Останні місцеві вибори стали унікальними за всю виборчу історію в Україні, адже вперше вони пройшли в умовах пандемії COVID-19, введення нової виборчої системи відкритих списків та завершення реформи децентралізації.
Про те, чим ще запам’яталися останні місцеві вибори, про основні порушення на дільницях, незаконну агітацію та багато іншего "Трибуну" розказав координатор громадської мережі «Опора» в Луганській області Олексій Кормілецький.
Текстова версія (скорочено)
Яка загальна кількість порушень по області була зафіксована? Які види порушень зустрічалися найчастіше?
Наші спостерігачі побачили в Луганській області близько 100 порушень виборчого законодавства, але це лише ті, які ми змогли зафіксувати. Я думаю, що їх було більше.
В той самий час більшість порушень насправді пов’язані з агітацією з порушенням вимог. Так, всі витрати на агітацію повинні йти з виборчого фонду і, відповідно, ми фіксували дуже багато матеріалів, як зовнішньої реклами, так і друкованої продукції без вихідних даних. Мабуть, третина порушень пов’язана саме з цим. Частина – процедурні порушення з боку членів комісії різного рівня. Насправді, ми маємо ситуацію, коли повністю нове законодавство і дуже багато нових людей працювали членами дільничних виборчих комісій. Відповідно, значна частина з них не встигла досконально вивчити ці процедури. Також було багато порушень через те, що люди просто не знали, як це робити. Це і процедурні порушення, коли, до прикладу, забували викласти постанову про те чи інше рішення на стенд комісії. В цілому, ми також фіксували непрямий підкуп, який був дуже активний особливо в серпні та у першій половині вересня цього року.
Чи були порушення, пов‘язані з фотографуванням бюлетенів, вкиданням пачками чи видачі їх без належних документів?
Наші спостерігачі не фіксували на місцевих виборах порушень, пов'язаних з вкидом або фотографуванням бюлетенів, на відміну від президентських та парламентських виборів, коли це мало місце. Якщо говоримо про прямий підкуп виборців, коли присутнє розповсюдження грошей за голосування, то ми не можемо стверджувати напряму, що зафіксували такі факти.
Я хочу розповісти про досить поширені факти непрямого підкупу виборців від різних кандидатів, які балотувались на цих місцевих виборах. Це і розповсюдження цукру чи інших продуктових наборів, яке було, мабуть, в кожному з районів Луганської області, це встановлення дитячих майданчиків, надання юридичних чи інших безкоштовних послуг, ремонт ліфтів, дрібний ремонт будівель багатоквартирних будинків, який мав місце в Кремінній та інших містах. Таких випадків було досить багато, і вони були з боку різних політичних сил. Ми трактуємо, що це був непрямий підкуп виборців, але хочемо зазначити, що такого було більше в серпні й першій половині вересня. Треба дати належне поліції, яка вчасно реагувала, й було багато впроваджень саме за цими фактами. Десь вже в кінці вересня-в жовтні кількість виборчої благодійності значно зменшилася в нашому регіоні і, я думаю, що на це вплинуло 2 фактори: перший — те, що все-таки ефективна робота поліції спрацювала, а другий — це те, що кандидатів реєстрували в кінці вересня й тут почали діяти норми, за якими, якщо ти агітуєш і надаєш якісь послуги від певної суми, то це вже є підкуп виборців, і тому на останньому етапі кандидати все ж таки відмовилися від цієї практики. Але, все ж таки, навіть у жовтні були випадки. У ці місяці, мабуть, найпоширеніша форма агітації за себе від усіх політичних сил — це виборча благодійність. На жаль, кандидати агітують за себе не якимись реальними програмами чи пропозиціями, а саме – подарунками.
Попри це, було багато епізодів, які можна трактувати як непрямий підкуп виборців. Щодо прямого підкупу, то ми не маємо фактів чи підтверджень таких випадків.
Чи були зафіксовані випадки агітації в день тиші?
Так, дуже багато. Були випадки непрямої агітації від різних політичних сил як в суботу, день тиші, так і безпосередньо в день виборів. Було звернення від наших довгострокових спостерігачів до поліції щодо цих фактів, які фіксувалися в Троїцькому районі, Старобільську, Рубіжному, Кремінній та інших населених пунктах. За цими фактами були впровадження з боку поліції, тому що це дійсно є порушенням.
Чи були випадки недопуску спостерігачів на виборчі дільниці?
У Луганській області таких випадків не було. Ми мали доступ до всіх виборчих дільниць, достатньо добру комунікацію на рівні з територіально-виборчими комісіями. До нас не зверталися представники ЗМІ чи спостерігачі від політичних сил, які б заявляли про те, що такі порушення фіксувались.
Чи були порушення, пов‘язані з особливостями регіону?
Я б не сказав, що ми маємо якісь регіональні особливості порушень виборчого законодавства на цих виборах. Водночас, хочу зазначити, що особливості цих виборів були в виборчій агітації. Ми знаємо, що в деяких містах, як, до прикладу, Лисичанськ чи Сєвєродонецьк, не проходили вибори, однак ми фіксували агітаційну активність навіть там. Наприклад, ми проводили аналіз зовнішньої реклами, й близько 40 відсотків всіх бордів у цих містах, так чи інакше, були з політичними. Було досить багато розповсюджено друкованої продукції й у цьому, мабуть, є певна особливість нашого регіону. Думаю, що політичні сили вже робили ставку на майбутні парламентські вибори й використали цей час, щоб загітувати за себе завчасно.
Як Ви оцінюєте рівень підготовки ДВК на цих виборах?
На жаль, рівень підготовки комісій був достатньо слабким. Тут є кілька причин. По-перше, це те, що закон новий. Справді, ця виборча система є важкою не лише для членів комісії, але і для виборців, тому що багато людей не знали, що їм треба поставити не лише галочку навпроти суб’єкта виборчого процесу, а ще й обрати кандидата. Жодних інформаційних кампаній, які б розповідали про нову виборчу систему, майже не проводилося в Луганській області. Для членів комісії це достатньо складний закон. Процедура підрахунку голосів за весь час, коли я спостерігаю за виборами, найважча. Люди не спали по 2-3 доби, щоб підрахувати голоси, і це в кращому випадку, тому що були винятки, де і більше продовжувався цей процес.
Чи були порушення, пов‘язані із впровадженням епідеміологічних заходів? Чи були всі дільниці забезпечені засобами захисту, окремими кабінками та скриньками для голосування людей з ознаками захворювання?
Насправді, була продемонструвана недостатня скоординованість та спланованість протиепідеміологічних заходів під час цих виборів. Державі не вдалося показати свій потенціал гарантування безпеки громадян. Якщо ми говоримо про температурний скринінг, то це проблема, бо більшість ДВК не те що не проводили, а навіть не мали засобів для його проведення. Більше того, навіть на з’їздах політичних сил щодо голосування за кандидатів, де також були наші спостерігачі, далеко не всі партії для своїх членів або делегатів використовували температурний скринінг. Щодо дотримання масочного режиму, то більша частина була в масках. Водночас, у нас є приклади ігнорування протиепідеміологічних заходів. Мабуть, майже в кожному місті було кілька дільниць, які не дотримувалися масочного режиму, не використовували окремої кабінки для голосування чи взагалі не проводили жодних епідеміологічних заходів. Вони навіть не працювали в цьому напрямку і не знали про те, що повинні хоч щось з цього питання робити.
Були випадки у Старобільську, коли кільком людям, хворим на коронавірус, відмовили в праві проголосувати. Вони звернулися з проханням проголосувати за місцем проживання і надали як підтвердження довідку про те, що хворі. ДВК офіційно відмовили їм у цьому. І лише після того, як під'єдналися ми, поліція, інші громадські організації, вже після 7 години вечора, все ж таки, виїхала група для того, щоб ці люди проголосували вдома. Оскільки ніхто не може відмовляти в праві для голосування людям, відмова комісії була протизаконною. До речі, в жодному іншому регіоні навіть не намагались відмовляти в праві проголосувати, а на Луганщині такі випадки були.
В цілому, протиепідеміологічні міри були організовані на низькому рівні. Десь це було організовано краще, десь – гірше. Не було інформаційної кампанії й кожен трактував, як це має бути, на власний розсуд.
Чи були випадки скупчення людей на виборчих дільницях перед їх закриттям?
Такі випадки були поодинокі. До прикладу, був випадок у Рубіжному, коли люди навіть стояли на вулиці, тому що впускали на територію ДВК лише обмежену кількість виборців. Але таких випадків масово ми не фіксували. В цілому, активність була низькою, бо дуже багато громадян не прийшли на вибори.
Чи були зафіксовані схеми так званого «виборчого туризму»?
Ми фіксували випадки організованого підвозу виборців з міст Лисичанськ і Сєвєродонецьк до міста Кремінна. Ці люди змінювали місце голосування, бо там не було виборів. Їм пропонували змінити виборчі адреси, аби проголосувати. За цими фактами були відкриті впровадження поліції, які вона досі розслідує. Ми не маємо фактів, чи було матеріальне заохочення. Однак, можу сказати, що така чисельність людей, які змінили свою виборчу адресу, не є дуже великою, і це точно не могло вплинути на результати волевиявлення в місті Кремінна.
Як Ви оцінюєте демократичність та законність проведення виборів? Чи можна довіряти їх результатам ?
Ці вибори, в цілому, відповідали демократичним стандартам законодавства України, й порушення, які були зафіксовані, не могли суттєво вплинути на результати волевиявлення. Всюди причини були різними, але ми не вбачаємо, що були якісь грубі порушення, що дійсно вплинули на результат в Луганській області.
Спілкувалась Олександра Карапуз
Читайте також:
«ПлюсМінусНескінченність»: чому журнал про культуру Луганщини варто прочитати кожному
Сергій Горєлов - про сєверодонецький андеграунд, «неформат» і музичний екстремізм
Сергій Летючий: «У мене є одне правило - молодь хоче тусити»
