон вплинув на її музичний світогляд: вона бачить у Донеччині талант і потенціал, адже часто зустрічає творчих людей із цього краю навіть у Києві, де зараз мешкає.
Особливе місце у співочій кар’єрі Каріни посідають терикони — штучні насипи, які, хоч і не є корисною копалиною, для артистки стали символом сили та мудрості народу. Саме трек “Терикони” відображає зв’язок Каріни з рідним краєм і його традиціями.
Добропілля як місце сили та спогадів
Для Каріни рідне Добропілля завжди було джерелом теплих спогадів та внутрішньої сили.
“Добропілля викликає найтепліші спогади. Але реалії сьогоднішні їх руйнують, і через це я дуже часто плачу”, — зізнається дівчина.
Для неї дім — це місце перезавантаження, куди вона раніше завжди могла повернутися під час емоційного вигорання.
Під час перебування в рідному краї Каріна відновлювалася простими речами: прогулянками по селу Ганнівка, де народилася, спілкуванням із батьками та часом із тваринами, яких родина вивезла під час переїзду. “Головне, що з батьками все добре. Але за те, що я не можу зайти більше у власний дім, мені дуже боляче”, — додає переселенка.
Особливо важливі для Каріни спогади з 23 лютого, до початку повномасштабного вторгнення Росії, коли реалії змінювалися щодня, і рідне місто стало символом як особистої пам’яті, так і втрат, що торкнулися всіх мешканців Донеччини.
Війна й музика: як спогади впливають на творчість KLIRIA
Події великої війни сильно вплинули на музичну діяльність Каріни Іваник та надихнули її на поетичні роздуми. На початку вторгнення вона перебувала в Харкові, де протягом семи днів стикалася зі страшними обстрілами та небезпекою в гуртожитку. “Боялася найбільше не за себе, а за батьків, адже вони хвилювалися за мене”, — розповідає дівчина.
Після повернення додому Каріна втілила свої переживання в поезії та музиці, що стали способом осмислити пережите. Вона мріє про повернення на Донеччину та планує створити пісню про перемогу.
Творчість KLIRIA відображає глибоке патріотичне почуття.
“Ніяка тварюка не забере в мене Україну”, — стверджує Каріна.
Ця віра в незламність країни та силу народу відображається в текстах її пісень: музика стає способом донести віру в те, що кожен окупант отримає по заслугах.
Фольклор, сучасна музика та майбутнє співачки
Каріна бачить фольклор як важливий інструмент збереження та популяризації української культури, особливо за межами країни. Вона відзначає роботу української діаспори, зокрема колег із народного пісенного гурту “Родовід”, який зараз користується великою популярністю в німецькому Гамбурзі. Цей колектив виконує календарно-обрядові та ліричні пісні регіонів Донбасу та Слобожанщини, демонструючи багатство української народної традиції.
“Фольклор має розвиватися, бо він показує, де ми народилися та хто ми є. Але сучасна творчість теж має здобувати популярність, що вона й робить нині”, — підкреслює співачка.
Щодо власних планів, Каріна розповідає про розвиток проєкту KLIRIA: у майбутньому вона планує випускати пісні різного характеру під двома іменами — як Каріна Іваник, виконуючи композиції в народній манері або патріотичні, так і як KLIRIA — з “дівочою” лірикою.
За 5 років співачка випустила загалом 5 пісень, серед яких — перша композиція “Я його любила”, яка залишилася близькою серцю та продовжує звучати у творчості Каріни.
Читайте також: Oi FUSK: музика, що народжується з емоцій. Інтерв’ю з виконавцем.
